ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Справа № 916/4640/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4на ухвалуГосподарського суду Одеської області від 19.11.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015у справі№916/4640/15 Господарського суду Одеської областіза позовомОСОБА_4доКредитної спілки "Істок"провизнання таким, що суперечить статутній діяльності, та недійсним протоколу засіданняза участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Кредитної спілки "Істок" про визнання таким, що суперечить статутній діяльності, та недійсним протоколу засідання спостережної ради відповідача за №315 від 08.04.2008 про залучення коштів від Кооперативної Спілки Всесвітнього розвитку Ойкокредит у сумі 270000 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2015 (суддя Петренко Н.Д.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 (колегія суддів у складі: Лашин В.В., Воронюк О.Л., Мирошниченко М.А.), відмовлено в прийнятті вказаної позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та передати справу до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, ОСОБА_4 заявив вимоги про визнання таким, що суперечить статутній діяльності, та недійсним протоколу засідання спостережної ради Кредитної спілки "Істок" за №315 від 08.04.2008.

За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. З огляду на вимоги наведеної норми та ст.ст. 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Під корпоративними відносинами згідно зі ст. 167 ГК України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, тобто прав особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на системний аналіз положень ст. 84 ЦК України, ч. 5 ст. 63, ч.ч. 1, 3 ст. 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст. 1, 19 і ч.ч. 1, 6 ст. 20 Закону України "Про фермерське господарство", ст.ст. 6, 8, 19, 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

Кредитною спілкою відповідно до ч. 2 ст. 130 ГК України є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначені у Законі України "Про кредитні спілки", який у ч. 1 ст. 1 щодо визначення поняття кредитної спілки, окрім вищезазначеного, вказує на те, що кредитна спілка заснована на кооперативних засадах.

Згідно з положеннями ст.ст. 6, 13 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів, які затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з відповідних ознак. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Відповідно до положень ст.ст. 19, 23 Закону України "Про кредитні спілки" майно кредитної спілки формується за рахунок, зокрема, вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки). При цьому внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кожний член кредитної спілки має право одержати вказані належні йому кошти у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Крім того п.п. 2, 4 ч. 5 і ч. 7 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що при ліквідації платоспроможної кредитної спілки, зокрема, у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках, у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги; а залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.

У силу ст. 11 Закону України "Про кредитні спілки" члени кредитної спілки мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки. Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

З викладеного вбачається, що кредитна спілка як різновид господарської організації створюється на кооперативних засадах шляхом об'єднання грошових внесків її членів, які мають відповідні права, зокрема, щодо участі в управлінні кредитною спілкою, отримання доходу на свій пайовий внесок, а також отримання відповідних коштів у разі її ліквідації. Відтак правовідносини між кредитною спілкою та її членами щодо управління нею належать до корпоративних відносин у розумінні ст. 167 ГК України.

Отже, зважаючи на те, що спір у даній справі виник між кредитною спілкою та особою, яка вважає себе її членом (обставини членства ОСОБА_4 у Кредитній спілці "Істок" судами не досліджувались), стосовно управління цією юридичною особою, суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті позовної заяви ОСОБА_4 як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

При цьому суд першої інстанції при винесенні відповідної ухвали керувався положеннями п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України без урахування змін, внесених Законом України №642-VII від 10.10.2013, а відтак безпідставно виходив з того, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах лише між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), до яких кредитні спілки та їх члени не відносяться. Суд апеляційної інстанції зазначив у мотивувальній частині постанови правильну редакцію вказаної норми, однак залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, виходив також з того, що Кредитна спілка "Істок" не є господарським товариством.

З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягають скасуванню. Касаційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.11.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 у справі №916/4640/15 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова