ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 5021/1783/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Ткаченко Н.Г.,

Удовиченка О.С.,

за участю представників:

кредитора ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (дов. від 04.08.201),

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - Борецького Б.О. (дов. від 15.09.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сумський м'ясопродуктовий комплекс" арбітражного

керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2016

у справі № 5021/1783/12 господарського суду Сумської області

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський

м'ясопродуктовий комплекс"

про визнання банкрутом,

встановив

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2016 у справі №5021/1783/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву б/н від 05.06.2015 ОСОБА_4 задоволено. Визнано та включено до реєстру кредиторів вимоги ОСОБА_4 в сумі 5365,00 грн. до першої черги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 (колегія суддів у складі: Крестьянінов О.О., Фоміна В. О., Шевель О. В.) ухвалу господарського суду Сумської області від 26.01.2016 у справі №5021/1783/12 залишено без змін.

В касаційній скарзі ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" арбітражний керуючий Курбанов Назім Вахід-Огли просить вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 26.01.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 17.03.2016 скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, незастосування норм процесуального права, в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовити.

Кредитор ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність її доводів, оскаржувані судові рішення вважає законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи у засіданні суду касаційної інстанції здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозапису відповідно до поданого 29.07.2016 клопотання представника кредитора ОСОБА_4

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 29.11.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Н.В.-О.

23.12.2015 ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою, в якій просив включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" вимоги ОСОБА_4 щодо відшкодування судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство у сумі відповідно до квитанції, оригінал якої наявний в матеріалах справи, з першою чергою задоволення.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з підпунктом "г" п.1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату державного мита.

Таким чином, питання про розподіл господарських витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, вирішується шляхом визнання відповідних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у відповідну чергу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в заяві про порушення справи про банкрутство кредитор просив визнати, зокрема, вимоги в сумі 5365,00грн. витрат пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, що підлягають задоволенню у першу чергу. При поданні заяви про порушення справи про банкрутство ним було сплачено судовий збір у сумі 5365,00 грн., що підтверджується оригіналом квитанції №2511.103.5 від 27.11.2012 року (т. 1 ас. 4).

Однак, суд першої інстанції, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом від 18.12.2012 та визначаючи розмір вимог кредитора, який подав заяву про порушення справи про банкрутство, не вирішив питання про розгляд його вимог щодо витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство,.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно ухвалою від 26.01.2016 визнав та включив до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ОСОБА_4 в сумі 5365,00 грн.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, перевіривши фактичні обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, доводам та запереченням сторін, дійшов обґрунтованого висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 26.01.2016 прийнята судом у відповідності до вимог закону і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків місцевого та апеляційного судів, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 у даній справі прийнята у відповідності до фактичним обставин і вимог закону і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 у справі №5021/1783/12 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г.

Удовиченко О.С.