ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 922/5212/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиХарківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016у справі№ 922/5212/14господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидоФізичної-особи підприємця ОСОБА_4проповернення безпідставно набутого майна та стягнення 633 169,94 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 (довіреність № 08-11/7213/2-15 від 26.11.2015) не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 26.01.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Тарасова І.В., судді - Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) від 11.04.2016, у справі № 922/5212/14 в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі (з урахуванням заяви в порядку ст.22 ГПК України, позивач просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.377, 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.120, 125, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про: - зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі позивача безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,112934 га, яка розташована по АДРЕСА_1; - стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 633 169,94 грн, а також просить суд покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно Довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2014 №18813280 відповідач є власником нежитлових приміщень №№ 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29 в будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2001 №3406. Набуття, збереження відповідачем земельної ділянки є результатом правомірної поведінки набувача, а саме - наслідком придбання ним у власність будівель, які безпосередньо пов'язані із земельною ділянкою. Позивач зазначає, що наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомості, які належать на праві власності відповідачу, робить неможливим використання цієї земельної ділянки територіальною громадою міста Харкова для власних або інших цілей. Також зазначає, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо спірної земельної ділянки, а тому, використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, що підтверджується листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 24.01.2014 №290/08 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 17.03.2014 №2732/0/225-14. Харківська міська рада зазначає, що відповідач в період з 01.11.2011 до 31.10.2014 не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. Розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 633 169,94 грн, виходячи з розміру орендної плати за землю. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. На підставі наведеного, позивач наполягає на безпідставному користуванні відповідачем спірними земельними ділянками, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом та просить суд зобов'язати відповідача звільнити відповідні земельні ділянки та стягнути з відповідача суму несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна (т.1 а.с.4-8).

Судами встановлено таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 є власником нежитлових приміщень № 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29 загальною площею 313,8 кв.м в будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2001 №3406, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2014 №18813280.

Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2014 №18813280 також підтверджується, що нежитлові приміщення №22а, 25, 26 в літ. "А-1" загальною площею 96,6 кв.м по АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 30.08.2010 про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону).

Згідно Акта обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 22.10.2014, складеного головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради у присутності інженера - геодезиста та інженера землевпорядника, встановлено, що земельну ділянку площею 0,112934 га по АДРЕСА_1 відповідач використовує для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" та тимчасових споруд (автомайстерня, автомийка).

За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено, що ФОП ОСОБА_4 з 31.10.2001 та на час складення Акту обстеження (станом на 22.10.2014) земельна ділянка використовується без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.125 ЗК України.

Також, в Акті обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки зазначено, що на підставі рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 №22/04 СПД-ФО ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,1450 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (авторемонтна майстерня).

Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області листом за вих. №290/08 від 24.01.2014 повідомило Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, що станом на 29.12.2012 в Управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (а.с.24 т.1).

Департамент земельних відносин Харківської міської ради за вих. №2732/0/225-14 від 17.03.2014 повідомив Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, що рішенням 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 №22/04 СПД-ФО ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,1450 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (авторемонтна майстерня) (а.с.25 т. 1).

Відповідно до листа ДПІ у Московському районі м. Харкова №5515/9/20-34-15-03-38 від 23.06.2014 відповідач на обліку в ДПІ як платник плати за землю за земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Рішенням Харківської міської ради "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 25.02.2004 № 22/04 ФОП ОСОБА_4 було надано згоду на розробку проектів відведення земельних ділянок площею орієнтовано 0,1450 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (авторемонтна майстерня) (а.с.39 т.2).

На виконання зазначеного рішення відповідачем було замовлено та виконано Проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (авторемонтна майстерня) по АДРЕСА_1, Технічне завдання на виконання робіт по складанню проекту відведення земельної ділянки, яке було погоджено Начальником Харківського міського управління земельних ресурсів Ю.В. Саніним та ФОП ОСОБА_4 (а.с.12-29 т.2).

ФОП ОСОБА_4 звертався до Харківської міської ради із заявою від 15.08.2006, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_4 звернувся до Харківської міської ради з проханням затвердити проект відводу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (авторемонтна майстерня) по АДРЕСА_1 (а.с.38 т.2).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що встановленими по справі обставинами підтверджується, що ФОП ОСОБА_4 не ухилявся від укладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1; навпаки, останнім було здійснено дії, направлені на належне оформлення зазначеного договору як обов'язкової передумови укладання договору оренди земельної ділянки комунальної власності; матеріалами справи в повному обсязі підтверджується, що відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання та використання, з наміром у майбутньому укласти договір оренди землі, що в свою чергу унеможливлює застосування до даних спірних правовідносин положень статей 1212, 1213, 1214 ЦК України; наявність правових підстав для набуття спірної земельної ділянки відповідачем, свідчить про неправомірність ототожнення позивачем поняття безпідставного набуття майна (земельної ділянки), як підстави застосування положень статей 1212-1214 ЦК України з неукладенням з боку відповідача договору оренди на спірну земельну ділянку; враховуючи, що правові підстави вважати, що відповідач є набувачем майна або зберігачем його у себе без достатньої правової підстави у розумінні статті 1214 ЦК України відсутні, а дохід у розумінні цієї норми має бути отриманий саме стосовно майна, набутого або збереженого без достатньої правової підстави, визначені позивачем результати його розрахунків не можна вважати доходом у розумінні вказаної норми права.

Касаційна інстанція не погоджується із висновком судів з огляду на таке.

Відповідно до положень статей 2, 43, 54 ГПК України господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, фізичних осіб, які такими не є, державних та інших органів, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.

При цьому господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога Харківської міської ради про стягнення з відповідача суми 633 169,94 грн, яку позивач обґрунтовує як несплачену відповідачем орендну плату за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду іншим особам; позивачем не отримано дохід від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю, які за визначенням статті 22 ЦК та статті 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є збитками у виді упущеної вигоди.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України та частини 2 статті 224, статті 225 ГК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України.

Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України висловлена у постановах від 28.01.2015 року у справі №3-210гс14, від 01.07.2015 по справі № 916/3311/14, від 18.05.2016 №922/51/15, від 18.052016 №922/228/15.

Зазначаючи, що: - ФОП ОСОБА_4 не ухилявся від укладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1; - останнім було здійснено дії, направлені на належне оформлення зазначеного договору як обов'язкової передумови укладання договору оренди земельної ділянки комунальної власності, суди не послалися на будь-які належні і допустимі докази, якими підтверджуються такі обставини, оскільки в матеріалах справи відсутні докази долучення до заяви відповідача, адресованої міському голові, проекту відводу земельної ділянки, дозвіл на розроблення якого було надано позивачем (т.2 а.с.38).

Судами встановлені обставини, які засвідчують, що ФОП ОСОБА_4 починаючи з 2001 року і, зокрема, у період з 01.11.2011 по 31.10.2014 використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів; судами не спростовано доводів позивача про бездіяльність відповідача починаючи з 2001 року і протягом спірного періоду у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі і споруди, що належать ФОП ОСОБА_4 на праві приватної власності, оскільки лише розроблення проекту відводу земельної ділянки та звернення із заявою до голови міської ради із заявою, проте без долучення проекту, єдине що встановлено судами, таких заходів не підтверджує.

Оскільки відповідачем не надано котррозрахунку розрахованому позивачем розміру завданої шкоди в сумі 633 169,94 грн та враховуючи все вищевикладене, висновок судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у діях ФОП ОСОБА_4 складу цивільного правопорушення є необґрунтованим, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Харківську міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати в разі своєчасного укладення договору оренди, якби її право не було порушено.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Таким чином, враховуючи, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак вказаним обставинам судами попередніх інстанцій була дана неправильна юридична оцінка, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Харківської міської ради, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати в сумі 54 452,62 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.2 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2016 у справі № 922/5212/14 скасувати.

Стягнути з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради 633 169,94 грн (шістсот тридцять три тисячі сто шістдесят дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки) шкоди та 54 452,62 грн (п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні шістдесят дві копійки) судових витрат.

Зобов'язати Господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді К. Грейц

О. Яценко