ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 916/1581/16 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Данилової М.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016у справі № 916/1581/16 Господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"доГідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морівпростягнення 33 942,62 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився- - відповідача не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів стягнення 33 942,62 грн., з яких 23 096,38 грн. - заборгованість, 5 210,63 грн. - пеня, 586,20 грн. - 3% річних, інфляційні витрати 5 067,41 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2016 у справі № 916/1581/16 (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Головея В.М.), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" загальну суму заборгованості у розмірі 23 096,38 грн., суму пені 500,00 грн., 3% річних у сумі 586,20 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 4 546,96 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 356,92 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2016 частково та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 в повному обсязі, прийняти нове рішення в частині стягнення пені та інфляційних витрат та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Порушенням норм матеріального та процесуального права скаржник вважає те, що господарські суди дійшли помилкових висновків в частині стягнення пені та інфляційних витрат та неповно з'ясували обставини справи, не надали їм належної правової оцінки.

У відзиві на касаційну скаргу Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Учасники даного судового провадження не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.08.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної форми власності №18/3, згідно умов п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, яке складається:

- нежитлове приміщення будівлі диспетчерської 5-го терміналу порту (інв. №4616, реєстровий номер 01125672.2.РАЯИЮК08575) загальною площею 12,90 кв.м., за адресою: 1) Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4;

- нежитлові приміщення двохповерхової будівлі метеостанції (інв.№3035, реєстровий номер01125672.2.РАЯИЮК0473), площею 204,10 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2; (далі - Майно), загальною площею 217,00 кв.м., обліковується на балансі державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно актів оцінки нерухомого майна Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" від 17.04.12р. №б/н і становить у сумі: 65 306,37 грн.

26.04.2013 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (Балансоутримувач) та Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів (Орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №387-0, згідно умов п.1.1. якого, Балансоутримувач - Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі диспетчерської 5-го терміналу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4 (надалі - Будівля), а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача та здійснює відшкодування витрат Балансоутримувача за теплопостачання, водовідведення, водопостачання та каналізацію, електроенергію, прибирання приміщень будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі.

Згідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №18/3, укладеного сторонам 14.08.2012, Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів користується нежитловим приміщенням, загальною площею 12,90 кв.м. (надалі - орендоване Приміщення)

Пунктом 3.1. договору встановлено, що не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, Орендар згідно з "Порядком розрахунків" (Додаток №1 договору, який є невід'ємною частиною), сплачує на рахунок Балансоутримувача:

- відшкодування витрат на утримання об'єкту Оренди та користування земельною ділянкою із розрахунком 20,24 грн. у т.ч. ПДВ за кожний квадратний метр займаної площі (на дату укладення договору);

- за водопостачання із розрахунку 34,22 грн. у т.ч. ПДВ за 1 м/куб, (тариф вартості водопостачання на дату укладення договору);

- за водовідведення із розрахунку 54,88 грн. у т.ч. ПДВ за 1м/куб, (тариф вартості водовідведення на дату укладення договору);

- за теплову енергію, із розрахунку 2905,06 грн. у т.ч. ПДВ за Гкал, (тариф вартості теплової енергії на дату укладення договору);

- за електричну енергію, із розрахунку 0,3216 грн. у т.ч. ПДВ за Гкал, (тариф вартості передачі 1 кВт/год електричної енергії по мережам порту на дату укладення договору).

Пунктом 4.3. договору зазначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний договір набуває чинності від дня його підписання уповноваженими представниками сторін, згідно зі ст.631 ЦК України регламентує взаємовідносини сторін з 14 серпня 2012р. та діє протягом договору оренди №18/3 від 14 серпня 2012р. ( згідно п.6.1. договору).

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" надало Гідрометеорологічному центру Чорного та Азовського морів послуги з утримання об'єкту оренди, водопостачання, водовідведення, постачання теплової енергії, постачання електричної енергії на загальну суму 23 096,38 грн, що підтверджується належним чином підписаними актами здачі-прийняття робіт, відповідно до яких виставлені рахунки сплачені відповідачем не були.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок з оплати послуг не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у сумі 23 096,38 грн.

Враховуючи наявність заборгованості, позивач звернувся до відповідача з претензією №26/06-15 0710 від 29.02.2016, відповідно до якої просив сплатити суму боргу.

Листом від 05.04.2016 №241 відповідач зазначив, що договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №387-0 не зареєстровано в органах Державної казначейської служби України, у зв'язку з чим, підстави для оплати рахунків позивача відсутні.

У зв'язку з зазначеним, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Господарсько суду Одеської області про стягнення з Гідрометеорологічному центру Чорного та Азовського морів 33 942,62 грн., де 23 096,38 грн. - заборгованість, 5 210,63 грн. - пеня, 586,20 грн. - 3% річних, інфляційні втрати у розмірі 5 067,41 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 23 096,38 грн., суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги в цій частині.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 586,20 грн. у якості 3% річних.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що він відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства України, відповідно підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахованих позивачем 5 067,41 грн. інфляційних витрат, господарські суди дійшли обгрунтованого висновку, що позивач здійснив невірний розрахунок інфляційних витрат.

Так, згідно листа Верховного Суду України № 62-97р. від 03.04.1997 „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосування індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, перевіривши розрахунок інфляційних витрат за вказаний позивачем період з 31.10.2014 по 29.02.2016, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 4 546,96 грн., натомість вказаних 5 067,41 грн., з чим погоджується і судова колегія касаційної інстанції.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 210,63 грн. пені.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.3. договору зазначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені позивача, судами було встановлено що він відповідає умовам договору та приписам чинного Законодавства України.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції з посилання на ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшено розмірі пені до 500,00 грн.

За наявності підстав, передбачених ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду, при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, зміст наведеного дає підстави вважати, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Чинним законодавством України не передбачено перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним в матеріалах справи доказам.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів щодо недоведеності збитків Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" або погіршення матеріального стану підприємства в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором та нарахували пеню у сумі 500,00 грн., як таку, що грунтується на фактичних обставинах справи.

Колегія вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують наведених висновків судів та пов'язані з вирішенням питання про достовірність поданих ним доказів, які на думку касатора, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 916/1581/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

М.В Данилова