ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Справа № 923/1933/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.12.2015у справі№ 923/1933/15 Господарського суду Херсонської областіза позовомПриватного сільськогосподарського товариства "УШБА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія"за участю Приватного підприємства "Теплобудінвест" Приватного підприємства "Аграрій 3000"провизнання недійсним рішення загальних зборівза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ПП "Теплобудінвест": не з'явилися

ПП "Аграрій 3000": не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське товариство "УШБА" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників про призначення з 27.03.2014 Дмитревича Леоніда Володимировича директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", оформлене протоколом загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Південна українська соєва компанія" № 01/03-14 від 27.03.2014.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Південна українська соєва компанія", її засновникам (учасникам) та уповноваженим особам, будь-яким іншим особам незалежно від організаційно-правової структури, форми власності та підпорядкування здійснювати будь-які дії стосовно проведення змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна укрїнська соєва компанія" та змін до установчих документів ТОВ "Південна українська соєва компанія".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 у справі № 923/1933/15 (суддя Гридасов Ю.В.) вжито заходи до забезпечення позову за заявою Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА"; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", її засновникам (учасникам) та уповноваженим особам, іншим особам незалежно від організаційно-правової структури, форми власності та підпорядкування, здійснювати дії стосовно проведення змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та змін до установчих документів щодо ТОВ "Південна українська соєва компанія".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Лавриненко Л.В., Богатиря К.В.) задоволено апеляційні скарги Приватного підприємства "Теплобудінвест" та Приватного підприємства "Аграрій 3000"; ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 у справі № 923/1933/15 в частині п. 5 про вжиття заходів до забезпечення позову за заявою Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА", шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", її засновникам (учасникам) та уповноваженим особам, іншим особам незалежно від організаційно-правової структури, форми власності та підпорядкування, здійснювати дії стосовно проведення змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та змін до установчих документів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" - скасовано; у задоволені заяви Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА" про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Приватне сільськогосподарське товариство "УШБА" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2015, залишити в силі п. 5 ухвали Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 у справі № 923/1933/15 щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшли відзиви Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", Приватного підприємства "Теплобудінвест" та Приватного підприємства "Аграрій 3000" на касаційну скаргу, в яких відповідач та треті особи просять постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у справі № 923/1933/15 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Також від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", Приватного підприємства "Теплобудінвест" та Приватного підприємства "Аграрій 3000" надійшли клопотання про припинення провадження за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА" у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.01.2016 у справі № 923/1933/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2016, у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА" про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства відмовлено.

Колегія суддів, розглянувши вказані клопотання та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачені ст.ст. 115-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, та межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про їх необґрунтованість.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 30.11.2015 у даній справі, Приватне підприємство "Теплобудінвест" та Приватне підприємство "Аграрій 3000" звернулися до апеляційного господарського суду, як особи, які не брали участі у справі, але щодо прав і обов'язків яких судом винесено рішення.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду за апеляційним скаргами Приватного підприємства "Теплобудінвест" та Приватного підприємства "Аграрій 3000", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом всупереч вимогам ст. 67 ГПК України вирішено питання, які стосуються внутрішньої діяльності товариства і не пов'язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду; вказані заходи забезпечення позову порушують права інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" на участь в управлінні товариством, яке вони реалізують через участь в загальних зборах та голосування з усіх питань, внесених у порядок денний; судом першої інстанції не здійснено оцінки доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову, не враховано принципу забезпечення збалансованості інтересів інших учасників товариства, а саме Приватного підприємства "Теплобудінвест" та Приватного підприємства "Аграрій 3000".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в даному випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Як визначено ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

При цьому, частиною 6 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 23/294).

Разом з тим, оскільки Приватне підприємство "Теплобудінвест" та Приватне підприємство "Аграрій 3000" не є сторонами та учасником судового процесу у справі № 923/1933/15, то відповідно до приписів ч. 6 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України зазначені особи не були наділені правом оскарження в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 у справі № 923/1933/15.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на ст. 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на ст. 91, 98 і 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно ухвали місцевого господарського суду, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як визначено ч. 11 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями).

Заборонивши Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", її засновникам (учасникам) та уповноваженим особам, іншим особам здійснювати дії стосовно проведення змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та змін до установчих документів щодо ТОВ "Південна українська соєва компанія", суд першої інстанції вийшов за межі предмета позову, вирішив питання, які стосуються внутрішньої діяльності товариства і не пов'язані із заявленими позовними вимогами, не врахував, що вказані заходи забезпечення позову порушують права інших учасників Товариства на участь в управлінні Товариством.

Отже, не здійснивши оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову, не визначившись із наявністю обставин, що свідчили б про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів та залишивши поза увагою можливість порушення у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників товариства, що не є учасниками даного судового процесу, суд першої інстанції без достатніх правових підстав вжив заходи до забезпечення позову у справі № 923/1933/15.

Відповідності до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Враховуючи наведене та з урахуванням встановлених Господарським процесуальним кодексом України повноважень суду касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у даній справі та припинення апеляційного провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Теплобудінвест" і Приватного підприємства "Аграрій 3000", а також про скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 в частині вжиття заходів до забезпечення позову за заявою Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА" (п. 5).

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського товариства "УШБА" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у справі № 923/1933/15 скасувати. Апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Теплобудінвест" та Приватного підприємства "Аграрій 3000" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 у справі № 923/1933/15 припинити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30.11.2015 у справі № 923/1933/15 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

Відмовити Приватному сільськогосподарському товариству "УШБА" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 923/1933/15.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир