ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 910/10082/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ай Бі Груп"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід19.10.2015у справі№910/10082/15Господарського суду міста Києваза позовомзаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ай Бі Груп"простягнення суми

за участю

- позивача:Глазунов М.Ю. (довіреність від 05.12.2014)- відповідача:Сокольська О.О. (довіреність від 03.08.2015)- прокурора:Коркішко В.М. (посвідчення № 027484 від 25.07.2014),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач), заступник військового прокурора Центрального регіону України просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ай Бі Груп" (далі - відповідач) 3 417 335,39 грн., з яких 1 790 032,86 грн. пені та 1 627 302,53 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з простроченням поставив позивачу товар, у зв'язку з чим позивач відповідно до умов укладеного між сторонами договору про закупівлю за державні кошти нарахував відповідачу пеню за лотом №13 за період з 01.12.2014 по 23.12.2014, за лотом №17 за період з 31.10.2014 по 23.12.2014 та штраф за лотом №17 за місяць прострочення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Суховий В.Г., Агрикова О.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 895 016,43 грн. пені та 813 651,26 грн. штрафу, в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить змінити рішення судів попередніх інстанцій, зменшивши розмір штрафу, який підлягає стягненню, до 81 365,13 грн. та зменшивши розмір пені, яка підлягає стягненню, до 89 501,64 грн., посилаючись на порушення судами та неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.08.2014 між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (постачальник за договором) відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів (протокол від 12.08.2014 №75/254/17) щодо визначення переможця переговорної процедури на закупівлю шин та камер гумових нових та до розпоряджень КМУ від 23.03.2014 №244-р, від 17.04.2014 №383-р, було укладено договір про закупівлю за державні кошти №342/4/6/6 (далі Договір), за умовами п.п. 1.1.-1.2. якого постачальник зобов'язався у 2014 році поставити замовникові шини та камери гумові нові (пневматичні шини до автомобільної техніки; далі - продукція). Продукцію постачальник зобов'язався поставити у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), а замовник - прийняти та оплатити таку продукцію.

Пунктом 1.3. Договору погоджено, що обсяг закупівлі продукції може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків. Замовник може зменшити обсяги закупівлі продукції в залежності від реального фінансування видатків на цілі, що передбачено специфікацією (додаток № 1). Замовник у 10-тиденний строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору (у межах загального обсягу закупівлі за договором), письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягу закупівлі продукції, на підставі якого сторони вносять відповідні зміни до договору на підставі додаткової угоди.

Згідно п. 3.1. Договору його ціна становить 33 169 822,80 грн., у тому числі ПДВ (20%) у сумі 5 528 303,80 грн. Ціна за одиницю продукції - відповідно специфікації.

Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору строк поставки продукції, передбаченого специфікацією, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), не пізніше 30.10.2014, за лотом №13 до 30.11.2014. Місце поставки (передачі) продукції є військова частина А 3193 (с. Дубіївка, Черкаської області) (пункт 5.1 Договору).

Обов'язок постачальника забезпечити поставку продукції у передбачені договором строки, визначений також у підпункті 6.3.1 пункту 6.3 Договору.

Згідно п.10.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до специфікації (Додаток №1 до договору) відповідач повинен був поставити чотири найменування продукції, а саме:

- лот №2 - 8.40-15, аналог мод. Я-192, покришка з камерою, підвищеної прохідності в кількості 660 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 824 986,80 грн.;

- лот №13 - R21 400/85 (1220x400-533) аналог мод. ИП-184-1, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна, підвищеної прохідності з регулюючим тиском в кількості 3 000 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 17 298 000 грн.;

- лот №15 - 21.5/75 R 21, аналог мод. ИД-370, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна, підвищеної прохідності з регулюючим тиском в кількості 140 шт., загальною вартістю (з ПДВ) 1 390 872 грн.;

- лот №17- 385/55R22.5 укомплектована колесом бездисковим аналог 1025x420-457. мод. К-83А.У, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна н.с.-16 в кількості 1190 шт. загальною вартістю (з ПДВ) 13 655 964 грн.

Відповідно до Актів приймання продукція за лотами №2 та №15 була поставлена відповідачем своєчасно у строк до 30.10.2014 (згідно Актів №216 від 30.09.2014, №107 від 27.08.2014, №217 від 30.09.2014 та №232 від 02.10.2014).

Продукція за лотом №17, яка повинна була бути поставлена до 30.10.2014 та за лотом №13, яка повинна була бути поставлена до 30.11.2014, у зазначений строк була поставлена відповідачем лише частково, що підтверджується Актами приймання №261 від 16.10.2014, №271 від 22.10.2014, № 115 від 01.09.2014, №127 від 05.09.2014, №175 від 19.09.2014 та №229 від 01.10.2014.

В подальшому листами вих. №07-01-14/1 від 07.10.2014 та вих. №22-10-14/1 від 22.10.2014 відповідач звертався до позивача з пропозицією внести зміни до Договору щодо вартості продукції та продовження терміну її поставки.

В результаті переговорів між сторонами були підписані: Додаткова угода №1 від 29.10.2014, якою сторони Договір доповнили пунктом 4.4. щодо порядку здійснення оплати; Додаткова угода №2 від 12.12.2014 щодо зміни ціни Договору та внесення змін до п.7.3.1. Договору; Додаткова угода №3 від 12.12.2014 щодо внесення змін до порядку оплати за договором; Додаткова угода №4 від 15.12.2014, якою внесли зміни до п.3.1. Договору, визначивши ціну договору в сумі 23 247 179,04 грн. (в т.ч. ПДВ), та внесли зміни до специфікації.

Отже, у підпункті 7.3.1 п. 7.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 12.12.2014) узгоджено, що за порушення строків поставки продукції та за порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником протягом гарантійного строку експлуатації, визначених в акті усунення недоліків, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% ціни Договору за кожний день прострочення. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Договору за кожний місяць прострочення. За відмову поставки продукції постачальник сплачує 10 % вартості недопоставленої продукції.

Остаточну поставку, визначеної Договором продукції за лотами №17 та №13 у обсягах, визначених Договором з урахуванням внесених змін, відповідач здійснив лише протягом листопада-грудня 2014 року, що підтверджується Актами приймання: №297 від 05.11.2014, №300 від 07.11.2014, №327 від 18.11.2014, №361 від 10.12.2014, №368 від 12.12.2014, №370 від 12.12.2014, №382 від 23.12.2014, №383 від 23.12.2014, №347 від 02.12.2014; №369 від 12.12.2014; №373 від 16.12.2014; №383 від 23.12.2014.

На підставі 7.3.1 п.7.3 Договору позивач просив стягнути з відповідача: 1 790 032,86 грн. пені (за лотом №13 за період з 01.12.2014 по 23.12.2014; за лотом №17 за період з 31.10.2014 по 23.12.2014) та 1 627 302,53 грн. штрафу за лот №17 з розрахунку 7% від вартості договору - 23 247 179,04 грн.

Своє рішення щодо зменшення розміру неустойки місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивував тим, що оскільки прострочення поставки продукції підтверджено документально, з урахуванням принципу справедливості та з метою збереження економічної стабільності відповідача, санкції належить зменшити до 895 016, 43 грн. пені і 813 651,26 грн. штрафу.

Однак судові рішення у цій частині прийняті із порушенням норм матеріального і процесуального права виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).

Згідно із положеннями частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, наведеними нормами передбачено право суду зменшити розмір неустойки у двох випадках - коли належні до сплати санкції надмірно великі порівняно із збитками, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, сторонами не доводилось і судами не встановлено, що прострочення відповідача заподіяло збитки.

Таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню ті положення статті 551 Цивільного кодексу України, які стосуються інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами у розумінні наведеної норми можна вважати ступінь виконання зобов'язання боржником, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу.

Як вбачається із рішення місцевого господарського суду представники позивача та прокуратури проти зменшення пені та штрафу заперечували, проте письмових пояснень суду не подали.

Частково зменшуючи розмір неустойки місцевий господарський суд виходив виключно із: повного виконання відповідачем умов Договору щодо обсягів поставки продукції (з урахуванням додаткових угод); прострочення поставки за двома лотами з чотирьох; прострочення поставки продукції на 23 дні щодо лоту № 13 та на 54 дні щодо лоту № 17; відсутність доказів понесення позивачем збитків у зв'язку з невиконанням умов Договору щодо строків поставки.

Разом з тим, зменшуючи розмір неустойки суд першої інстанції дослідив, але не врахував тяжкий майновий стан боржника, його доводів у цій частині не спростував.

Суд апеляційної інстанції на вказані недоліки уваги не звернув.

Так, на підтвердження незадовільного фінансового стану відповідача ним було подано належним чином засвідчену копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.08.2015, з якого вбачається, що поточні зобов'язання у сумі 4 137,9 тис. грн. перевищують ліквідні оборотні активи у сумі 3 445,3 тис. грн. на 692,6 тис. грн.

Отже судам було надано належні та допустимі докази на підтвердження тяжкого майнового стану відповідача, які судами досліджено, але не враховано, і така обставина як тяжкий майновий стан боржника за приписами статті 551 Цивільного кодексу України має істотне значення, тому розмір неустойки може бути зменшений до меж, зазначених у заяві відповідача.

Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, однак неправильно застосовано закон до правовідносин сторін, згідно зі статтею 1119 п.5 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 5, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ай Бі Груп" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 у справі №910/10082/15 змінити.

Зменшити розмір штрафу та розмір пені, стягнутих рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015, визначивши розмір штрафу 81 365 (вісімдесят одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн., 13 коп., а розмір пені 89 501 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот одна) грн., 64 коп.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський