ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 904/3167/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідача), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід10.08.2016у справі№904/3167/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"простягнення суми

за участю

- відповідача:Переяславська М.В. (довіреність від 05.01.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - відповідач) пеню в розмірі 1 408 599,87 грн., три відсотки річних в розмірі 215 653,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 943 854,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу розрахувався за придбаний газ не вчасно, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню, передбачену умовами договору, три відсотки річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 (суддя Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Іванов О.Г., судді Чус О.В., Дармін М.О.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 555 426,99 грн. пені, 214 921,51 грн. три відсотки річних, 3 537 652,36 грн. інфляційних втрат, в іншій частині позовних вимог відмовлено, розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення в частині зменшення пені у сумі 555 426,99 грн. та прийняти нове рішення, про задоволення позову у цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що суди повно встановили обставини справи та правильно застосували норми права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не використав наданого законом процесуального права на участь свого представника у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.11.2013 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/766070-ТЕ-5/3 згідно з умовами п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору, у редакції додаткової угоди від 18.04.2014 № 2 до договору, передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Згідно п. 2.1 договору позивач передає відповідачу з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 9125 тис.куб.м.

Відповідно до підпункту 2.1.1 договору обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Пунктами 3.3, 3.4 договору сторони встановили, що приймання-передача газу, переданого продавцем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.2 договору, у редакції додаткової угоди від 29.01.2014 № 1 до договору, ціна за 1000 куб. м газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091,00 грн., крім того, ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ 1309,20 грн.

Згідно п.6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п'ять років.

Згідно пункту 11 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору, за період з січня по березень та з жовтня по грудень 2014 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 8 904 684,86 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014, від 31.12.2014.

Вказані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем газу належним чином не виконував, за поставлений газ вчасно не розраховувався, позивачем нараховано 1 408 599 грн. 87 коп. - пені, 215 653 грн. 39 коп. - три відсотки річних та інфляційні втрати - 3 943 854 грн. 32 коп.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про часткове задоволення позову мотивував тим, що нарахування позивачем пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат на заборгованість, що сплачувалась відповідачем з прострочкою є правомірним, проте перевіривши ці розрахунки, суд здійснив власний перерахунок заявлених сум до стягнення, разом з тим, суд зменшив на 50 відсотків розмір пені у зв'язку з наявністю обставин, що є підставою для зменшення штрафних санкцій відповідно до вимог законодавства.

У касаційному порядку позивачем оскаржено судові рішення лише в частині зменшення пені.

Підстави для скасування судових рішень відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 551 частини 3-ї Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, зокрема, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Судами встановлено, що відповідач не є фактичним споживачем природного газу, адже відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від 15.11.2013 №14/766070-ТЕ-5/3 у відповідній редакції, газ використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що Теплоенергоцентраль (ТЕЦ), за допомогою якої виробляється теплова енергія була передана на баланс відповідача під час приватизації з умовою забезпечення теплом, зокрема населення міста Дніпродзержинська, яке не має можливості отримати теплову енергію від інших джерел внаслідок їх відсутності; вироблену з отриманого від позивача природного газу теплову енергію відповідач продавав теплопостачальній організації - ТОВ "Теплосервіс", яка забезпечувала надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання; ТОВ "Теплосервіс" у 2014 році не вчасно та не в повному обсязі розраховувалося за отриману від відповідача теплову енергію, що призвело до несвоєчасних розрахунків відповідача з позивачем за отриманий природний газ.

Вказані обставин, мають істотне значення для вирішення питання про зменшення розміру пені у відповідності до приписів статті 551 ч.3 Цивільного кодексу України.

Крім того, судами враховано ступінь виконання зобов'язання боржником, а саме те, що сума основного боргу є погашеною.

Таким чином суди дійшли до правильного висновку про те, що розмір неустойки може бути зменшений.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/3167/16, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук