ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Справа № 910/12298/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Данилової Т.Б.,розглянувши касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби Українина постанову від 20.01.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/12298/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІР К"до 3-тя особа без самост. вимог на стороні відповідача за участюДержавної пенітенціарної служби України Державна казначейська служба України Генеральної прокуратури Українипростягнення 1 048 382,10 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Блошко Т.С. директор, Нестеришин Т.С. (дов від 04.01.16)

Від відповідача - Верба О.С. (дов. від 29.12.15)

Від Генеральної прокуратури України - Романов Р.О.

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "ВІР К" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної пенітенціарної служби України про стягнення 1 053 730,47 грн., з яких: 1 035 476,52 грн. - частина протиправно утриманої суми забезпечення виконання договору; 2 242,19 грн. - процентів річних за прострочення повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів; 13 133,99 грн. - процентів річних за прострочення повернення забезпечення виконання договору; 2 877,77 грн. - інфляційних втрат за прострочення повернення забезпечення виконання договору.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2015 (суддя Ломака В.С.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державної пенітенціарної служби України в особі Державної казначейської служби України на користь ТОВ "ВІР К" 2 242,19 процентів річних за прострочення повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів та 44,84 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у складі: Майданевича А.Г., Лобаня О.І., Федорчука Р.В. рішення господарського суду міста Києва скасовано частково в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 1 035 476,52 грн. утриманої суми забезпечення виконання договору, 8 308,85 грн. процентів річних і 2 354,54 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення забезпечення виконання договору та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної пенітенціарної служби України в особі Державної казначейської служби України на користь ТОВ "ВІР К" 1 035 476,52 грн. забезпечення виконання договору, 8 308,85 грн. процентів річних та 2 354,54 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення забезпечення виконання договору. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 залишено без змін.

Державна пенітенціарна служба України у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства.

ТОВ "ВІР К" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною пенітенціарною службою України було розміщено в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 89/1 (691/1) від 25.07.2012 оголошення № 258979 (ПХП) про проведення процедури закупівлі за державні кошти борошна пшеничного першого ґатунку в кількості 8800 тон.

Документація конкурсних торгів, враховуючи зміни, містила вимоги щодо, зокрема:

- найменування предмета закупівлі: борошно зернових та овочевих культур ДК 016-97 - 15.61.2. (борошно пшеничне І ґатунку);

- вид предмета закупівлі: борошно зернових та овочевих культур (борошно пшеничне І ґатунку);

- місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт): установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної пенітенціарної служби України, 8 800 (вісім тисяч вісімсот) тонн;

- строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт): з вересня по грудень 2012 року;

- процедура закупівлі: відкриті торги;

- розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів - 1 364 000,00 грн. (внесення не пізніше 04.09.2012 (відповідно до змін));

- дата розкриття - 07.09.2012 (відповідно до змін);

- розмір забезпечення виконання договору про закупівлю - 5 % від вартості договору.

ТОВ "ВІР К" було одним з учасників закупівлі.

В рамках проведення процедури закупівлі 04.09.2012 позивачем сплачено 1 364 000,00 грн. в якості забезпечення пропозиції конкурсних торгів, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 168 від 04.09.2012.

За результатами конкурсних торгів пропозицію позивача щодо ціни 3 072,00 грн. за одну тонну борошна пшеничного першого ґатунку, а разом 27 033 600,00 грн. (включаючи ПДВ, тару та транспортні витрати), було визнано найбільш економічно вигідною, акцептовано та визнано переможцем процедури закупівлі 27.09.2012.

26.10.2012 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № К-34, відповідно до умов якого продавець зобов'язався у 2012 році продати та відвантажити борошно пшеничне І-го ґатунку в обсязі, асортименті і терміни згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією: Найменування продукції - Борошно пшеничне І-го ґатунку; Одиниця виміру - тонна; Кількість - 8 800; Строк постачання - до 15.12.2012; Ціна за одиницю виміру товару в грн. з ПДВ, тарою і транспортними витратами - 3 072,00; Загальна сума вартості товару в грн. з ПДВ, тарою і транспортними витратами - 27 033 600,00.

Згідно з п. 4.1. Договору відповідач зобов'язався оплачувати товар протягом 90 банківських днів з дати отримання товару на склад відповідача по мірі надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур позивача та належним чином оформлених накладних.

Відповідно до п. 5.2 Договору поставка проданого товару проводитися партіями залізничним транспортом або автотранспортом позивача територіальним уповноваженим представникам відповідача.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що відповідач видає рознарядки (зразок рознарядки - додаток № 1 до Договору) позивачу на поставку товару територіальним уповноваженим представникам відповідача. Поставка товару позивачем здійснюється згідно з рознарядками протягом 30 календарних днів з дати видачі рознарядки відповідачем. При відсутності рознарядки відповідача поставка не проводиться.

Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 та 8.4 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності від невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (зміни в законодавстві, аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строком їх дії є відповідні документи, які видаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ними органами.

У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір, при цьому позивач зобов'язаний протягом трьох днів з дня розірвання Договору повернути відповідачу не забезпечені поставкою кошти, отримані ним по попередній оплаті.

Згідно з п. 10.1. Договору строк його дії з моменту підписання сторонами і до 31 грудня 2012 року.

Пунктом 11.2 Договору передбачено внесення позивачем забезпечення виконання договору у розмірі 5 % його кошторисної вартості у сумі 1 351 680,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок в Державній казначейській службі України. Цим же пунктом Договору передбачено, що відповідач повертає позивачу забезпечення виконання Договору про закупівлю у два етапи: І етап: 50 % забезпечення виконання Договору - після відвантаження відповідачу 50 % обсягу товару, передбаченого в Договорі; II етап: решту 50 % забезпечення виконання Договору після повного виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з Договором.

Відповідно до п. 11.3 Договору в разі невиконання чи неналежного виконання позивачем умов Договору відповідач із суми забезпечення виконання Договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством та повертає решту коштів протягом 10 банківських днів з моменту розірвання чи закінчення строку дії Договору.

Судами встановлено, що на виконання умов пункту 11.2 Договору позивачем перераховано відповідачу повну суму забезпечення виконання Договору в розмірі 1 351 680,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 284 від 25.10.2012.

Також, судами встановлено, що відповідачем було надіслано позивачу дві рознарядки: № 35 від 07.11.2012 на поставку 6 175 тонн; № 37 від 15.11.2012 на поставку 2 625 тонн борошна пшеничного 1 ґатунку.

30.11.2012 відповідач звернувся до позивача з листом за №7/2/1-2164, в якому йшлося про те, що згідно виданих рознарядок від 07.11.2012 за №35 та від 15.11.2012 за №37 станом на 28.11.2012 (тобто за 23 доби) ТОВ "ВІР К" поставлено лише 27% товару від загального обсягу. До кінця терміну поставки залишилось 15 календарних днів, що ставить під сумнів вчасне виконання ТОВ "ВІР К" своїх договірних зобов'язань. В разі зриву постачання продовольства територіальним уповноваженим представникам Державної пенітенціарної служби України залишкова сума коштів по договору після 25 грудня поточного року буде списана з казначейських рахунків на користь дохідної частини Держбюджету. Враховуючи вищевикладене і те, що термін постачання спливає 31.12.2012 року та у зв'язку з закінченням бюджетного періоду, а також з метою вчасного використання бюджетних коштів керівництвом Державної пенітенціарної служби України пропонується зменшити обсяг закупівлі товару відповідно до укладеного Договору від 26.10.2012 №К-34.

Листом від 07.12.2012 позивач запропонував відповідачу зменшити обсяги закупівлі товару на 3 287,57 тонн.

11.12.2012 відповідач надіслав позивачу для підписання додаткову угоду від 10.12.2012, відповідно до умов якої відповідач прийняв пропозицію позивача щодо зменшення обсягу закупівлі товару на 3 287,57 тонн, визначивши його у обсязі 5 512,43 тонн.

Згідно з п. 3 зазначеної додаткової угоди за недопоставку товару (відмова продавця поставити товар в кількості 3 287,57 тонн) в обсязі передбаченому договором, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 10% вартості недопоставленого товару, а саме 1 099 941,51 грн., розрахований наступним чином: 3 287,57 тонн Х 3 072,00 = 10 099 415,04 грн.; 10 099 415,04 грн. Х 10% = 1 009 941,51 грн.

Позивач не погодився з умовами щодо застосування штрафних санкцій та 18.12.2012 звернувся до відповідача з проханням (лист № 7/12) узгодити додаткову угоду без штрафних санкцій.

Пропозиція ТОВ "ВІР К" щодо укладення додаткової угоди без застосування штрафних санкцій не була розглянута відповідачем, у зв'язку з чим 28.12.2012 позивач підписав додаткову угоду з протоколом розбіжностей в якому запропонував за зменшення обсягу поставки товару в кількості 3 348,31 тонн відповідальність та штраф у розмірі 10% не застосовувати.

Протокол розбіжностей з додатковою угодою отримані відповідачем 15.01.2013, при цьому в договорі зазначено строк його дії до 31.12.2012.

Таким чином, судами встановлено, що Додаткова угода до Договору між сторонами не була укладена і згідно з умовами Договору позивачем мало бути поставлено відповідачу борошно в загальній кількості 8 800,00 тонн

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар в загальній кількості 5 451,69 тонн на суму 16 934 184,96 грн.

З огляду на те, що ТОВ "ВІР К" не здійснено відповідачу поставку товару в повному обсязі, останній керуючись п. п. 7.2., п. 7.3, п. 11.3. договору, нарахував позивачу пеню та штраф в загальній сумі 1 035 476,52 грн. та утримав їх з суми забезпечення виконання договору, повернувши позивачу лише 316 203,48 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №49 від 24.01.2013.

ТОВ "ВІР К" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної пенітенціарної служби про стягнення 1 035 476,52 грн. частини утриманої суми забезпечення виконання договору, 2 242,19 грн. процентів річних за прострочення повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів, 13 133,99 грн. процентів річних та 2 877,77 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення забезпечення виконання договору.

Під час розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог, зокрема ТОВ "ВІР К" просив стягнути з Державної пенітенціарної служби 1 035 476,52 грн. забезпечення виконання договору, 2 242,19 процентів річних за прострочення повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів, 8 308,85 грн. процентів річних і 2 354,54 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення забезпечення виконання договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судами встановлено, що відповідачем направлено рознарядки на поставку товару, а саме: №35 (всього 6 175 тонн товару) від 07.11.2012 та №37 (всього 2 625 тонн товару) від 15.11.2012.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар в загальній кількості 5 451,69 тонн на суму 16 934 184,96 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач керуючись п. п. 7.2., п. 7.3, п. 11.3. договору обгрунтовано нарахував позивачу пеню та штраф в загальній сумі 1 035 476,52 грн. та утримав їх з суми забезпечення виконання договору, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у позові про стягнення 1 035 476,52 грн. утриманої суми забезпечення виконання договору, а також похідних вимог про стягнення нарахованих на вказану суму 13 133,99 грн. процентів річних та 2 877,77 грн. інфляційних втрат.

Посилання апеляційної інстанції на те, що рознарядки №35 та №37 не відповідають додатку №1 до договору є необгрунтованим, оскільки судом першої інстанції встановлено, що у рознарядці № 35 від 07.11.2012 на поставку 6 175 тонн відповідачем було вказано в якості територіальних уповноважених представників покупця: Управління Державної пенітенціарної служби у Вінницькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Волинській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Донецькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Житомирській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Закарпатській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Запорізькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Івано-Франківській області, Управління Державної пенітенціарної служби у місті Києві та Київській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Кіровоградській області, Управління Державної пенітенціарної служби у АР Крим, Управління Державної пенітенціарної служби у Луганській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Миколаївській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Одеській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Полтавській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Рівненській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Сумській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Тернопільській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Харківській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Херсонській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Хмельницькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Черкаській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Чернігівській області, Смирянську виправну колонію № 67 Управління Державної пенітенціарної служби у Чернівецькій області, Чернівецький СІЗЗ Управління Державної пенітенціарної служби у Чернівецькій області.

Вказано адреси та телефони вказаних установ, а також обсяг поставки борошна пшеничного 1 ґатунку кожній.

У рознарядці № 37 від 15.11.2012 на поставку 2 625 тонн відповідачем було вказано в якості територіальних уповноважених представників покупця: Управління Державної пенітенціарної служби у Вінницькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Донецькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Запорізькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у місті Києві та Київській області, Управління Державної пенітенціарної служби у АР Крим, Управління Державної пенітенціарної служби у Луганській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Миколаївській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Одеській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Полтавській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Рівненській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Сумській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Харківській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Херсонській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Хмельницькій області.

Вказано адреси та телефони вказаних установ, а також обсяг поставки борошна пшеничного 1 ґатунку кожній.

Судом першої інстанції також встановлено, що визначені відповідачем в рознарядках № 35 від 07.11.2012 та № 37 від 15.11.2012 територіальні уповноважені представники окремо складали на ім'я позивача рознарядки з визначенням установ з відбування покарання та слідчих ізоляторів, куди має бути поставлено товар за Договором.

Посилання апеляційної інстанції на відсутність належних доказів направлення територіальними управліннями складених ними рознарядок на адресу позивача та відсутність доказів отримання останнім цих рознарядок не приймається до уваги, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що фактично поставлений позивачем за Договором товар, було поставлено саме до установ з відбування покарання та слідчих ізоляторів, які вказувались у рознарядках, виданих територіальними управліннями відповідача.

Крім того, колегія суддів зауважує, що на підставі неналежно оформлених, на думку позивача, рознарядок №35 та №37 ТОВ "ВІР К" все таки було поставлено товар в загальній кількості 5 451,69 тонн на суму 16 934 184,96 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові в частині стягнення утриманої суми забезпечення виконання договору.

В іншій частині постанова апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржена.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду першої інстанції відповідає нормам чинного законодавства, тому має бути залишене без змін, а постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби України задовольнити.

Постанову від 20.01.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/12298/13 господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення від 04.08.2015 господарського суду міста Києва у справі №910/12298/13 залишити в силі.

Витрати по судовому збору віднести на позивача. Виконання цього пункту постанови покласти на господарський суд міста Києва.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

Т. Данилова