ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Справа № 926/1845/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Сетам"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.09.2016у справі№ 926/1845/15 Господарського суду Чернівецької областіза позовомМалого колективного підприємства "Альфа"до1. Відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції; 2. Державного підприємства "Сетам"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів1. ОСОБА_4; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Груп"провизнання електронних торгів недійсними

Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство Альфа звернулось з позовом до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції та Державного підприємства "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом №127046 від 05.11.2015 та акта державного виконавця про реалізацію майна від 17.11.2015. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що на час проведення прилюдних торгів звіт експерта, на підставі якого визначалась вартість майна, втратив чинність. З огляду на що, на думку позивача, угода щодо продажу арештованого майна є недійсною, оскільки порушено право позивача на реалізацію майна за вищою ціною. При цьому позивач посилався на приписи статей 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.12.2016, ухваленим суддею Дутка В.В., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з доведеності порушення прав позивача, з огляду на проведення прилюдних торгів від 05.11.2015 з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність. При цьому суд керувався приписами статей 57, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Галушко Н.А. - головуючий, Данко Л.С., Орищин Г.В., постановою від 20.09.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Державне підприємство "Сетам" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про неврахування судами того, що на період реалізації майна боржника строк здійснення виконавчого провадження не обчислюється, а тому, строк чинності звіту про оцінку майна у такому виконавчому провадженні також не обчислюється під час реалізації майна. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 30, 57, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 21.11.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Державного підприємства "Сетам" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2016.

На адресу Вищого господарського суду України від Малого колективного підприємства "Альфа" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.04.2012 у справі № 5027/144/2012 стягнуто з Малого колективного підприємства "Альфа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Груп" борг в розмірі 308 699,70 грн., 3% річних в сумі 3 423,09 грн., інфляційні втрати в сумі 1 723,74грн., штраф в сумі 1 000 грн. Додатковим рішенням від 17.04.2012 стягнуто з Малого колективного підприємства "Альфа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Груп" пеню в сумі 17 685,90 грн. З набранням рішенням законної сили 27.04.2012 видано відповідний наказ на його примусове виконання. В подальшому 29.08.2012 відкрито виконавче провадження № 34006622, що підтверджується відповідною постановою відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції. 24.05.2013 державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, а саме: будівля операторської, загальною площею 48,1 м.кв., вбиральня цегляна, зливна ємність в кількості 4 шт., асфальтована площадка, бензоколонки в кількості 2 шт., піднавіс, які є предметом іпотеки від 11.08.2011 та договору позики від 11.06.2011. З метою визначення вартості арештованого майна боржника, 13.03.2015 державним виконавцем прийнято постанову про призначення експерта для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна з питань визначення початкової вартості реалізації описаного майна. Згідно з звітом експерта про оцінку майна боржника, ринкова вартість об'єкта оцінки складає 1 143 860 грн., а початкова вартість об'єкта складає 1 029 474 грн. Звіт затверджено 16.03.2015. В подальшому відділом державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції вищезазначене майно було передано для реалізації через електронні торги системи СЕТАМ, однак 23.07.2015 та 07.09.2015 торги не відбулися з причинм відсутності допущених учасників торгів, що підтверджується протоколами № 101993 та № 113539, а наступні торги були призначені на 05.11.2015. Судами встановлено, що 05.11.2015 торги по реалізації майна відбулися, переможцем визнано ОСОБА_4, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №127046. Водночас 17.11.2015 заступником начальника відділу ДВС Кіцманського РУЮ на підставі протоколу проведення електронних торгів №127046 складено акт про реалізацію майна, відповідно до якого майно Малого колективного підприємства "Альфа" реалізовано на електронних торгах (СЕТАМ), а переможцем визнано учасника №7 - ОСОБА_4. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Малого колективного підприємства Альфа до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції та Державного підприємства "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом №127046 від 05.11.2015 та акта державного виконавця про реалізацію майна від 17.11.2015. Підставою позову зазначено закінчення терміну дії звіту про оцінку майна, визначеного частиною 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження". Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно із частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85). Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. За частиною 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відповідно до частини 5 статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Приписами частини 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, передбачено підстави й порядок призначення повторних електронних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, якщо до часу завершення електронних торгів не надійшла жодна цінова пропозиція, електронні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні електронні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання електронних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена в місячний строк з дати проведення перших електронних торгів. Тобто на момент проведення електронних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Ураховуючи зазначене, повторні електронні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення електронних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на електронних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження". Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що електронні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2015 у справі №6-1749цс15. Як вже зазначалось та встановлено судами, відповідно до звіту про оцінку вартості спірного майна від 16.03.2015 ринкова вартість об'єкта оцінки складає 1 143 860 грн., а початкова вартість об'єкта складає 1 029 474 грн. Водночас встановивши те, що звіт про оцінку майна від 16.03.2015 був чинний до 16.09.2015, а повторні прилюдні торги від 05.11.2015 відбулись поза межами шестимісячного строку, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про порушення вимог частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 23 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, пункту 4.3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012. Відтак, установивши те, що проведення прилюдних торгів від 05.11.2015 з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність вплинуло на результати електронних торгів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення прав позивача на реалізацію майна за вищою ціною. За таких встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову визнається правомірним. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Сетам" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 926/1845/15 Господарського суду Чернівецької області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга