ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року Справа № 925/1389/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Панової І.Ю.

За участі представників : ЗАТ "Агрошляхбуд" - Тертишника С.М., ПАТ "Черкасиобленерго" - Легкого Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.10.2015 по справі № 925/1389/15 за позовом Закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд" до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про стягнення 26 723,98 грн. заборгованості та санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 ЗАТ "Агрошляхбуд" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ПАТ "Черкасиобленерго", у якому просило стягнути з відповідача 17 189,18 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договору будівельного підряду № 650-02/12-14 від 18.09.2014, а також 6 106,80 грн. пені, 2 472,70 грн. інфляційних втрат та 355,30 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.10.2015 по справі № 925/1389/15 припинено провадження в частині стягнення 17 789,18 грн. боргу за відсутністю предмету спору. В решті вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 рішення господарського суду Черкаської області від 26.10.2015 залишено без змін.

Доповідач -суддя Ткаченко Н.Г.

В касаційній скарзі ЗАТ "Агрошляхбуд" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.10.2015 по справі № 925/1389/15 скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, яким в частині стягнення 17 789,18 грн. заборгованості провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору, а в решті вимог відмовлено, обґрунтовано тим, що відповідач - ПАТ "Черкасиобленерго" належним чином не виконав свої зобов'язання за договором № 650-02/12-14 від 18.09.2014 щодо оплати за виконанні роботи з улаштування фундаментів, заборгувавши позивачу 17 189,18 грн., що підтверджується належними доказами, та оскільки позивач по справі - ЗАТ "Агрошляхбуд" в свою чергу не передав відповідачу роботи на суму 22 552,36 грн. за іншим договором підряду №595-02/12-14 від 28.08.2014, а тому за таких обставин заява ПАТ "Черкасиобленерго" про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог у зв'язку з наявністю грошових зобов'язань сторін підлягає задоволенню, та провадження в справі в цій частині припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат в позові відмовлено, з посиланням на те, що ухвалою господарського суду першої інстанції від 14.05.2004 по справі № 14-01/1494 порушено провадження про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" та одночасно з порушенням провадження у даній справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлена загальна заборона на нарахування неустойки (штрафу, пені), індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення вимогам закону не відповідають.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 було порушене провадження по справі № 14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", за загальною процедурою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " в редакції, чинній до 19.01.2013.

При цьому, суди як першої, так і апеляційної інстанцій помилково не з'ясували на якій стадії банкрутства перебуває відповідач - ПАТ "Черкасиобленерго", що може вплинути на питання здійснення повноважень керівника підприємства та задоволення вимог кредиторів.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог, тоді як позивач проти такої правомірності заперечував і зазначав про недоведеність наявності у нього боргу перед відповідачем, а тому на суд покладався обов'язок належним чином перевірити дійсні обставини справи, доводи та заперечення сторін і при цьому врахувати те, що відповідач знаходиться у процедурі банкрутства, а звідси і те, чи не призвело таке зарахування зустрічних однорідних вимог до порушення порядку погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Таким чином, суди обох інстанцій вирішуючи даний спір щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення боргових зобов'язань з відповідача - ПАТ "Черкасиобленерго" на користь позивача, не врахували та не застосували положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " в редакції, чинній після 19.01.2013, зокрема , відповідно ч.1 п.1-1 положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, суди обох інстанцій вирішуючи спір в частині нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних помилково застосували ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.10.2015 по справі № 925/1389/15 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При повторному розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.10.2015 по справі № 925/1389/15 скасувати.

Сраву № 925/1389/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Панова І.Ю.