ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Справа № 904/9069/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестменс Паблік Лімітед"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2015та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015у справі№904/9069/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Груп"доДочірнього підприємства птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестменс Паблік Лімітед"простягнення 399 777,03 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився, - відповідача Калінчук М.О., ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестменс Паблік Лімітед" про стягнення 353 803,47 грн., з яких: 336 090,32 грн. - основний борг, 14433,55грн. - пеня, 1783,70 грн. - 3% річних, 1495,90 грн. - інфляційні втрати.

12.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Груп" надало суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просило стягнути з Дочірнього підприємства птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестменс Паблік Лімітед" основний борг в розмірі 336090,32грн., пеню в розмірі 33402,49грн., 3% річних в розмірі 4018,46грн., інфляційні збитки в розмірі 26265,79грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 у справі №904/9069/14 (суддя Назаренко Н.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 (судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 336 090,32 грн., 32 370,56 грн. пені, 3 856,70 грн. 3% річних, 26 265,79 грн. інфляційних втрат та 7971,66грн. витрат по сплаті судового збору. У стягненні 1031,93грн. пені, 161,76 грн. 3% річних у позові відмовлено.

Дочірнє підприємство птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестменс Паблік Лімітед", не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

ТОВ "Еліт Бізнес Груп" надало суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу відповідно до якого просило відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №2230 про надання охоронних послуг (надалі спірний договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Груп" (далі - позивач, охоронне агентство) та Дочірнім підприємством Птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед" (далі - відповідач, замовник) у зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати за надані охоронні послуги у період з 01.06.2014 по 20.08.2014 згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт №000000002 від 30.06.2014 на суму 128100,00 грн., №000000003 від 31.07.2014 на суму 128100,00грн., №000000004 від 31.08.2014 на суму 79 890,32 грн., на загальну суму 336 090,32 грн.

Суди попередніх інстанцій погодились з доводами позивача про порушення відповідачем умов спірного договору і наявністю заборгованості та прийшли до висновку про часткове задоволення позовних вимог. При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем направлено відповідачу акти здачі-приймання виконаних робіт №000000002 від 30.06.2014 на суму 128100,00 грн., №000000003 від 31.07.2014 на суму 128100,00грн., №000000004 від 31.08.2014 на суму 79 890,32 грн., що підтверджується супровідними листами №28/05 від 02.06.2014, №36 від 30.06.2014, №36-к від 01.08.2014, №59-к від 01.09.2014, та відповідно до п.7.5 договору свідчить про належне виконання ТОВ "Еліт Бізнес Груп" послуг за договором, оскільки відповідачем не доведено направлення заперечень на вказані акти протягом 5 робочих днів з моменту отримання. З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій, встановивши, що відповідач, всупереч умов спірного договору безпідставно ухиляється від сплати заборгованості за вказаними вище актами на загальну суму 336090,32 грн. за надані позивачем послуги, задовольнили вказану позовну вимогу у заявленому розмірі.

Водночас, пославшись на п.5.9 спірного договору, ст. 625 ЦК України, вказавши про невірність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши їх перерахунок, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги в цій частині частково, стягнувши з відповідача пеню в розмірі 32370,56грн., 3% річних в розмірі 3856,70грн. Разом з тим, суди зазначили, що за перерахунком суду розрахунок інфляційних витрат є більшим та становить 28516,81 грн., проте, через відсутність у суду повноважень вийти за межі заявлених позовних вимог, задоволенню підлягає заявлений позивачем розмір інфляційних втрат в розмірі 26256,79грн.

Крім цього, відхиляючи доводи відповідача щодо неякісного виконання позивачем послуг з охорони об'єкта та направлення відповідачем заперечень на акти виконаних робіт, суди попередніх інстанцій, вказали про ненадання останнім доказів направлення заперечень позивачу, оскільки в розумінні положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, належним доказом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої форми та змісту - касовий чек, розрахункова квитанція, тощо.

Вищий господарський суд України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Груп" (далі - позивач, охоронне агентство) та Дочірнім підприємством Птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестментс Паблік Лімітед" (далі - відповідач, замовник) укладено договір №2230 про надання охоронних послуг (далі - договір) за умовами п.2.1 якого, охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об'єкту під охорону (додаток № 4 до договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною.

Охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток №1 до договору) та згідно з інструкцією по охороні об'єкта замовника (додаток №2). Система охорони, регламент несення служби на постах об'єкту та дислокація постів спільно визначається охоронним агентством та замовником (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 2.5. договору, перед прийняттям об'єкта замовника під охорону сторонами складається акт обстеження технічного стану об'єкту (додаток № 5). Після складання і підписання Акту технічного стану об'єкта замовник передає об'єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (додаток № 4).

Пунктом 2.6 договору передбачено, що охорона забезпечує забезпечення ТМЦ, переданих охороні у відповідності з актами прийому-передачі ТМЦ. Балансова вартість і конкретизація ТМЦ відбувається на підставі даних бухгалтерського обліку замовника.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що вартість людино/година об'єктів охорони складає 14 грн./год.

Відповідно до п. 7.2. договору, охоронне агентство забезпечує надання послуг одночасним перебуванням на об'єкті охорони 9 охоронців.

Згідно з п. 7.3. договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 128100 грн., в т.ч. ПДВ.

Оплата щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа згідно місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним (п. 7.4. договору).

Відповідно до п.7.5. договору, охоронне агентство зобов'язано, за перший місяць надання послуг, надати замовнику акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Строк дії договору встановлено з 19.05.2014 і до 19.05.2015 (п. 10.1. договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Еліт Бізнес Груп" складено акти здачі-приймання виконаних робіт до договору №000000001 від 31.05.2014 на суму 70248,40 грн., №000000002 від 30.06.2014 на суму 128100,00 грн., №000000003 від 31.07.2014 на суму 128100,00 грн., №000000004 від 31.08.2014 на суму 79890,32грн., які направлено на адресу відповідача супровідними листами №28/05 від 02.06.2014, №36 від 30.06.2014, №36-к від 01.08.2014, №59-к від 01.09.2014 разом з рахунками на оплату та податковими накладними.

05.08.2014 ТОВ "Еліт Бізнес Груп" звернулось до відповідача із претензією №46 з вимогою оплатити заборгованість. 11.08.2014 відповідач перерахував на рахунок позивача 70 248,40 грн. за охоронні послуги за травень 2014 року, що підтверджується банківською випискою.

18.08.2014 позивач направив відповідачу лист №52, що підтверджується копією фіскального чеку №6782 від 19.08.2014 та описом, в якому повідомив про припинення охорони об'єкта з 01.09.2014 у зв'язку з не оплатою відповідачем наданих послуг, на який відповідачем відповідь не надана, оплата послуг з охорони не здійснена, акти здачі-приймання виконаних робот не підписано.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав про неякісне надання послуг з охорони та направлення ним заперечень на акти виконаних робіт. В свою чергу, позивач вказував про не отримання заперечень від відповідача.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з приписів вказаних норм, враховуючи направлення позивачем відповідачу актів здачі-приймання виконаних робіт до договору, що підтверджується супровідними листами №28/05 від 02.06.2014, №36 від 30.06.2014, №36-к від 01.08.2014, №59-к від 01.09.2014, відсутність доказів направлення відповідачем позивачу заперечень на акти здачі-приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання в порядку передбаченому п.7.5. договору, колегія судів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про надання позивачем послуг з охорони належним чином.

З огляду на вказане та зважаючи на встановлення судами попередніх інстанцій факту порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність обов'язку відповідача оплатити позивачу надані послуги охорони у зв'язку з несвоєчасним і неналежним виконанням останнім умов спірного договору та задоволення позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 336090,32грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 4 вказаної норми).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, сторони у спірному договорі передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно з договором, замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Отже, здійснивши перевірку нарахованої позивачем до стягнення з відповідача пені у сумі 33402,49грн., суди попередніх інстанцій, зазначили про невірність її нарахування, здійснили власний перерахунок та прийшли до правомірного висновку про задоволення такої позовної вимоги в розмірі 32370,56 грн., за актом здачі-прийняття робіт за травень 2014 року на суму 70248,40 грн. за період з 11.06.2014 по 12.08.2014 на суму 2615,55грн; за актом здачі-прийняття робіт за червень 2014 року на суму 128100,00 грн. за період з 11.07.2014 по 10.12.2014 на суму 13592,64 грн.; за актом здачі-прийняття робіт за липень 2014 року на суму 128100,00 грн. за період з 11.08.2014 по 10.12.2014 на суму 10999,05 грн.; за актом здачі-прийняття робіт за серпень 2014 року на суму 79890,32 грн. за період з 11.09.2014 по 10.12.2014 на суму 5163,32 грн., відмовивши у стягненні 1031,93грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вказувалося вище, однією із позовних вимог є вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4018,46грн. та інфляційних збитків в розмірі 26265,79грн.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судами попередніх інстанцій перевірено, вказано про його невірність та виходячи із наведених вище норм, правомірно задоволено та стягнуто з відповідача в розмірі 3856,70 грн., а у стягненні 161,76 грн. відмовлено.

Також, судами попередніх інстанцій перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що інфляційні втрати становлять 28516,81грн., разом з тим, з огляду на відсутність можливості вийти за межі позовних вимог, суди правомірно стягнули з відповідача суму інфляційних втрат в меншому, ніж було заявлено позивачем розмірі, а саме: 26265,79грн.

Доводи касаційної скарги щодо порушення позивачем умов розділу 3 договору ("Обов'язки охорони") про надання охоронних послуг не беруться судом касаційної інстанції до уваги, оскільки такі порушення не є підставою для звільнення від сплати за отримані відповідачем послуги охорони за спірним договором.

Твердження скаржника про відсутність підстав для оплати за надані послуги з огляду на не підписання ним актів здачі-приймання виконаних робіт є безпідставними, оскільки відповідно до п.7.5 договору відповідач мав право направити заперечення на надіслані позивачем акти, проте матеріали справи належних доказів направлення таких заперечень не містять.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у випадку не підписання відповідачем акту протягом передбаченого п.7.5. договору строку (протягом 5 (п'яти) робочих днів) та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, а тому, подана касаційна скарга не підлягає задоволенню. Крім того, доводи касаційної інстанції є ідентичними доводам, викладеним в запереченні на позов та в апеляційній скарзі, є спростованими судами попередніх інстанцій з чим погоджується суд касаційної інстанції.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі їх повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про задоволення позову.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства птахофабрика "Лозуватська" Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Авангардко Інвестменс Паблік Лімітед" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 у справі №904/9069/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді Л.Б. Іванова

В.І. Картере