ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 908/2111/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПАТ "НАК "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справігосподарського суду Запорізької області за позовомПАТ "НАК "Нафтогаз України"доККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа"простягнення 48990367, 31 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Сидоренко А.С. (дов. від 18.04.14 № 14-100),

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 10.06.2015 господарського суду Запорізької області позов задоволено частково, з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто 3578339, 86 грн. заборгованості, 10894529, 32 грн. штрафу, 11358791, 67 грн. пені, 10724074, 29 грн. річних, 9946988, 64 грн. інфляційних, в решті позову відмовлено.

Постановою від 28.07.2015 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати в частині відмови в позові про стягнення 1262699, 26 грн. пені та 1210503, 26 грн. штрафу як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, в решті судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору про закупівлю природного газу від 19.01.2012 № 16-12-БО, укладеного між ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", останнє взяло на себе зобов'язання поставити відповідачу імпортований природній газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), а покупець - прийняти та оплатити поставлений газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно п. 1.2 договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 природний газ в обсязі до 79350 тис. куб. м. Також, вказаним пунктом погоджено місяці та обсяги газу, що протягом вказаних місяців продаються Позивачем Відповідачу.

Пунктами 3.1 та 3.1.1 Договору встановлену ціну (граничний рівень ціни) на газ та порядок її надходження.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Строк поставки газу - з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно (п. 5.1 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено зобов'язання покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Відповідно до п. 7. 3 договору у разі порушення покупцем умов пункту 4. 1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

На виконання умов зазначеного вище договору позивачем протягом січня - липня 2012 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 177789209, 30 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2012 на суму 48214324, 70 грн. (за січень), від 29.02.2012 на суму 61153842, 30 грн. (за лютий), від 31.03.2012 на суму 48853876, 17 грн. (за березень), від 30.04.2012 на суму 13871089, 36 грн. (за квітень), від 31.05.2012 на суму 2117736, 91 грн. (за травень), від 30.06.2012 на суму 1933865, 86 грн. (за червень), від 31.07.2012 на суму 1644474 грн. (за липень).

Свої зобов'язання за договором поставки природного газу відповідач належним чином не виконав, заборгованість за поставлений у період січень - травень 2012 року природний газ стягнуто з відповідача рішенням господарського суду Донецької області у справах № 5000/8/47/2012 та № 905/4268/13, згодом відповідачем здійснено часткову оплату стягнутих сум заборгованості в розмірі 18320372, 58 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" послалось на те, що згаданими вище рішеннями господарського суду Донецької області з відповідача було стягнуто лише суму основного боргу за січень-травень 2012 року, а за поставлений природний газ у період червень-липень 2012 року на суму 3578339, 86 грн. заборгованість відповідачем не сплачена.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З врахуванням зазначеного вище, приписів ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 625 ЦК України, суди попередніх інстанцій, перевіривши періоди прострочення та розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних та річних, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних та річних.

Стосовно заявлених до стягнення передбачених п. 7.3 договору штрафу та пені, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, взявши до уваги співвідношення основної заборгованості та суми штрафу і пені, ступінь виконання зобов'язань відповідачем, а також період прострочення боржником, правомірно скористались наданим їм ст. 83 ГПК України та ст. 551 ЦК України правом і зменшили їх розмір на 10 %.

На підставі викладеного судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 28.07.2015 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/2111/15-г залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.