ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 911/3993/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Бета-Консалтинг"на постанову та ухвалу від 06.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 господарського суду Київської областіу справі№ 911/3993/13 господарського суду Київської областіза заявами 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Капітал", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"провизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Долич О.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПП "Бета-Консалтинг", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ТОВ "Бастіон-Капітал" - ТОВ "Арсенал-Центр"- Зінченко П.Л., Виговська Є.С., Перунов В.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2013 у відповідності до ст. 16 Закону про банкрутство приєднано матеріали справи № 911/4153/13 за заявою ТОВ "Арсенал-Центр" про банкрутство ТОВ "Агроком" до матеріалів справи № 911/3993/13 за заявою ТОВ "Бастіон-Капітал" про банкрутство ТОВ "Агроком" для одночасного розгляду у підготовчому засіданні грошових вимог ТОВ "Арсенал-Центр" та ТОВ "Бастіон-Капітал" до ТОВ "Агроком" та вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агроком".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 20.11.2013 порушено провадження у даній справі, визнано ТОВ "Бастіон-Капітал" кредитором ТОВ "Агроком" з безспірними грошовими вимогами у розмірі 390 516,78 грн., визнано ТОВ "Арсенал-Центр" кредитором ТОВ "Агроком" з безспірними грошовими вимогами у розмірі 1 447 888,59 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Агроком" та призначено у справі розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Долича О.В., призначено розгляд справи у попередньому засіданні тощо.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Агроком" в сумі 8727978,06 грн., зокрема, визнано грошові вимоги приватного підприємства "Бета-Консалтинг" (далі - ПП "Бета-Консалтинг") до ТОВ "Агроком" на загальну суму 784 935, 53 грн., з яких 1 147, 00 грн. (1 черга), 715 788, 53 грн. (4 черга).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2014 у задоволенні заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2015 (суддя Лилак Т.Д.) заяву ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 за нововиявленими обставинами задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 скасовано; заяву ТОВ "Арсенал-Центр" від 29.10.2014 № 729 про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 за нововиявленими обставинами задоволено; змінено ухвалу господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі № 911/3993/13 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг", шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів Боржника грошових вимог ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн., з яких: 1147,00 грн. (1 черга) та 783 788,53 грн. (4 черга); зобов'язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Долича О.В. внести зміни до реєстру вимог кредиторів боржника, що затверджений ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014, шляхом виключення з реєстру грошових вимог кредиторів ТОВ "Агроком" вимог кредитора - ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн., з яких: 1147,00 грн. (1 черга) та 783 788,53 грн. (4 черга).

Не погодившись із цією ухвалою суду, ПП "Бета-Консалтинг" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 27.08.2015 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 27.08.2015 - без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Бета-Консалтинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 27.08.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників ПП "Бета-Консалтинг", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ "Бастіон-Капітал", ТОВ "Арсенал-Центр", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 за нововиявленими обставинами, місцевий суд виходив з того, що постанова Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у справі № 911/2435/14, яка стала підставою для прийняття ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014, скасована постановою Верховного суду України від 21.07.2015. При цьому, ухвалюючи рішення про задоволення заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 та змінюючи ухвалу господарського суду Київської області від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг", суд першої інстанції зазначив, що підставою для визнання спірних грошових вимог стали договори оренди нежитлового приміщення №ДО-01 від 15.05.2012 і № ДО-04 від 01.03.2013, договір відповідального зберігання від 01.03.2013 № 01/03, договір відповідального зберігання крану мостового від 01.03.2013, які рішенням суду від 12.08.2014 у справі № 911/2435/14 визнано недійсними, що відповідно до приписів ч.2 ст.35 ГПК України є підставою для виключення з реєстру вимог кредиторів Боржника грошових вимог ПП "Бета-Консалтинг".

Апеляційний суд повністю погодився з зазначеними висновками місцевого суду.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли висновку про те, що оскільки постанова Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у справі №911/2435/14, яка стала підставою для прийняття ухвали господарського суду Київської області від 01.12., скасована постановою Верховного Суду України від 01.07.2015, заява ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 у справі №911/3993/13 за нововиявленими обставинами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, погоджуючись з висновками судів про наявність підстав для перегляду ухвали від 01.12.2014 за нововиявленими обставинами відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України, колегія суддів вважає передчасним висновок попередніх судових інстанцій про задоволення заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 та зміну цієї ухвали в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг", шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів Боржника.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Арсенал-Центр", обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 та заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 у даній справі, зазначило, що зі змісту ухвали від 05.02.2014 вбачається, що підставою для визнання грошових вимог ПП "Бета-Консалтинг" до Боржника стали укладені між ними договори оренди від 15.05.2012 № ДО-01 та від 01.03.2013 № ДО-04, а також договори відповідального зберігання від 01.03.2013.

Погодившись з доводами заявника та встановивши, що рішення господарського суду Київської області від 12.08.2014 у справі №911/2435/14, яким визнано недійсними зазначені вище договори оренди та договори відповідального зберігання, залишено в силі постановою Верховного Суду України від 01.07.2015, місцевий суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги ПП "Бета-Консалтинг" до Боржника, які ґрунтувались на визнаних недійсними договорах, є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Однак, такий висновок не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки дійшовши висновку про зміну ухвали попереднього засідання від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг", шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів Боржника, судом не було розглянуто грошові вимоги названого підприємства з урахуванням встановленої ним нововиявленої обставини.

Колегія суддів зазначає, що результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки обставин справи.

Проте, судом першої інстанції не було здійснено належного правового аналізу вказаних кредиторських вимог з огляду на недійсність договорів оренди та відповідального зберігання, не досліджено правову природу позадоговірних відносин між ПП "Бета Консалтинг" та ТОВ "Агроком", а також інших, окрім договорів, підстав виникнення грошових вимог даного підприємства до Боржника

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту названої норми, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Однак, переглядаючи за нововиявленими обставинами ухвалу попереднього засідання в частині спірних кредиторських вимог, місцевий суд не надав оцінку всім наданим ПП "Бета-Консалтинг" документам на підтвердження його грошових вимог до Боржника.

Судом першої інстанції не було враховано, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися, окрім угод, й іншими первинними документами (накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором.

З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд, ухвалюючи 05.02.2014 рішення про визнання грошових вимог ПП "Бета-Консалтинг" на суму 783 788,53 грн., вказав, зокрема, про те, що сторонами було вчинено фактичні дії щодо виконання договорів оренди: складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого заявник передав Боржнику у користування орендоване приміщення. Проте, змінюючи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами ухвалу суду від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг", шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів Боржника, судом не було спростовано зазначеного висновку.

Суд апеляційної інстанції на наведені порушення місцевого суду уваги не звернув та їх не усунув. Поряд з цим, переглядаючи ухвалу місцевого суду за апеляційною скаргою ПП "Бета-Консалтинг", в порушення приписів ст. ст. 43, 101 ГПК України, апеляційний суд припустився цих та інших порушень норм чинного законодавства.

Так, відхиляючи доводи заявника апеляційної скарги про те, що строк дії даних договорів сплив до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області від 12.08.2014 у справі №911/2435/14 про визнання їх недійсними, за своєю правовою природою можуть бути визнані недійсними лише на майбутнє, суд апеляційної інстанції послався на пункт 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", згідно якого нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Разом з цим, апеляційним судом залишено поза увагою, що ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України передбачена можливість визнання недійсним і припинення господарського зобов'язання на майбутнє у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє.

При цьому, пунктом 2.7 зазначеної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 також визначено, що якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

На думку колегії суддів, з'ясування вказаних у даній постанові касаційного суду обставин має значення при розгляді заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 та ухваленні рішення стосовно кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг" до Боржника.

Наведене має значення також з метою захисту порушеного права ПП "Бета-Консалтинг", за захистом якого в межах справи про банкрутство (у вигляді заяви з грошовими вимогами до боржника) конкурсний кредитор може звернутись у визначений ст. 23 Закону про банкрутство строк.

У зв'язку із викладеним та керуючись повноваженнями, передбаченими нормами ч. 3 ст. 1119 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати як незаконні оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, з направленням справи щодо розгляду заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Місцевому ж суду при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу та здійснити розгляд справи відповідно до норм законодавства ( ч. 1 ст. 11112 ГПК України).

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Бета-Консалтинг" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 27.08.2015 у справі № 911/3993/13 скасувати.

3. Справу № 911/3993/13 щодо розгляду заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 10.12.2015