ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 910/2133/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 910/2133/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого, Карабаня В.Я., Могила С.К.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016у справі№ 910/2133/16 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт"ДоПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"Простягнення 102645,16 грн.,

за участю:

від позивача -Сидоренко В.А.,від відповідача -Драчова М.С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.03.2016 (суддя Босий В.П.) позов задоволено. Стягнуто із Публічного акціонерного товариства "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт" 30753,66 грн. пені, 5291,99 грн. 3 % річних, 66639,53 грн. інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (у складі колегії суддів: Гончарова С.А. - головуючого, Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про відмову позову.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт" та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Київводоканал" 01.01.2010 укладено договір № ЕЛ/01/01/2010, за змістом п. 1.1 якого сторона 1 надає стороні 2 послуги щодо розподілу електропостачання фонтанів (послуги), що належать стороні 2, та знаходяться за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП-1, сектор В, ТВК "Глобус", а сторона 2 приймає надані послуги та оплачує їх відповідно до умов договору, з метою забезпечення функціонування належної стороні 2 інфраструктури.

Відповідно до п. 2.1 договору строк дії договору складає 12 місяців.

Відповідно до п. 2.2 цей договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.3 договору, якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не направить іншій стороні письмового повідомлення щодо розірвання цього договору, цей договір вважатиметься продовженим на той самий строк і на тих самих умовах на кожні наступні 12 місяців.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/283/15-г стягнуто із ПАТ "Київводоканал" на користь ТОВ "Ділайт" 170853,64 грн. заборгованості за вказаним договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/283/15-г скасовано частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 199772,84 грн. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто із Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт" 370626,48 грн."

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 910/283/15-г скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/283/15-г залишено в силі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/283/15-г стягнуто з ПАТ "Київводоканал" на користь ТОВ "Ділайт" 170853,64 грн. заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/283/15-г. Позивачем 10.02.2016 заявлено до стягнення 30753,66 грн., 5251,99 грн.3% річних та 66639,53 грн. інфляційних втрат.

Судами встановлено наявність грошового зобов'язання відповідача з оплати позивачу грошових коштів у розмірі 170853,64 грн. за вказаним рішення судом та настання строку їх оплати 20.01.2015.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами встановлено, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2015 у справі № 910/283/15-г має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов до правильного висновку про стягнення із ПАТ "Київводоканал" 3% річних у розмірі 5251,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 66637,53 грн., які нараховані за період прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.01.2015 по 29.01.2016.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ПАТ "Київводоканал" пені у розмірі 30753,66 грн., нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.01.2015 по 19.07.2015.

Судами встановлено, що пунктом 5.2 договору передбачено: за несвоєчасне проведення розрахунків сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно перерахованої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день такого прострочення.

На даний час діючими правовими нормами, які регулюють правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій, є приписи статей 230-234, 343 ГК України, статті 549-552 ЦК України, Закон "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 30753,66 грн. нарахованої за період з 21.01.2015 по 19.07.2015 не підлягають задоволенню, т.я. порушення зобов'язання почалось з 21.01.2015, а відповідно до п.1.ч.2 ст.258 ЦК України строк позовної давності для стягнення пені становить один рік і цей строк позивачем пропущено.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва в частині стягнення пені підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 частково задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва в частині стягнення пені скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/2133/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддяКорнілова Ж.О. Судді:Карабань В.Я. Могил С.К.