ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 910/4629/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р.у справі№910/4629/15-г господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона -2000"простягнення 719 232,31грн.

За участю представників:

Позивача: Берестовенко О.М., дов. від 25.03.2015р.;

Відповідача: Франчук А.В., дов. від 25.09.2014р., б/н;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі в тексті постанови - ДП НАЕК «Енергоатом») в особі Відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" про стягнення пені на суму 468439,31грн. та штрафу на суму 250793грн. на підставі договору №37-10/20-14-1-11-1981 від 12.11.2010р. укладеного 01.12.2011р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. у справі №910/4629/15-г (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" на користь ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" пеню в розмірі 468439,31грн., штраф в розмірі 250793 грн. та 14384,64 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі №910/4629/15-г (колегія суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2015р. скасовано, відмовлено у позові повністю та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційного господарського суду, ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (надалі в тексті постанови - ВП «Южно-Українська АЕС») звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі №910/4629/15-г та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2015р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно - Українська АЕС" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" (відповідач, генпідрядник) укладено 01.12.2011р. договір №37-10/20-14-1-11-1981 від 12.11.2010р. на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі машзалу енергоблоку №1, 2 ВП "Южно-Українська АЕС", за умовами якого замовник доручив, а генпідрядник ухвалив і зобов'язався на свій ризик власними, притягнутими силами й засобами, якісно й у строк виконати роботи з капітального ремонту покрівлі машзалу енергоблоків №1, 2, визначені дефектними актами у строки, встановлені календарним графіком проведення робіт.

Пунктом 1.2. договору визначено, що замовник узгоджує і оплачує генпідряднику роботи, зазначені у п.1.1 згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п.1.3 договору зміна обсягів і строків виконання робіт за взаємною згодою сторін і в межах терміну дії договору, оформлюється додатковими угодами або при узгодженні обох сторін шляхом обміну листами, графіками або протоколами із вказівкою причин, які привели до зміни.

Договірна ціна робіт із предмета даного договору, яка визначена відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 розрахунками договірної ціни (додаток №3) є динамічною й складає 20254959,60 грн. в тому числі: 16879133,00 грн. - вартість робіт, 3375826, 60 грн. - ПДВ (п.2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено обов'язок позивача протягом 10 днів до початку робіт згідно з графіком виконання робіт (додаток №2) перерахувати на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, який відповідач зобов'язався використовувати на придбання й постачання необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів.

Відповідно до п.3.3. договору, аванс зараховується щомісяця при проміжних платежах за виконані роботи у розмірі 30 % від вартості виконаних робіт. Підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт приймання-передачі виконаних робіт КБ-2в й довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, підписані сторонами.

Розрахунки з генпідрядником за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника протягом 30 банківських днів з дати пред'явлення рахунку (п.3.5. договору).

Остаточні розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються протягом 30 банківських днів після підписання технічного акту виходу об'єкта з ремонту.

Роботи за договором виконуються генпідрядником відповідно до затверджених строків проведення робіт, зазначених в запропонованому графіку (додаток №2). Строк виконання робіт за взаємним погодженням сторін може уточнюватись в частині виконання проміжних операцій і строку завершення робіт ( п.4.1,4.2. договору).

Приймання виконаних робіт генпідрядником оформлюється двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт, форма КБ-2в до 30 числа поточного місяця (п.5.4 договору).

Згідно п. 4.2. договору строк виконання робіт по взаємному узгодженню сторін може уточнюватися в частині виконання проміжних операцій і строку завершення робіт.

Рішення про зміну первісних строків оформлюється за узгодженням сторін додатковою угодою або листом і протоколом про перенесення строків із вказівкою причин, які привели до зміни строків (абз. 2 п. 4.3 договору).

Згідно п. 6.2.6. договору генпідрядник зобов'язався негайно проінформувати замовника про виконання робіт або необхідності продовження строків виконання робіт з обґрунтуванням причин затримки.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12.06.2014р. ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно - Українська АЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" підписано додаткову угоду №1 до договору №37-10/20-14-1-11-1981, відповідно до умов якої сторони погодили, що загальна вартість робіт за даною додатковою угодою в зв'язку з перерахунком залишків робіт згідно ДСТУ Б Д.-1.1-1-2013 (з урахуванням виконаних робіт у сумі 190574,40грн.) складає 19843368,77 грн., у т.ч. ПДВ - 3307140,64 грн. Крім цього, доповнено п.3.5 договору: "сума робіт доручених до виконання у 2014 році згідно календарного плану складає 8500000 грн., включаючи ПДВ - 1416666,67грн." Сторони також домовились, що терміни виконання залишку робіт загальною вартістю в сумі 11343368,77 грн. погоджуватимуться у наступних додаткових угодах. При цьому, у п.3. додаткової угоди №1 до Договору №37-10/20-14-1-11-1981 визначено, що решта умов вищезазначеного договору, не згаданих у даній додатковій угоді №1 залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання, а в п.6 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що невід'ємною її частиною є додатки, в тому числі, і календарний графік виконання робіт (додаток №3).

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, станом на 12.01.2015р. відповідачем виконано роботи у 2014 році згідно актів здачі-приймання форми КБ-2В на суму 3415853,83 грн., у тому числі по акту №1 за серпень 2014р. на суму 1757187,61грн., по акту №2 за серпень 2014р. на суму 925659,78грн. та по акту №7/37-10 за листопад 2014р. на суму 733006,44грн.

Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у даній справі, оскільки позивач, керуючись п.7.4. договору, яким визначено, що за прострочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт останнє сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено несвоєчасне виконання, за кожен день прострочення та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% від визначеної вартості.

Тобто, предметом спору у даній справі є вимоги ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП "Южно-Українська" АЕС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000» пені в розмірі 468439,31грн. та 250793 грн. штрафу за несвоєчасне виконання робіт за договором №37-10/20-14-1-11-1981 у 2014 році.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно положень ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ч. 1 ст.850 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено вище, згідно п. 3.1. договору №37-10/20-14-1-11-1981 замовник зобов'язався протягом 10 днів до початку робіт згідно із графіком виконання робіт перерахувати на розрахунковий рахунок генпідрядника аванс у розмірі 30% від вартості виконання робіт, тобто грошові кошти у сумі 6076487,88 грн., які генпідрядник зобов'язався використовувати на придбання й постачання необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів. При цьому, зазначений пункт договору не змінювався сторонами у додатковій угоді №1, якою затверджено календарний графік виконання робіт генпідрядником, в якому зазначено про гарантування його дотримання виключно за умови виконання замовником своїх зобов'язань за договором. Натомість судами встановлено, що ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС" зазначеного у п.3.1 договору обов'язку не виконало.

Відтак, доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-2000" приступивши до виконання робіт без отримання авансу за договором, погодилось на виконання робіт без попередньої оплати є необґрунтованими та такими, що не відповідають зазначеним вище обставинам справи, а відтак, не можуть бути прийняті до уваги колегію суддів касаційної інстанції. Крім того, вірним є твердження суду попередньої інстанції стосовно того, що нормами чинного в Україні законодавства не передбачено наслідків у вигляді відповідальності боржника (підрядник щодо виконання робіт) за передчасне виконання зобов'язань, а, навпаки, відповідно до ст.531 Цивільного кодексу України боржник (підрядник) може достроково виконати свій обов'язок (щодо виконання робіт).

При цьому, колегія суддів відзначає, що згідно положень ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Під час вирішення спору судом попередньої інстанції, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що 20.10.2014р. відповідачем на адресу позивача було направлено за вих. №02-521 від 16.10.2014 р., а 23.10.2014 р. останнім отримано лист-вимогу про оплату робіт, згідно якого відповідач наполягав на перерахуванні позивачем авансу, передбаченого п. 3.1. договору, та попереджав, що відсутність фінансування невідворотно призведе про зупинення робіт за договором та може потягнути за собою погіршення загальної якості вже виконаних робіт. Проте, позивач відповідь на лист-вимогу не надав, аванс відповідно до п. 3.1 договору не оплатив.

За умов наведених вище, помилковими та такими, що не знаходять свого підтвердження є доводи заявника касаційної скарги про те, що відповідачем не надано доказів та не долучено документів про звернення до позивача щодо неможливості виконання робіт без отримання авансу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. В свою чергу, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (абз. 1 ч. 1 ст.613 Цивільного кодексу України). Аналогічна за замістом норма міститься в ч.1 ст.221 Господарського кодексу України.

У ч.2 ст.613 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Аналогічна за замістом норма міститься в ч.3 ст.221 Господарського кодексу України.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду попередньої інстанції стосовно того, що оскільки, умовами договору передбачене авансування позивачем витрат відповідача з придбання необхідних матеріальних ресурсів, відсутність такого авансування унеможливлювало виконання робіт відповідачем, а відтак, вірним є висновок апеляційного господарського суду про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача пені на суму 468439,31 грн. та штрафу на суму 250793грн. нарахованих за прострочення виконання зобов'язання останнім.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що решта доводів заявника касаційної скарги фактично зводиться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі №910/4629/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик