ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 910/85/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Прокопанич Г.К.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ (далі - Організація),

на рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016

зі справи № 910/85/16

за позовом Організації в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік", м. Київ (далі - ТОВ "Умиг Мьюзік"),

до приватного акціонерного товариства "Українсько-канадське спільне товариство "Торонто-Київ", м. Київ (далі - ПАТ "Торонто-Київ"),

про стягнення компенсації у розмірі 13 780 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - Хлєбнікова С.Г.,

ТОВ "Умиг Мьюзік" - не з'яв.,

ПАТ "Торонто-Київ" - Юрченко І.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 13 780 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу з посиланням на статті 1, 2, 32, 33 Закону України "Про міжнародне приватне право", статтю 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статті 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Торонто-Київ" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У розгляді справи суди виходили з таких обставин та висновків.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

01.01.2014 Організацією та ТОВ "Умиг Мьюзік" (видавник) укладено договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АУ003К), за умовами якого:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов даного договору;

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 8.3);

- дії, визначені в пункті 8.3 даного договору, Організація здійснює за умови отримання від видавника письмового погодження та довіреності на здійснення цих дій (пункт 8.4);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 (пункт 11.1).

Додатковою угодою від 31.12.2014 № 2 до Договору № АУ003К сторони дійшли згоди продовжити строк дії даного договору до 31.12.2015 включно та виклали його пункт 11.1 у новій редакції: "Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015. При цьому сторони можуть продовжити строк дії даного договору, підписавши відповідну угоду".

01.01.2014 Організацією та ТОВ "Умиг Мьюзік" підписано додаток № 1 до Договору № АУ003К, відповідно до пункту 1 якого сторонами погоджено, що відшкодування витрат, пов'язаних із збором, розподілом та виплатою винагороди, здійснюється у процентному співвідношенні до загальної суми за встановленими ставками: 40 % від суми винагороди, зібраної на користь правовласника з 01.01.2013 по 31.03.2014; 30 % від суми винагороди, зібраної на користь правовласника з 01.04.2014; 50 % від сум, фактично отриманих Організацією на підставі судових рішень.

31.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Національне музичне видавництво" (ліцензіар) та ТОВ "Умиг Мьюзик" (ліцензіат) укладено ліцензійний договір № НЛВ-138/15 (далі - Договір № НЛВ-138/15), відповідно до якого:

- ліцензіар надає, а ліцензіат набуває в строк та в межах території право використання творів, які містяться в каталозі ліцензіара, що означає право ліцензіата на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати щодо зазначених об'єктів певні дії, зокрема відтворювати, поширювати, публічно виконувати твори, імпортувати екземпляри творів з метою поширення тощо (пункт 2.1);

- термін дії прав на використання - з 01.01.2015 по 31.12.2016 (пункт 1.21).

Згідно з випискою з каталогу творів від 30.01.2015 на виконання умов Договору № НЛВ-138/15 ТОВ "Умиг Мьюзик" набуло права на використання певних музичних творів, зокрема: код 1440782; назва твору "Get to me", автор музики - Lindsey Hillary, Slater James; автор тексту - Lindsey Hillary, Slater James; виконавець - Lady Antebellum, авторські права на твір 25 %.

На виконання умов Договору № АУ003К ТОВ "Умиг Мьюзік" надало декларацію від 30.01.2015 № 9 щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління Організації, зокрема: код 1440782; назва твору "Get to me"; автор музики - Lindsey Hillary, Slater James; автор тексту - Lindsey Hillary, Slater James; виконавець - Lady Antebellum, публічне виконання 25 %, публічне сповіщення 25 %.

Отже, на підставі даних договорів про управління майновими авторськими правами та декларації позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "Get to me" у виконанні Lady Antebellum (далі - Твір).

Як зазначає Організація, актом фіксації від 08.05.2015 № 08/05/2015, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами, та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні ресторану "The Towers" готелю "Holiday Inn" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 100), в якому здійснює господарську діяльністю ПАТ "Торонто-Київ", вільно розповсюджувалися (публічно виконувалися) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіотехніки, серед яких і Твір, що відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди.

З наданого відеозапису вбачається, що він проводився у згаданому приміщенні.

На підтвердження використання ПАТ "Торонто-Київ" Твору у приміщенні ресторану "The Towers" готелю "Holiday Inn" Організацією подано відеозапис публічного сповіщення, акт фіксації від 08.05.2015 № 08/05/15 та фіскальний чек від 08.05.2015 відповідача, оформлений у приміщенні даного ресторану.

На підтвердження правомірності використання Твору відповідачем подано суду договір від 19.06.2012 № 19/07/12 на використання прав на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензійний договір), укладений ПАТ "Торонто-Київ" (готель) та компанією "Іmagesound plc" (ліцензіар) (далі - Ліцензійний договір № 19/07/12), відповідно до якого:

- ліцензіар передає готелю авторські, суміжні права на музичні твори, зазначені у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору, на строк 36 місяців з моменту отримання музичних композицій готелем, шляхом їх передачі через комп'ютерну мережу Інтернет і записи на устаткування готелю, а готель зобов'язується оплатити ліцензійну винагороду відповідно до умов цього договору;

- ліцензіар гарантує, що у нього на момент підписання договору є і будуть надалі підтримуватися відповідні необхідні ліцензії та дозволи від власників музики і власників звукозаписів по всьому світу, щоб скомпілювати і програмувати музичні композиції в обладнання. Ліцензіар гарантує, що він є власником переданих прав за цим договором на підставі укладених ліцензійних договорів з правовласниками музичних композицій (пункт1.2);

- музичні твори можуть відтворюватися в холі/головному вході готелю, що розташований за адресою: Україна, 03150, м. Київ, вул. Горького, 79 (пункт 2.1.1);

- договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами і діє протягом 36 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі прав після надання музичних композицій (пункт 4.1).

У додатковій угоді від 11.01.2015 № 2 до Ліцензійного договору № 19/07/12 сторони виклали пункт 4.1 даного договору в такій редакції: "Сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору ще на 36 (тридцять шість) місяців починаючи з дати підписання даної додаткової угоди № 2".

Відповідно до додатку від 02.02.2015 № 3 до Ліцензійного договору № 19/07/12 (специфікація № 2) ПАТ "Торонто-Київ" надано права на використання музичних творів, у тому числі на Твір.

Таким чином, використання ПАТ "Торонто-Київ" Твору у приміщенні ресторану "The Towers" готелю "Holiday Inn" відбулося у відповідності з умовами Ліцензійного договору № 19/07/12.

Судами попередніх інстанцій не прийняті доводи Організації про те, що згідно з пунктом 2.1.1 Ліцензійного договору № 19/07/12 готель "Holiday Inn" знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького 79, оскільки будівля готелю "Holiday Inn", в якому здійснює господарську діяльність ПАТ "Торонто-Київ", знаходиться у м. Києві між вулицями Горького та Червоноармійською.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що термін "воспроизводить" (російською мовою) в контексті Ліцензійного договору № 19/07/12 слід розуміти як "виконувати".

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми 13 780 грн. як компенсації у зв'язку з порушенням майнових прав суб'єкта авторського права.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права": право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Оскаржувані судові рішення цим вимогам відповідають не повною мірою.

Господарські суди дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки не встановили суті та обсягу майнового авторського права ПАТ "Торонто-Київ" щодо використання Твору.

Крім того, суди попередніх інстанцій не співвідносять належним і законним способом право "відтворювати" (російською мовою "воспроизводить"), яке отримало ПАТ "Торонто-Київ" за Ліцензійним договором № 19/07/12, з правом "публічного виконання", яке належить ТОВ "Умиг Мьюзік" за Договором № АУ003К.

Таким чином, у розгляді даної справи попередні судові інстанції не встановили належним чином обставини, що входять до предмета доказування в даній справі і мають істотне значення для правильного вирішення спору в ній, припустившись, відтак, неправильного застосування вимог статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі приписів Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, згідно з пунктом 3 статті 1119 та частиною першої статті 11110 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має також бути вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 зі справи № 910/85/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Вовк

Суддя Г. Прокопанич