ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 910/10666/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б.М., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представників сторін І. Бондаренко (дов. від 08.12.2015), О. Портянка (дов. від 03.11.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 910/10666/15 за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району про стягнення,

УСТАНОВИВ: У квітні 2015 року Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва про стягнення 20 000 грн штрафу і 20 000 грн пені з підстав порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року (суддя К. Полякова), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 4 33 34 43 101 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 вересня 2014 року № 93/03-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 80-03/06.14 (далі - рішення) визнано дії комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва під час здійснення у 2012 році державних закупівель порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 9 статті 50 та частиною 1 статті 18 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді обмежувальної діяльності суб'єкта господарювання; відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на відповідача накладено штраф у розмірі 20 000 грн.

Рішення було отримано 18 вересня 2014 року і відповідачем не оскаржувалось, а отже відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов'язковим до виконання.

За правилами частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідач штраф у розмірі 20 000 грн до 19 листопада 2014 року не сплатив і господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову в цій частині.

За змістом частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1 статті 231 Господарського кодексу України).

За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність вимог позову про стягнення пені за прострочення відповідачем сплати суми штрафу у заявленому позивачем розмірі.

Отже з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 910/10666/15 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва без задоволення.

Головуючий, суддя Б. М. ГрекСуддя І. М. ВасищакСуддя В. І. Студенець