ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 915/441/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Селіваненка В.П., Студенця В.І., за участі представника відповідача Н. Палькевич (дов. від 26.12.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2016 року у справі №915/441/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про стягнення 589 052 грн 82 коп.,

УСТАНОВИВ: У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про стягнення 589 052 грн 92 коп. інфляційних втрат за період з 1 липня по 31 грудня 2014 року, нараховані на суму основного боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеною між сторонами мировою угодою від 28 липня 2004 року (у редакції додаткової угоди від 5 липня 2007 року № 4), затвердженої ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19 липня 2007 року.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" подало апеляційну скаргу, яку Одеським апеляційним господарським судом прийнято до провадження і призначено до розгляду.

За клопотанням відповідача, Одеський апеляційний господарський суд (судді М. Мишкіна, Л. Будішевська, С. Таран) ухвалою від 12 вересня 2016 року зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду по справі № 915/229/16 Господарського суду Миколаївської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" просить ухвалу скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статті 625 Цивільного кодексу України, статті 79 Господарського процесуального кодексу України та передати справу до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення спору.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Зупинення провадження у справі апеляційний господарський суд мотивував тим, що Господарським судом Миколаївської області розглядається справа № 915/229/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", предметом позову якої є стягнення частини основного боргу (1 400 000 грн) відповідно до мирової угоди від 28 липня 2004 року, затвердженою ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2004 року у справі № 8/167 і постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2016 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11 травня 2016 року про задоволення позову скасовані, а справу передано на новий розгляд.

За правилами частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом спору в даній справі є стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, які виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язання за мировою угодою від 28 липня 2004 року, зокрема в частині сплати сум, стягнення яких є предметом розгляду у справі № 915/229/16.

Інфляційні нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення боржником. Їхній розмір залежить від суми основного грошового зобов'язання, а отже від встановлення наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача суми боргу.

Твердження скаржника про те, що інфляційні втрати, стягнення яких є предметом розгляду в даній справі, були нараховані позивачем у зв'язку з невиконання відповідачем грошового зобов'язання (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2003 року у справі № 8/167) і у господарського суду апеляційної інстанції були відсутні підстави зупиняти провадження у справі до розгляду в Господарському суді Миколаївської області справи № 915/229/16, предметом якої є спонукання до виконання мирової угоди, а не стягнення суми боргу, є безпідставними, оскільки, як убачається з матеріалів справи, на стадії виконання судового рішення позивачем та відповідачем було укладено мирову угоду від 28 липня 2004 року, яка затверджена ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2004 року у справі № 8/167, якою сторони погодили погашення заборгованості боржником упродовж семи років частинами відповідно до графіку, зазначеному в мировій угоді. Уклавши мирову угоду, сторони змінили спосіб та порядок виконання судового рішення, зокрема узгодивши розстрочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Посилання скаржника на те, що господарський суд апеляційної інстанції не повинен був ураховувати постанову Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року у справі № 915/229/16, оскільки не була прийнята на момент прийняття рішення місцевим господарським судом у справі, що розглядається, також є безпідставними з огляду на приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що Одеський апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2016 року у справі № 915/441/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. П. Селіваненко Суддя В. І. Студенець