ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року Справа № 922/142/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Корсака В.А., Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Марія"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.06.2016у справі Господарського суду№ 922/142/16 Харківської областіза позовомприватного підприємства "Марія" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачапублічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання недійсним актівв судовому засіданні взяли участь представники:

позивачане з'явились;відповідача: третьої особи:Замкова М.О., дов. від 13.01.16, № 03/53; не з'явились;В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року приватне підприємство "Марія" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило:

- визнати недійними акт від 21.04.2015 № 10035 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засуваної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) та Технічний розрахунок від 03.04.2015, які складені публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (далі - Товариство);

- визнати незаконними дії працівників Товариства по припиненню 21.04.2015 газопостачання Підприємству та щодо перерахунку обсягу споживання газу на суму 18 038,61 грн.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕКП від 13.09.2012 № 1181 (далі - Правила користування), Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затверджених постановою КМУ від 08.12.2006 № 1687 (далі - Порядок припинення газопостачання) обґрунтувало тим, що факт безоблікового споживання газу Товариством не доведений, пошкодження пломби також не доведене у зв'язку із відсутністю акту про її встановлення, отже проведення нарахувань за спожитий заявником газ у березні 2015 року повинно бути здійснено за приладом обліку, встановленим у споживача, а не на підставі технічного розрахунку, проведеного газопостачальником. В свою чергу, відключення споживача від газопостачання було проведено з порушенням вимог законодавства, зокрема, без завчасного повідомлення про його проведення, у зв'язку із чим є неправомірним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2016 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Підприємством у позовній заяві.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (колегія суддів: Терещенко О.І., Сіверін В.І., Гетьман Р.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що саме споживач є відповідальним за збереження засобів вимірювання тиску і ним не було забезпечено збереження пошкоджених пломб, не було повідомлено гозопостачальника про їх пошкодження, а також підписано без будь-яких заперечень чи зауважень складений акт про порушення, що є підставою для проведення технічного розрахунку. На підставі додатково поданих у суді апеляційної інстанції доказів, суд визнав доведеним факт належного пломбування лічильника. Також, за висновком суду апеляційної інстанції, наявність заборгованості за поставлений газ є підставою для припинення газопостачання, а позовні вимоги про визнання незаконним дій працівників Підприємства з припинення газопостачання Товариства та перерахунку обсягу споживання газу на суму 18 038,61 грн. є неналежним способом захисту порушених прав.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу", п. п. 1.3, 3.6, 3.12.5, 3.13 Правил користування, зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції застосовано законодавство, яке не регулює спірні правовідносини. Окрім того, на думку скаржника суд апеляційної інстанції прийняв додатково подані Підприємством докази без належного обґрунтування неможливості їх подання до місцевого господарського суду, а відтак - неправомірно.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством та Підприємством 20.12.2012 було укладено договори № 2013/ТП-ПР-10035 на постачання природного газу за регульованим тарифом та № 2013/Т-ПР-10035 на розподіл природного газу. 27.01.2014 між сторонами було погоджено Технічну угоду № 10035 про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами (далі - Технічна угода);

- 17.03.2015 при проведенні технічної перевірки вузла обліку Підприємства, представниками Товариства було зафіксовано порушення пломбувального матеріалу на фланцях лічильнику, про що було складено відповідний акт від 17.03.2015 № 23652/15. В даному акті також було зафіксовано, що газоспоживаюче обладнання відключено споживачем та додатково встановлений кондиціонер для обігріву та клімат-контроль. Після проведення перевірки лічильник споживача був упакований в пакет та опломбований охоронною пломбою газорозподільного підприємства;

- державним підприємством "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" 24.03.2015 було видано Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки АХ 128856 № ЦСБ 56Б згідно до якого, на підставі результатів повірки, засіб вимірювальної техніки визнано придатним до застосування;

- газовий лічильник було встановлено після перевірки та опломбовано 26.03.2015, що підтверджено Актом № 24105/15;

- Товариством 03.04.2015 було складено технічний розрахунок споживання природного газу неопломбованого газового обладнання з 01.03.2015 по 17.03.2015 за порушення діючої технічної угоди п. 3.3.10.1 (порушення цілісності пломби). Однак, як стверджується Підприємством, про розрахунок воно було повідомлено телефонним зв'язком лише 22.04.2015, в день відключення газопостачання. Кількість спожитого газу згідно розрахунку склала 1 582,1 м3;

- 22.04.2015 працівниками Товариства було припинено газопостачання Підприємства "У зв'язку з порушенням строку розрахунків за природний газ та послуги з його транспортування, що підтверджується актом № 10035 від 21.04.2015 року";

- листом від 22.04.2015 Підприємство звернулось до Товариства з проханням відмінити необґрунтоване нарахування та забезпечити відновлення газопостачання, проте 10.09.2015 Підприємством було одержано відмову у відновленні газопостачання;

- 05.10.2015 Підприємство звернулось до Відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Харківській області з листом № 01/10-к, в якому просило зобов'язати Товариство провести технічний перерахунок споживання природного газу неопломбованого газового обладнання за період з 01.03.2015 по 17.03.2015 за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів;

- у листі-відповіді відділом НКРЕКП у Харківській області Підприємству, зокрема, було повідомлено таке. У акті від 17.03.2015 № 23652/15 Товариством вказано про порушення пломби 29636163, проте акту щодо її встановлення та передачу на зберігання до відділу НКРЕКП надано не було. Крім того, факт безоблікового споживання газу зафіксований не був, самовільної врізки до вузла обліку не виявлено, споживання газу не відбувалось. Крім того, відділом НКРЕКП звернено увагу Товариства на вичерпний перелік випадків, у яких газорозподільне підприємство має право застосовувати перерахунок обсягів природного газу споживачу (пункт 3.12.2 Правил користування) та зазначено, що жодний з цих випадків не був виявлений Товариством при перевірці вузла обліку Підприємства. Враховуючи вищевикладене, Товариству необхідно привести свої дії по відношенню до споживача у відповідність до норм чинного законодавства, провівши розрахунок з Товариством за березень 2015 року відповідно до показів приладу обліку, встановленого у споживача. Також Відділом НКРЕКП у Харківській області зазначено, що вчинення дій щодо припинення або обмеження газопостачання газорозподільним підприємством в день направлення повідомлення щодо припинення або обмеження газопостачання або без повідомлення взагалі є неправомірними;

- приписів відділу НКРЕКП у Харківській області Товариство не виконало, що і стало підставою для звернення Підприємства до суду з даним позовом.

Як вірно наголошено судами попередніх інстанцій, на момент виникнення спірних правовідносини, вони врегульовувалися Правилами користування.

Пунктом 1.3 Правил користування визначено, що комерційний вузол обліку газу - це вузол обліку, що застосовується для проведення комерційних розрахунків при здійсненні транспортування, розподілу та постачання природного газу.

Порядок проведення перевірок вузлів обліку газу визначений пунктом 3.12. Правил користування, згідно підпункту 3.12.1 якого, сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби.

У разі виникнення спірних питань між сторонами договору щодо результатів вимірювань об'єму газу сторони договору мають право проводити спільні технічні перевірки вузлів обліку.

Пунктом 5.4 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 передбачено, що обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками облікової організації та споживача. Власник вузла обліку газу має надати іншій стороні договору проектну та виконавчу документацію, свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ, які встановлені на вузлі обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки вузла обліку уповноваженим представником газорозподільного/газотранспортного підприємства порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача складається акт про порушення. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення недорахованого обсягу газу та/або суми завданих споживачем збитків. У разі необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Виходячи з вищенаведених положень законодавства України, що врегульовувало спірні правовідносини на момент їх виникнення, та встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо законності перевірки приладів обліку Підприємства представниками Товариства, а також відповідності складеного за її результатами акта від 17.03.2015 № 23652/15.

Пунктом 3.12.2 Правил користування передбачено перелік випадків, у яких проводиться перерахунок обсягу споживання/ розподілу/ транспортування природного газу:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу;

- пропущення строків повірки ЗВТ.

Водночас, умовами укладеної між сторонами Технічної угоди передбачено, що на ЗВТ, з метою недопущення втручання в його роботу, встановлюються пломби заводу виробника та держповірника, а на підтвердження фактичного встановлення ЗВТ на систему газопостачання (між ЗВТ та патрубками газотранспортної мережі) встановлюється одноразова пломба та пломбувальний матеріал Товариства.

За приписами п. п. 3.3.10, 3.3.10.1. 3.3.10.3 Технічної угоди нарахування згідно вказаного пункту проводиться у випадках: порушення цілісності пломб, відбитків тавр, спеціальних засобів фіксації взаємного розміщення вентилів, кранів, заглушок, кришок, деталей та вузлів, байпасних ліній, встановлених Товариством, органами центрального органу виконавчої влади з питань метрології та/або заводом-виробником, виявлення фактів несанкціонованого втручання в роботу приладів та пристроїв вузла обліку, які зафіксовані актом перевірки стану вузла обліку.

Так, за результатами технічної перевірки вузла обліку Підприємства було зафіксовано порушення пломбувального матеріалу на фланцях лічильнику, що відповідно до Технічної угоди, укладеної між сторонами, може бути підставою для проведення технічного розрахунку.

Між тим, відповідно до пункту 3.6 Правил користування вузли обліку мають бути опломбовані пломбою з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заінтересованих сторін (за бажанням). При пломбуванні оформляється акт про пломбування.

В акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність вузлів обліку та пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні вузла обліку.

Згідно з пунктом 3.8 Правил користування власник комерційного вузла обліку або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

За збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування відповідає власник (користувач), на території (у приміщенні) якого вони встановлені. В іншому випадку за збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування відповідає газорозподільне (газотранспортне) підприємство.

У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів тощо власник комерційного вузла обліку газу має терміново поінформувати про це іншу сторону договору і за потреби вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

З наведених положень законодавства вбачається, що при пломбуванні вузлів обліку оформляється акт про пломбування, який є підтвердженням його проведення. Для проведення розрахунку обсягу газу за потужністю використовуємого обладнання споживача, необхідно мати доведений факт безоблікового споживання природного газу, а визначати факт пошкодження пломби на лічильнику можливо лише за наявності акту про пломбування вузла обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з обставин недоведеності факту безоблікового споживання природного газу у зв'язку з відсутністю акту про пломбування вузла обліку.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції на підставі додатково поданих Товариством доказів, зокрема, копії акту про обстеження від 26.10.2011 № 10035, визнав такий висновок суду передчасним.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, скаржником у касаційні скарзі наголошується на тому, що копія акту про обстеження від 26.10.2011 № 10035 не відповідає оригіналу цього акту в частині номерів пломб, встановлених на вузлі обліку Підприємства.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційному порядку, колегія суддів касаційної інстанції не може надати оцінки вказаним доводам скаржника. Разом з тим, як обґрунтовано зазначено скаржником, приймаючи додаткові докази у справі та скасовуючи на їх підставі рішення місцевого господарського суду, судом апеляційної інстанції не було з'ясовано причин неподання таких доказів до місцевого господарського суду.

Пунктом 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняття додаткових доказів судом апеляційної інстанції без з'ясування причин їх неподання до місцевого господарського суду таким, що здійснено з порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, висновок місцевого господарського суду про те, що проведення нарахувань за спожитий Підприємством газ у березні 2015 року повинно бути здійснено за приладом обліку, встановленим у споживача, у зв'язку недоведеністю факту безоблікового споживання природного газу через відсутність акту про пломбування вузла обліку, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим.

За таких обстави справи, позовні вимоги в частині визнання недійним акта від 21.04.2015 № 10035 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засуваної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності), технічного розрахунку від 03.04.2015, а також визнання незаконними дій працівників Товариства щодо перерахунку обсягу споживання газу, місцевим господарським судом було задоволено цілком вірно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з місцевим господарським судом і в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій працівників Товариства по припиненню 21.04.2015 газопостачання Підприємства, з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу, на момент виникнення спірних правовідносин, визначались Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Відповідно до частини четвертої статті 12 цього Закону постачальник має право припинити постачання природного газу споживачам, зокрема, у разі порушення строків оплати спожитого природного газу та послуг з його постачання, передбачених укладеним договором.

Відповідно до пункту 7.1 Правил користування газопостачальне (газорозподільне/газотранспортне) підприємство або основний споживач має право припинити або обмежити постачання (розподіл/транспортування) газу на об'єкти газоспоживання споживача (субспоживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок припинення (обмеження) газу споживачу, зокрема, у разі проведення неповних розрахунків за договором.

Процедура припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач), зокрема, у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ врегульована Порядком припинення газопостачання.

Відповідно до пункту 3 Порядку припинення газопостачання газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу.

Згідно з пунктом 6 Порядку припинення газопостачання споживач повинен бути повідомлений газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам (далі - уповноважене підприємство), про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано. На підприємствах металургійної та хімічної промисловості такий строк не може бути менший ніж п'ять діб.

З цією метою уповноважене підприємство надсилає споживачеві повідомлення (за встановленою Міненерговугілля формою), в якому зазначаються підстави та строк (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання, і водночас про це інформує відповідний місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а також територіальні органи Держжитлокомунінспекції.

В силу вимог пункту 7.2 Правил користування після одержання повідомлення про припинення або обмеження постачання (транспортування) природного газу споживач зобов'язаний вжити комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварійних ситуацій.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня припинення/обмеження) підтверджується належним чином, газопостачання не припиняється (не обмежується).

Між тим, як було встановлено судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, повідомлення про припинення газопостачання Підприємства, Товариством було здійснено у день припинення газопостачання, що є неправомірним та порушує права і законні інтереси споживача, у тому числі, на усунення виявлених порушень та уникненні таким чином самого відключення.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами наявний спір стосовно законності відключення Підприємства від газопостачання. Зокрема, як було встановлено судами, листом від 22.04.2015 Підприємство звернулось до Товариства з проханням забезпечити відновлення газопостачання, проте 10.09.2015 Підприємством було одержано відмову у відновленні газопостачання.

За приписами ст. 11, п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України цивільні трава та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Виходячи з наведеного, з огляду на встановлені порушення вимог законодавства при проведені відключення Підприємства від газопостачання, позовні вимоги про визнання незаконними дій працівників Товариства по припиненню 21.04.2015 газопостачання Підприємства, останнім було заявлено правомірно, та цілком обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом.

Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірних і обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог Підприємства у повному обсязі. Натомість, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду, а тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення місцевого господарського суду в цій частині - залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Марія" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 922/142/16 Господарського суду Харківської області скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2016 у названій справі залишити в силі.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя В.А. Корсак

Суддя О.М. Сибіга