ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 924/167/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Круглікової К.С.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного підприємства "Адоніс-Стар"напостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.16 та рішення господарського суду Хмельницької області від 13.04.16у справігосподарського суду Хмельницької області №924/167/16за позовомприватного підприємства "Адоніс-Стар"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Золота Роса Агро"простягнення 447708,83грн., у.т.ч. 9132,12дол. США курсової різниці, що становить 236315,49грн., 7577,42 дол США процентів за користування товарним кредитом, що становить 196083,90грн. та 15309,44грн. пені.,

за участі представників сторін:

від позивача - Панасюк В.В.,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

22.05.2014 між приватним підприємством "Адоніс-Стар" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Золота Роса Агро" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №032/14, відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти і сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих у подальшому товар. Конкретний асортимент, кількість, ціна товару визначені у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п.3.1 договору).

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що товар надається на умовах товарного кредиту і оплата за товар здійснюється покупцем наступним чином: 30% від вартості товару - завдаток, сплата протягом 1-го дня з дня підписання специфікації; 70% - до 1 серпня 2014 року. Товарний кредит з відстрочкою платежу по цьому договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по Специфікації до договору (п.4.2. договору).

Згідно пункту 4.4. договору сторони домовились, що в Специфікаціях вказується вартість товару в гривнях і доларах США. Оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях за курсом НБУ на день проведення оплати.

Відповідно до п.6.1. договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення оплати та штраф у розмірі 15% від суми боргу.

У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати (п.6.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору на підставі накладних №0091 від 03.06.2014р., №0094 від 03.06.2014р., №0107 від 02.06.2014р., №0112 від 04.06.2014р., №0114 від 04.06.2014р., №0116 від 06.06.2014р., №0127 від 11.06.2014р., №0130 від 16.06.2014р., №0138 від 25.06.2014р., №0143 від 30.06.2014р., по довіреності№48 від 11.06.2014р., №50 від 02.06.2014р. згідно довіреності №48 від 11.06.2014р., №50 від 02.06.2014р., приватне підприємство "Адоніс-Стар" передали, а товариство з обмеженою відповідальністю "Золота Роса Агро" прийняли товар на загальну суму 255 778,76грн., що еквівалентно 22 241,61 доларів США, та вказано у специфікаціях №2-9 до договору.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 у справі №924/1648/14 стягнуто з ТОВ "Золота Роса Агро" на користь ПП "Адоніс-Стар" 288 038,63грн. боргу, 8 637,51грн. пені, 24 938,41грн. штрафу, 28 975,57грн. процентів за користування товарним кредитом.

У зв'язку зі зміною курсу гривня-долар США протягом часу, що минув з моменту вирішення вищевказаного спору до моменту звернення до суду з позовом у цій справі, ПП "Адоніс-Стар" подали до суду позовну заяву (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з ТОВ "Золота Роса Агро" 447 708,83грн., у тому числі 9 132,12 дол. США курсової різниці, що становить 236 315,49грн.; 7 577,42 дол. США процентів за користування товарним кредитом, що становить 196 083,90 грн.; 15 309,44грн. пені за період з 28.10.2014 по 05.02.2015.

13.04.2016 рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Олійник Ю.П.), залишеним без змін 25.05.2016 постановою Рівненського апеляційного господарського суду (судді Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Золота Роса Агро" на користь ПП "Адоніс-Стар" 73 449,85 відсотків за користування товарним кредитом, у решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі приватне підприємство "Адоніс-Стар" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову та рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 236 315,49грн. курсової різниці та 122 634,05грн. процентів за користування товарним кредитом, та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у цій справі є стягнення курсової різниці у сумі 236 315,49грн. та процентів за користування товарним кредитом у сумі 122 634,05грн. В іншій частині постанова та рішення попередніх судових інстанцій не оскаржуються.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення процентів за користування товарним кредитом у сумі 73 449,85грн., попередні судові інстанції виходили із того, що сума боргу, яка підлягала стягненню з відповідача згідно рішення суду від 18.12.2014 у справі №924/1648/14 не оспорюється, тому урахувавши, що день фактичної сплати заборгованості не включається у період часу, за який стягуються проценти, суди обох інстанцій визначивши тривалість цього часу, стягнули відповідну суму процентів.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 691 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражено у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий елемент зобов'язання в іноземній валюті.

За правилами статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як убачається зі змісту пункту 4.4. договору, сторони домовились зазначати в Специфікаціях вартість товару в гривнях і в доларах США. Оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях за курсом НБУ на день проведення оплати.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Із матеріалів справи видно, що 09.07.2015 відповідач провів розрахунок за товар, сплативши за нього 288 038,63грн. по курсу долара США 21,971761. Тобто фактично перерахована за товар сума коштів склала 13 109,49 доларів США, що на 9 132,12 доларів США менше вартості фактично переданого товару.

Погодившись з доводами позивача щодо порушення відповідачем умов договору та Специфікацій, якими передбачено ціну товару у доларах США зі сплатою його вартості й нарахованих відповідно до п.6.2 договору процентів за користування товарним кредитом у гривнях за курсом НБУ на день проведення оплати, попередні судові інстанції неправомірно ухилились від вирішення спору по суті вимог позивача, який у відповідності до положень договору та чинного законодавства фактично просив стягнути повну договірну вартість товару й суму процентів, що виникла у результаті несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом.

Таким чином, з урахуванням строків виникнення у відповідача виконання грошового зобов'язання, яке не припинилося після ухвалення рішення у справі №924/1648/14, суди обох інстанцій дійшли передчасних висновків щодо безпідставності позовних вимог у частині стягнення 236 315,49грн. курсової різниці та 122 634,05грн. процентів за користування товарним кредитом, тим самим позбавили права позивача на отримання коштів, які розраховував він отримати за результатами виконання відповідачем умов договору.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій положень ст.43 ГПК України, тому виходячи з положень ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та рішення господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Адоніс-Стар" задоволити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 та рішення господарського суду Хмельницької області від 13.04.2016 у справі №924/167/16 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Ж.О. Корнілова

Суддя К.С. Круглікова