ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Справа № 30/5005/10402/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Студенець В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від позивача: Смакота Н.І. від відповідача: Деркач В.В.на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 рокута постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 рокуу справі№ 30/5005/10402/2012за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод"простягнення 261 803 798, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод" (далі відповідач) про стягнення 219 512 710 грн. - основного боргу; 15 338 535 грн. - пені; 23 714 068 грн. - 7% штрафу; 172 934 грн. - інфляційних витрат та 3 065 549 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягало стягненню - пеня у розмірі 7 914 004 грн.; 7 % штрафу у розмірі 8 682 548 грн.; 3 % річних у розмірі 7 353 255 грн. в решті позовних вимог було відмовлено.

Як вбачається з рішення суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд зменшив розмір пені та 7 % штрафу до 30 % від належних до стягнення, що і складає відповідно 7 914 004 грн. - пеня та 8 682 548 грн. - 7% штрафу.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкцій. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суди прийшли до висновку щодо можливості зменшення штрафних санкцій в зв'язку із наступними обставинами, а саме: відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становище, оскільки 60 % ринку збуту продукції відповідача реалізовувалось на території Російської Федерації та на сьогоднішній день споживачі масово відмовляються від своїх замовлень. Відповідачем знижено виробництво продукції через падіння попиту в Україні та введенням мита в країнах Митного Союзу. За підсумками 2014 - 2015 років відповідач є збитковим підприємством. Місцевим судом досліджено і ступень виконання відповідачем своїх зобов'язань. Відповідачем було здійснено оплату за поставлений йому природний газ в повному обсязі, сума основного боргу складала 219 512 710 грн., а нараховані позивачем штрафні санкції складають приблизно одну третину від суми боргу. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача збитків, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, а саме: пені у сумі 18 466 011 грн. та 7% штрафу у сумі 20 259 279 грн. позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги, в іншій частині рішення прийняті у даній справі залишити без змін.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Фактично позивач просить скасувати прийняті у справі рішення в тій частині позовних вимог, в якій було відмовлено у зв'язку із застосування судом ч.1 ст. 233 ГК України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

30.09.2011 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено договір № 5155111884 на купівлю-продаж природного газу, згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у IV кварталі 2011 року та у 2012 року природний газ, а останній - прийняти й оплатити його вартість на умовах цього договору (далі Договір).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позивач передає відповідачу в період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 295 000 тис. куб. м.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20 %, а всього з ПДВ - 3700,76 грн. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн. Всього до оплати за природній газ та послуги з його транспортування - 3368,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4042,76 грн.

Розділом 6 Договору сторони узгодили порядок та умови проведення розрахунків.

Так, згідно з пунктом 6.1 Договору оплата за газ здійснюється позивачем виключно грошовими коштами шляхом 50 % попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 50% вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується відповідачем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також договором. У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

30.09.2011 року, 11.10.2011 року, 14.11.2011 року, 10.01.2012 року та 27.06.2012 року між сторонами були укладені Додаткові угоди до вищезазначеного Договору, якими були внесені зміни до ціни газу та банківських реквізитів, а також змінювався порядок розрахунків (відсоткове співвідношення між попередньою оплатою та подальшими платежами). При цьому, момент остаточного розрахунку за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України залишився незмінним - до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав, передав у власність відповідача передбачений договором газ з жовтня по грудень 2011 року, з січня по вересень 2012 року на загальну суму 782 377 681,08 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати за спожитий природний газ, у останнього виникла заборгованість у розмірі 219 512 710,50 грн.

Як свідчать матеріали справи відповідачем було повністю погашено суму основного боргу лише 25.07.2012 року

Таким чином, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачем порушені умови Договору щодо виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України 1. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

2. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Аналізуючи матеріали справи, обставини з урахуванням яких суди приймаючи рішення у даній справі знизили розмір штрафних санкцій, колегія приходить до висновку про те. що суд обґрунтовано скористався своїм правом наданим йому п. 3 ст. 83 ГПК України.

За таких обставин, касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року прийняті у справі № 30/5005/10402/2012 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець