ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 910/14772/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Панової І.Ю., Куровського С.В.,розглянувши касаційну скаргу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекціїна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2016у справі № 910/14772/15 господарського суду міста Києваза заявоюКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекції; комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"; дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" ТОВ "УБК БУДМЕХАНІЗАЦІЯ"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора"про банкрутство

за участю представників: Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекції - Борисенко Т.В.; арбітражного керуючого - Дранченко В.М.; дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" ТОВ "УБК БУДМЕХАНІЗАЦІЯ" - Борисенко А.М.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у справі №910/14772/15 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 29 997 797,17 грн. відмовлено.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у даній справі про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" з кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора", та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" на суму 29 997 797,17 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Верховець А.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задоволено частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у справі № 910/14772/15 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким:

" 1. Визнано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" заставним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" (ідентифікаційний код 34423379) на суму 7 223 705,00 грн.

2. Визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" (ідентифікаційний код 34423379) на суму 4 969 247,33 грн., які не є конкурсними та погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

3. Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Експобанк" у визнанні решти заявлених кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора".

4. Зобов'язано арбітражного керуючого Дранченко Валентину Михайлівну у десятиденний строк з дня отримання даної постанови надати господарському суду м. Києва уточнений реєстр вимог кредиторів".

Не погодившись із наведеною постановою апеляційного господарського суду Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекції звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 25.11.2015, якою відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" з кредиторськими вимогами до боржника, ст. ст. 115, 116 господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 19, 22, 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2015 порушено провадження у справі № 910/14772/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора", визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів - Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекції, Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" та Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" ТОВ "УБК БУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (що є повною назвою ініціюючого кредитора), на загальну суму 394 494 грн. 37 коп., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Ухвалою попереднього засідання від 23.09.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" на загальну суму 440 427 грн. 41 коп.

30.09.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 29 997 797 грн. 17 коп.

Заявлені кредиторські вимоги ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до боржника виникли на підставі договору кредитної лінії № 27/КЛ-2007 від 09.08.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Експобанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (факт укладення цього договору та факт вказаного правонаступництва встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 31.07.2013 у справі № 910/7399/13, яке набрало законної сили).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитної лінії № 27/КЛ-2007 від 09.08.2007 кредит надається для поповнення обігових коштів шляхом конвертації валюти кредиту на МВР в національну валюту України.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" був укладений іпотечний договір від 09.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О. та зареєстрований в реєстрі за №3268.

Згідно з договором про внесення змін до іпотечного договору від 29.04.2008 сторони внесли зміни в п. 1.2 іпотечного договору, а саме погодили, що для забезпечення своїх зобов'язань за договором кредитної лінії від 09.08.2007 № 27/КЛ-2007 іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" передає іпотекодержателю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Експобанк" в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено згідно наведеного в договорі переліку.

Угодою до вказаного іпотечного договору від 27.12.2007 сторонами також було встановлено, що відповідно до цього договору забезпечується іпотекою виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту від 09.08.2007 № 27/КЛ-2007, за умовами якого іпотекодавець, зокрема зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 950 000,00 дол. США до 08.08.2008, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом у розмірі, що встановлений договором кредиту, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

29.04.2008 між іпотекодержателем та іпотекодавцем було укладено Договір про внесення змін до Іпотечного договору від 09.08.2007, абзацом 25 пункту 1.2.1. якого сторони погодили, що вартість майнових прав на зазначені у цьому договорі не житлові приміщення, будівництво яких не завершено, становить 7 223 705,00 грн.

Кредитором у заяві вказано, що заборгованість боржника за кредитним договором становить 1 362 571,72 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2015 еквівалентно 29 997 797,17 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 566 389,61 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 12 469 391,81 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 796 182,11 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 17 528 405,40 грн.

В подальшому, в письмових поясненнях, поданих до суду першої інстанції 05.11.2015, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" зазначило, що рішенням господарського суду м. Києва від 31.07.2013 у справі №910/7399/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" заборгованість по поверненню кредиту за договором кредитної лінії № 27/КЛ-2007 від 09.08.2007 в розмірі 595 493 долари США, що в гривневому еквіваленті на той час складало 4 759 775 грн. 55 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 80 896 доларів США 61 цент, що в гривневому еквіваленті складало 646 606 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820 грн. 00 коп.

Також, вказаним рішенням встановлено дійсність вказаного договору кредитної лінії № 27/КЛ-2007 від 09.08.2007, були досліджені докази щодо надання позивачем відповідачу кредитних коштів, щодо повернення відповідачем частини отриманих коштів та ін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" було частково погашено заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту в розмірі 29 103,39 дол. США, що станом на 10.12.2013 еквівалентно 232 623,40 грн., що підтверджується меморіальним ордером № авт/101 від 10.12.2013.

Відмовляючи у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 29 997 797,17 грн., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" не пред'явлено до примусового виконання наказ господарського суду м. Києва від 13.08.2013 №910/7399/13 у строк, встановлений законодавством для його пред'явлення, тобто до 13.08.2014, останнім втрачено право вимоги до боржника за основним зобов'язанням щодо стягнення заборгованості по поверненню кредиту за договором кредитної лінії № 27/КЛ-2007 від 09.08.2007, а також щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.

При перегляді в апеляційному порядку суд другої інстанції не погодився із наведеними висновками місцевого господарського суду та виходив з того, що зобов'язання щодо погашення заборгованості за Кредитним договором боржником у повному обсязі не виконано, а судове рішення у справі № 910/7399/13 лише підтверджує наявність зобов'язань боржника перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" станом на 13.08.2013.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сума основного боргу за вказаним кредитним договором (прострочена заборгованість за кредитом) боржника перед кредитором на час звернення до суду з кредиторськими вимогами становить суму, що еквівалентна 566 389,61 дол. США, що з урахуванням власного розрахунку станом на 30.09.2015 становить 12 192 952,33 грн.

З урахуванням встановлених обставин та власних розрахунків, колегією суддів апеляційного господарського суду відхилено нараховану суму пені, визнано кредиторські вимоги ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" на суму 7 223 705,00 грн., що підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника у відповідності до вимог статей 23, 25 та 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та визнано кредиторські вимоги на суму 4 969 247,33 грн., які не є конкурсними та погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, враховуючи те, що ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" ці кредиторські вимоги заявлені до суду першої інстанції після закінчення строку, встановленого Законом для їх подання, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із наведеними висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави зробити висновок про те, що, непред'явлення судового наказу до виконання у строк, встановлений законодавством, не припиняє зобов'язань боржника перед кредитором ані за вказаним Договором кредиту, ані за вказаним Договором іпотеки.

Доводи суду першої інстанції про те, що Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" втрачено право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" за основним зобов'язанням щодо стягнення заборгованості по поверненню кредиту за договором кредитної лінії № 27/КЛ-2007 від 09.08.2007 судом другої інстанції визнано необґрунтованими, правомірно.

Водночас, дослідивши заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", яка подана до суду першої інстанції 30.09.2015, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що кредитор подав невірний розрахунок заявлених кредиторських вимог за курсом, встановленим Національним банком України не на дату подання кредитором заяви як це передбачено Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Так, у поданих до суду розрахунках заявлених кредиторських вимог кредитор здійснює розрахунок заявлених вимог у гривневому еквіваленті за курсом гривні щодо дол. США не станом на 30.09.2015, а станом на 07.09.2015 та станом на 29.09.2015, відповідно, у зв'язку з чим змінюється сума заявлених кредиторських вимог в гривневому еквіваленті.

Судовою колегією здійснено власний розрахунок заявленої суми основного боргу за Договором кредитної лінії в гривневому еквіваленті у відповідності до відомостей Національного банку України, а саме, враховано, що станом на 30.09.2015 - 1 дол. США був еквівалентний 21.527544 грн., тому, заявлена сума кредиторських вимог щодо основного боргу в розмірі 566 389,61 дол. США, у гривневому еквіваленті станом на 30.09.2015 становить 12 192 669,13 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" в частині нарахування пені, суд другої інстанції виходив з того, що кредитором неправомірно розрахована з огляду на положення ст. ст. 1, 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з огляду на те, що частину пені нараховано за період після порушення даної справи про банкрутство, тобто у період дії мораторію, введеного ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2015 у даній справі.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Виходячи із того, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, тому суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про те, що пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Як встановив апеляційний господарський суд, у матеріалах справи міститься заява, подана розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Новосельцевим В. П. від 08.10.2015, якою він долучив до матеріалів справи, зокрема, інформаційну довідку з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.07.2015 № 40928892. У вказаній довідці міститься інформація стосовно того, що "Комерційний банк "Експобанк" є Іпотекодержателем майна ТОВ "БІК "Опора", що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Б. Хмельницького, 9.

Доводи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекції, ДП "Управління баштових кранів" ТОВ "УБК БУДМЕХАНІЗАЦІЯ та ліквідатора щодо відсутності заставного майна відхилено, з огляду на те, що докази надані на підтвердження вказаного, в порушення ст. 36 ГПК України, подані до суду в незасвідчених копіях, у судовому засіданні апеляційної інстанції 14.03.2016 оригінали цих документів на вимогу суду не були надані, обґрунтування неможливості подання до суду першої інстанції копії витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 09.12.2008, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру іпотек від 14.12.2015, копій свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу та дарування нежитлових приміщень, які подані до суду апеляційної інстанції, також не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Оголошення про порушення провадження у справі № 910/14772/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Опора" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 07.07.2015 за № 19889.

З урахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, у оскаржуваній постанові, про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" на суму 7 223 705,00 грн. (вартість майнових прав, визначена сторонами договору іпотеки від 29.04.2008 (п.1.2.1)), що підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника у відповідності до вимог статей 23, 25 та 45 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; на суму 4 969 247,33 грн., які не є конкурсними та погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, враховуючи те, що заявником кредиторські вимоги заявлені до суду першої інстанції після закінчення строку, встановленого Законом для їх подання, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи викладене доводи касаційної скарги є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом апеляційної інстанцій та обґрунтовано ним відхилені.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Білоцерківської міської виконавчої дирекції залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 910/14772/15 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді І.Ю. Панова

С.В. Куровський