ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року Справа № 910/26146/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Божок В.С., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016у справі Господарського суду№ 910/26146/15 м. Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів1) державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 2) державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", 3) приватного підприємства "Фастторг-2009" відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києвіпровизнання прилюдних (електронних) торгів недійсними

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Портяник С.Ф., дов. від 11.01.16 № б/н;відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3: третьої особи:не з'явились; Пустовіт А.С., дов. від 12.08.16 № 02-07/03; Добровольський Я.В., дов. від 02.02.16 № б/н; не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" (далі - Товариство "Укравтомехбудлізинг") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (далі - Державне підприємство), а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", проведені 23.04.2015 державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та оформлені протоколом № 75748 проведення електронних торгів.

Позовні вимоги Товариство "Укравтомехбудлізинг", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Бюджетного кодексу України, Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" обґрунтувало тим, що електронні торги з реалізації нерухомого майна - дослідно-виробничого випробувального комплексу, що належить Державному підприємству, відбулися з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки проведені всупереч мораторію на відчуження такого майна та з неналежним здійсненням державним виконавцем виконавчого провадження. На думку позивача такі порушення є підставою для визнання результатів прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством "Укравтомехбудлізинг" у позовній заяві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 (колегія суддів: Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Руденко М.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції визнав недоведеним факт наявності порушень при проведені прилюдних (електронних) торгів з реалізації нерухомого майна - дослідно-виробничого випробувального комплексу, належного Державному підприємству. Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлений Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторій на реалізації нерухомого майна не поширює свою дію на реалізоване на спірних прилюдних (електронних) торгах майно, а допущені державним виконавцем порушення, під час здійснення виконавчого провадження, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть слугувати підставою для визнання результатів спірних прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Товариство "Укравтомехбудлізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2015. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Укравтомехбудлізинг" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи п.п. 1 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст. ст. 5-7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", п. 9 ст. 11 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та судову практику розгляду аналогічних спорів Верховним Судом України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Товариства "Укравтомехбудлізинг" до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

У судовому засіданні 07.09.2016 оголошувалась перерва до 09.09.2016, про що учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Укравтомехбудлізинг" підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- 23.04.2015 було проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", належного Державному підприємству. Результати торгів оформлені протоколом № 75748 проведення електронних торгів;

- згідно протоколу № 75748 проведення електронних торгів, переможцем торгів визнано приватне підприємство "Фастторг-2009", у зв'язку з поданням ним найвищої цінової пропозиції в розмірі 3 622 798,74 грн. 23.04.2015 року о 23:59:59 год.;

- вважаючи результати проведення електронних торгів незаконними, Товариство "Укравтомехбудлізинг" звернулось до суду з даним позовом.

Як вже частково зазначалося вище, розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову.

Між тим, за результатами перегляду справи в порядку касації, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що як висновок місцевого господарського суду про задоволення позову, так і висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові, є передчасними та такими, що прийняті із недотриманням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 № 6-116цс12.

Результати прилюдних торгів, які полягають у визначенні переможця і оформленні протоколу породжують правові наслідки у вигляді переходу права власності на майно під час проведення прилюдних торгів і є складовою частиною правочину щодо купівлі-продажу майна з прилюдних торгів. Тому позовні вимоги про визнання недійсними результатів прилюдних торгів мають заявлятися у формі процесуальної співучасті як відповідачів до трьох юридичних осіб Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (спеціалізованої організації, яка проводила торги), Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (власника майна) та Приватного підприємства "Фастторг-2009" (переможця торгів), про що цілком обґрунтовано наголошено судами попередніх інстанцій.

З урахуванням наведеного Товариством "Укравтомехбудлізинг" при зверненні з позовом у даній справі обрано належний спосіб захисту порушеного (оспорюваного) права.

Між тим, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

В силу вимог частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (п. 1 ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, того яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наведених положень законодавства України вбачається, що звернення особи з позовом до господарського суду має бути направлене на захист її порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Обґрунтування наявності відповідних обставин покладено на позивача.

В свою чергу господарський суд, приймаючи справу до провадження, повинен з'ясувати наявність у позивача порушеного або оспорюваного права, охоронюваного законом інтересу за захистом якого звернувся позивач до господарського суду.

Між тим, як вбачається з позовної заяви Товариства "Укравтомехбудлізинг" вона не містить обґрунтування того яким чином результати спірних прилюдних (електронних) торгів порушують права або законні інтереси заявника.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при розгляді справи по суті судами не досліджувались обставини наявності порушення прав або охоронюваних законом інтересів у позивача.

У судовому засіданні 07.09.2016 представник Товариства "Укравтомехбудлізинг" надав усні пояснення колегії суддів Вищого господарського суду України про те, що Товариство "Укравтомехбудлізинг" було одним з учасників спірних прилюдних (електронних) торгів, однак з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у справі матеріалів неможливо встановити достовірність даних тверджень.

Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 у справі № 910/26146/15 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 у справі № 910/26146/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя В.С. Божок

Суддя Г.М. Мачульський