Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №915/1082/15 Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №915/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 915/1082/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І.,розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р.та рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 16.07.2015р.у справі№915/1082/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"простягнення 3 859 775,89 грн.за участю представників:

позивача: Сидорченко В.В., дов. №14-130 від 13.05.2014р.;

відповідача: Іноземцев Є.С., дов. № 04/1050 від 30.12.2014р., Козирєв А.В., дов. №04/1047 від 30.12.2014р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про стягнення 1544202,83грн. інфляційних втрат, 289723,72грн. 3% річних, 2025849,34грн. пені у зв'язку з несвоєчасною оплатою за отриманий газ відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №13-103-ВТВ від 04.01.2013р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.07.2015р. у справі №915/1082/15 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі №915/1082/15 (колегія суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів Петров М.С., Шевченко В.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою судів попередніх інстнацій, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 16.07.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі №915/1082/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2015р. розгляд касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз" відкладено на 09.12.2015р. о 12 год. 00 хв.

Відповідачем надано суду касаційної інстанцій відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.

Позивачем подано суду касаційної інстанції додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких він підтримує касаційні вимоги.

Відповідачем подано заперечення на одержані пояснення до касаційної скарги, в яких він просить відхилити касаційну скаргу, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, з додатковими поясненнями до неї, відзив на касаційну скаргу та заперечення на додаткові пояснення до касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (відповідач) укладено договір купівлі - продажу природного газу №13-103-ВТВ (далі-Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 - 2015 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 11 від 22.12.2014р.). Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо - технологічних витрат та нормативних втрат покупця (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2014р.), продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 65718,689 тис. куб.м., у тому числі: у 2013 році - до 15804,405 тис. куб.м.; у 2014 році - до 22424,669 тис. куб.м.; у 2015 році - до 27 489,615 тис. куб.м.

Згідно з п.6.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 11 від 22.12.2014р.) "Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до Договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розраховується за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання - передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу".

Відповідно до п. 6.2 Договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.12.2014р. сторонами укладено Додаткову угоду № 11 до Договору, відповідно до якої сторони погодили викласти статтю 11. "Строк дії Договору" у наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили здійснення позивачем на виконання умов Договору поставку відповідачу природного газу за період січень-квітень 2013р., вересень-грудень 2013р., січень-листопад 2014р. на загальну суму 154606894,86грн. за актами приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив про здійснення відповідачем оплати за отриманий газ з порушенням умов Договору щодо своєчасного розрахунку за отриманий природний газ, у зв'язку з чим, просив стягнути з відповідача нараховану на підставі п.7.2. Договору пеню в розмірі 2025849,34грн., 3% річних в сумі 289723,72грн. та 1544202,83 грн. - інфляційних втрат нарахованих згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

В ст. 627 Цивільного кодексу України запроваджено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суди попередніх інстанцій, здійснив аналіз наявних матеріалів справи згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, врахував укладену сторонами Додаткову угоду № 11 від 22.12.2014р. до Договору купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013р. №13-103-ВТВ, якою сторонами змінено порядок і умови розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору, а також змінено строк дії договору та передбачено, що у випадку, якщо до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природній газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу, у будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу, дійшли вірного висновку, що датою остаточного розрахунку за фактично використаний відповідачем природній газ є дата не пізніше 20.01.2016р., так як договір поставки газу в частині реалізації газу діє до 31.12.2015р.

При цьому, суди попередніх інстанцій вірно вказали, що за положеннями ст. 11 Договору, в редакції Додаткової угоди №11 від 22.12.2014р., договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. При цьому, врахував, що відповідач не прострочив виконання грошового зобов'язання, отже не може наступити відповідальність за неналежне виконання Договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі №915/1082/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С. В. Владимиренко

Н.І. Мележик

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст