ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 904/5978/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідач),

Ткаченко Н.Г.,

Удовиченка О.С.,

за участю представників:

ЗАТ "НВО "Орбіта" - Шевченка М.І. (дов. від 19.05.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

04.02.2016

у справі №904/5978/14 господарського суду Дніпропетровської області

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10"

до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче

об'єднання "Орбіта",

третя особа: Приватне підприємство "Золодар",

про визнання недійсним договору,

встановив

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 (суддя Манько Г.В.) відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, повернуто зустрічний позов і додані до нього документи без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.201 (колегія суддів у складі Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Хлібозавод №10" просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.201 скасувати. В обґрунтування посилається на порушення вимог законодавства, зокрема на порушення ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Водночас, ЗАТ "НВО "Орбіта" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, вважає оскаржувані судові рішення законними, прийнятими з дотриманням норм процесуального права.

Від ТОВ "Хлібозавод №10" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із занятістю представника в іншому судовому засіданні. Обговоривши вказане клопотання, судова колегія, беручи до уваги встановлений ст. 111-8 ГПК України строк розгляду касаційної скарги, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається представник, не знаходить підстав для його задоволення.

Заслухавши доповідь судді Куровського С.В., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2014 позивач - Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Хлібозавод № 10" про стягнення 1 314 767,03 грн. за договором № 1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2014 скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Хлібозавод № 10" на користь ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" 1 000 000,00 грн. суми основного боргу, 108 794,15 грн. суми інфляційних втрат, 92 301,37 грн. 3 % річних. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 скасовано, справу передано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

За результатами нового розгляду постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.0.2015 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2015 року, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2014 по справі №904/5978/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 справу прийнято до провадження новим складом суду (суддя Манько Г.В.) та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2015.

09.10.2015 ТОВ "Хлібозавод № 10" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Судом першої інстанції встановлено, що до матеріалів зустрічної позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення його сплати на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із скрутним фінансовим становищем скаржника та всієї країни, як зазначено в клопотанні ТОВ "Хлібзавод № 10".

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання ТОВ "Хлібзавод №10" про відстрочення сплати судового збору встановив, що скаржником не надано жодних доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим сплату судового збору за подання зустрічного позову, а тому ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто без розгляду зустрічний позов і додані до нього документи.

В ст. 129 Конституції України закріплено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Хлібозавод №10" до зустрічної позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору в установленому порядку і розмірі. Самі лише обставини, пов'язані із фінансовим становищем скаржника та всієї країни, як зазначено в клопотанні ТОВ "Хлібзавод № 10", не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

За таких обставин, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується враховуючи майновий стан сторони, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви. До того ж ТОВ "Хлібозавод №10" не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду зустрічної позовної заяви.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми процесуального права, а тому підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 85, 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 по справі № 904/5978/14 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г.

Удовиченко О.С.