ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 910/8793/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.за участю представників: позивача:не з'явивсявідповідача:Мацко Т.М. дов. від 23.05.2015 б/нтретьої особи:Мазур І.А. дов. від 25.10.2016 б/нрозглянувши матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі№910/8793/16 господарського суду міста Києва за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту КиєвудоПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес-Банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"пророзірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес-Банк" про розірвання договору оренди та повернення майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. (суддя: Плотницька Н.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2016 р. (головуючої судді - Пашкіної С.А., суддів: Баранця О.М., Кропивної Л.В. ), у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Стягнуто з ПАТ "Акціонерного банку "Експрес-Банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" був відсутній предмет спору про розірвання договору оренди від 03.12.2009 р. №4673, оскільки з моменту створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" спірне майно перейшло у власність останнього, після чого ним було укладено з Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" додатковий договір від 22.02.2016 р., і, як наслідок, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву з моменту укладення вказаного правочину не є учасником спірних правовідносин.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.10.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя -Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду у вищевказаному складі та відстрочено сплату судового збору до винесення постанови судом касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" не погоджується з обставинами, викладеними у касаційній скарзі, просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 09.11.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.12.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (як орендодавцем) та Акціонерним банком "Експрес-Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Експрес-Банк") було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4673.

Відповідно до вищевказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення при вході до вокзалу станції "Дарниця" з лівого боку південного вестибюля, загальною площею 1,00 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" Центр регіональних перевезень пасажирів, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2009 р. і становить 7628,00 грн. без ПДВ.

Строк дії договору оренди сторони визначили у пункті 10.1. договору.

Таким чином, договір укладено строком на 11 місяців, та діє він з 03.12.2009 р. до 03.11.2010 р. включно.

При цьому, пунктом 10.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Майно передається в оренду з метою розміщення банкомату (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

За умовами пункту 10.5 договору реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, у відповідності до норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З огляду на матеріали справи, що згідно Акту приймання-передавання орендованого майна від 03.12.2009 р., орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - частину нежилого приміщення при вході до вокзалу станції "Дарниця" з лівого боку південного вестибюля (далі - майно), загальною площею 1,00 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" Центр регіональних перевезень пасажирів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку зі створенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 р. № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 25.06.2014 р. № 200 та ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" усі права та обов'язки орендодавця за спірним договором №4673 перейшли до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Вказане підтверджується також передавальним актом від 31.07.2015 р., затвердженим Міністром інфраструктури від 18.08.2015 р.

Крім того, згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 р. було створено Комісію з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в яку зокрема входив Фонд державного майна України, що в свою чергу підтверджує його участь у формуванні статутного капіталу та обізнаність про внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Так, з матеріалів справи вбачається, що з моменту державної реєстрації Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 21.10.2015 р. до останнього перейшло право власності на спірне майно.

22.02.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-банк" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" було укладено додатковий договір №4673/06 до договору оренди від 03.12.2009 р. за №4673 та Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавцем за вказаним договором оренди стало Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Також, укладено додатковий договір до договору оренди від 03.12.2009 р. №4673 від 13.04.2016 р., відповідно до якого строк дії договору оренди продовжено до 30.06.2016 р.

Судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-банк" сплачувало орендні платежі на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується випискою по рахунку та платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій під час вирішення даного спору взято до уваги листи Регіональних відділень Фонду державного майна по Запорізькій та Житомирській областях, зі змісту яких вбачається, що в аналогічних господарських відносинах зі структурними підрозділами відповідача Регіональними відділеннями Фонду державного майна по Запорізькій та Житомирській областях було вжито відповідних заходів для уникнення нарахування заборгованості по орендній платі за майно, яке внаслідок змін законодавчого регулювання перейшло у власність Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

В свою чергу, судами враховано і те, що умовами п. 10.5 договору від 03.12.2009 р. сторони передбачили, що реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що між Регіональним відділення Фонду державного майна України в місті Києві та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" відсутній предмет спору про розірвання договору оренди від 03.12.2009 р. №4673, адже з моменту створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" спірне майно перейшло у власність останнього, а після - ним було укладено з Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" додатковий договір від 22.02.2016 р., і, як наслідок, Регіональне відділення Фонду державного майна України в місті Києві з моменту укладення вказаного правочину не є учасником спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій було правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується і з висновками судів щодо

відмови у задоволенні позовної вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про повернення орендованого майна, адже вона є похідною від вимоги про розірвання договору.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

А тому, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняті у справі судові рішення такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 р. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву було відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до винесення постанови, суд стягує з касатора до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р. у справі №910/8793/16 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до спеціального фонду Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код 38004897, ГУ ДКСУ у м. Києві, код 820019, рахунок 31211254700007, код класифікації бюджету 22030104, символ звітності 254) 3307,20 грн. (три тисячі триста сім грн. 20 коп.) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий М.Данилова

Судді В.Корсак

О.Сибіга