Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №5019/2861/11 Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №5019/...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 5019/2861/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кочерової Н.О. суддівПлюшка І.А. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення від та на постанову відгосподарського суду Рівненської області 20.07.2015 Рівненського апеляційного господарського суду 01.10.2015 у справі господарського суду№ 5019/2861/11 Рівненської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 24 510,74 грн. за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.07.2015 у справі № 5019/2861/11 (суддя Політика Н.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 (головуючий суддя Юрчук М.І., судді: Огороднік К.М., Крейбух О.Г.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" (позивач) в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 20.07.2015, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.05.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Позичальник) укладено кредитний договір (із відкриттям невідновлювальної кредитної лінії) № 08/16/КЛЮ/2006, відповідно до якого Банк здійснює фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування з лімітом кредитної лінії 20 000 грн.

Відповідно до пунктів 4.1.1., 4.1.2. договору для надання кредиту та здійснення платежів за рахунок кредитних коштів Банк відкриває Позичальнику кредитний рахунок НОМЕР_1. Датою відкриття кредитної лінії вважається дата перерахування коштів з кредитного рахунку (утворення строкової заборгованості по кредитному рахунку).

Згідно з пунктом 4.1.3. договору надання та погашення кредитів в межах кредитної лінії, здійснюється відповідно до щомісячних графіків.

Пунктами 5.1.1., 5.1.2. договору передбачено, що Банк зобов'язується відкрити Позичальнику рахунок для здійснення розрахунків по видачі, сплаті та обслуговуванню кредитної лінії. Банк зобов'язується видати Позичальнику кредит на умовах, передбачених даним договором.

У пункті 4.1.4 договору встановлено, що факт прийому платіжних доручень Позичальника до оплати за рахунок коштів кредиту оформляються спеціальними відмітками Банку - кредитора на екземплярі такого доручення, що залишається у Позичальника.

В матеріалах справи міститься заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 31.05.2006, в якій остання просила Банк видати кредитні кошти в сумі 20 000 грн. шляхом оплати платіжного доручення з позичкового рахунку НОМЕР_1. Оплата за готову продукцію.

Крім того, матеріали справи містять два розпорядження відділу обліково-операційної роботи ПАТ "Універсал Банк" від 31.05.2006 про видачу ФОП ОСОБА_4 грошових коштів 20 000,00 грн. згідно з кредитним договором № 08/16/КЛЮ/2006 від 30.05.2006. Видачу кредиту доручено здійснити з позичкового рахунку НОМЕР_1. Другим розпорядженням банку доручено видати кредитні кошти з позичкового рахунку НОМЕР_1, підставою є заява Позичальника та рахунок Б182 від 31.05.2006.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 27.12.2007 до кредитного договору № 08/16/КЛЮ/2006 від 30.05.2006, укладеної Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Банк Універсальний", та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 внесено зміни, згідно з якими Банк здійснює фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування - невідновлювальна кредитна лінія; ліміт кредитної лінії - 18 200,00 (вісімнадцять тисяч двісті), валюта кредиту - гривня, термін кредитної лінії - 60 місяців, дата видачі кредиту - 30 травня 2006 року, дата погашення кредиту - 29 травня 2011 року, ціль використання коштів кредитної лінії - поповнення обігових коштів, плата за користування кредитом - 18,0 % річних.

Кредитний договір (з відкриттям невідновлювальної кредитної лінії) № 08/16/КЛЮ/2006 від 30.05.2006 та додаткова угода до нього № 1 від 27.12.2007 підписана сторонами.

Банком перераховано з позичкового рахунку НОМЕР_1 на рахунок підприємця ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 53_19 від 31.05.2006, з призначенням платежу - оплата за дошку згідно з рахунком Б182 від 31.05.2006.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується банківськими виписками, ФОП ОСОБА_4 здійснила часткову оплату заборгованості за кредитним договором № 08/16/КЛЮ/2006 від 30.05.2006.

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_4 кредитної заборгованості.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.12.2014 у справі № 5019/2861/11 відмовлено у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 24 510,74 грн. заборгованості.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав на те, що Банк не виконав взятих на себе зобов'язань, кредитні гроші не перерахував, тому кредитний договір (із відкриттям невідновлювальної кредитної лінії) № 08/16/КЛЮ/2006 від 30.05.2006 є неукладеним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у даній справі, скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 09.12.2014 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги позивача, стягнуто з відповідача на користь позивача 13 544,41 грн. заборгованості по кредиту, 4 255,67 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, 6 710,66 грн. заборгованості по підвищеним відсоткам, 1 411,50 грн. судового збору за подання позовної заяви. З відповідача стягнуто на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано копію меморіального ордеру від 31.05.2006 № 53_72, залученого позивачем до матеріалів справи листом від 09.12.2014 № 019/1147.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2015 у даній справі скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 09.12.2014, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 5019/2861/11 та направлено справу № 5019/2861/11 на новий розгляд.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові, та суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не надали аналізу нормам кредитного договору стосовно цільового призначення кредиту, яким чином кредитні кошти отримує позичальник, дата відкриття кредитної лінії, не здійснили аналізу меморіальним ордерам № 53_19 від 31.05.2006, № 53_72 від 31.05.2006, підставам перерахування коштів ФОП ОСОБА_5, рахунку № Б182 від 31.05.2006.

Після нового розгляду господарським судом Рівненської області прийнято рішення від 20.07.2015, яким відмовлено Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" в задоволенні позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 залишено рішення господарського суду Рівненської області від 20.07.2015 у даній справі без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 16.1 статті 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер.

Пунктом 1.6 постанови Національного банку України "Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 року № 22 передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Положеннями пункту 1.7. вказаної Постанови передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Приписами пункту 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Пунктами 4.1.2, 4.1.4 кредитного договору передбачено, що датою відкриття кредитної лінії вважається дата перерахування коштів з кредитного рахунку (утворення строкової заборгованості по кредитному рахунку). Факт прийому платіжних доручень Позичальника до оплати за рахунок коштів кредиту оформляються спеціальними відмітками Банку - кредитора на екземплярі такого доручення, що залишається у Позичальника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (заява від 31.05.2006) просила Банк видати кредитні кошти з кредитної лінії в сумі 20 000 грн., шляхом оплати платіжного доручення з позичкового рахунку НОМЕР_1. Оплата за готову продукцію.

Розпорядженням відділу обліково-операційної роботи ПАТ "Універсал Банк" про видачу ФОП ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн. згідно з кредитним договором № 08/16/КЛЮ/2006 від 30.05.2006, видачу кредиту доручено здійснити з позичкового рахунку НОМЕР_1.

Банком перераховано з позичкового рахунку НОМЕР_1 на рахунок підприємця ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 53_19 від 31.05.2006, з призначенням платежу: "оплата за дошку згідно з рахунком Б182 від 31.05.2006". З меморіального ордеру № 53_72 від 31.05.2006 вбачається, що призначенням платежу за даним меморіальним ордером є зменшення ліміту кредитної лінії.

Судами досліджено зазначені вище меморіальні ордери, з яких вбачається, що з рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 перераховані на рахунок підприємця ОСОБА_5 кошти в сумі 20 000 грн. раніше ніж позивачем перераховано відповідачеві грошові кошти в сумі 20 000 грн. При цьому, суд зазначає, що порядковий номер меморіального ордеру № 53_72 не може передувати порядковому номеру меморіального ордеру № 53_19.

В матеріалах справи міститься розпорядження банку, яким доручено видати кредитні кошти з позичкового рахунку НОМЕР_1, підставою є заява Позичальника та рахунок Б182 від 31.05.2006.

Разом з тим, заява ФОП ОСОБА_4 від 31.05.2006, в якій остання просила Банк видати кредитні кошти в сумі 20 000 грн., шляхом оплати платіжного доручення не містить посилання на рахунок Б182 від 31.05.2006.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено, та належними і допустимими доказами необґрунтовано надання кредиту позичальнику ФОП ОСОБА_4, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 20.07.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у справі № 5019/2861/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Н. Кочерова

Судді І. Плюшко

В. Саранюк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст