ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Справа № 904/976/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі№ 904/976/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 41 924,76 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Русанова В.В. дов. 25.10.2016- відповідача:Матвеєва Т.В. дов. 24.12.2015 ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - "Позивач") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", (далі - "Відповідач") плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в сумі 41924,76 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2016 року у даній справі (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в сумі 41 924,76 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем порушено положення пункту 8 договору про експлуатацію під'їзної колії ПАТ Південний ГЗК", а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ПАТ "Південний ГЗК", підтверджується, зокрема, наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2016 залишено без зміни.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, звернулося з касаційною скаргою у якій просить судові акти скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник доводить, щодо затримки вагонів, викладені Позивачем у актах загальної форми ГУ-23 не відповідають дійсності і документально не підтверджені крім того зайнятість колій на станції призначення була спричинена саме Залізницею, і як наслідок, вина ПАТ "ПІВДГЗК" у затримці спірних вагонів відсутня.

Скаржник вважає, що залізницею неправомірно нарахована плата за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № № 12099247, 2099246, 12099245, 13099248,13099249,13099250 та збір за зберігання вантажу з накопичувальної картки ф.ФДУ-92 № 18099048 на загальну суму 41924,76 грн., оскільки Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було готове прийняти вагони на під'їзну колію.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що доводи викладені в ній є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою від 08.11.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого (доповідач) - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Ходаківської І.П. касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2016 року.

Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року № 08.03-04/6087 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/976/16, у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, у зв'язку з чим в подальшому сформовано колегію суддів у складі: головуючий (доповідач)- Яценко О.В., судді Бакуліна С.В., Поляк О.І.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом 28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - "Залізниця") та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - "Власник") укладено Договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (договір). Пунктом 1 цього договору, передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

За змістом пункту 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Цей договір укладається терміном на 1 рік і діє з 11.12.2013 року до 10.12.2014 року включно (п. 20 договору).

За залізничними накладними (Т.1 а.с.96-150, Т.2 а.с.-5-61) залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, з вини одержувача ПАТ "Південний ГЗК".

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення № 405 від 08.09.15р., № 415 від 11.09.15р. були надані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ПАТ "Південний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу, та які не давали змоги залізниці виконувати технологічні операції з вантажами. За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг Західний, Мусіївка у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 55 від 08.09.15р., № 17 від 11.09.15р., акти загальної форми ГУ-23 № 58 від 08.09.15р.. № 26 від 11.09.15р. та представнику вантажоодержувача своєчасно вручені повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПАТ "Південний ГЗК".

За час затримки вагонів залізницею нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 12099247, 12099246,12099245, 13099248,13099249,13099250 та збір за зберігання вантажу з накопичувальної картки ф.ФДУ-92 № 18099048 на загальну суму 41924,76 грн. (з ПДВ).

Відомості плати та накопичувальна картка працівниками Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Крім того, Судом встановлено, що накази про затримку вагонів на підходах до станції призначення видано через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу III Правил, складено акти загальної форми ГУ-23 (т.1.а.с.41-69).

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 пунктом 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами.

Після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий диспетчер УЖДТ ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язаний надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їзду колію конкретні вагони. Після узгодження черговий диспетчер цеху УЖДТ комбінату відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під'їзної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про пріоритетність подавання вагонів на під'їзду колію ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Таким чином, відповідачем порушено положення пункт 8 договору про експлуатацію під'їзної колії ПАТ Південний ГЗК", а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ПАТ "Південний ГЗК" підтверджується, зокрема, наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчим документом Укрзалізниці, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854. У пункті 16.3 Правил технічної експлуатації зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до технічно-розпорядчого акта є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Так, позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Крім того, за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором. Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції, планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно з пунктом 13.2.1, пунктом 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника про відсутність його вини у затримці спірних вагонів на станції Кривий Ріг з посиланням на те, що зайнятість колій на станції призначення була спричинена саме Залізницею, відхиляються з тих мотивів, що факт несвоєчасного забирання скаржником на свою під'їзну колію вагонів, підтверджуються актами загальної форми ГУ-23, які складено за фактом затримки вагонів на коліях станції Кривий ріг Придніпровської залізниці з вини Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" .

Таким чином підстав для звільнення відповідача від сплати за користування вагонами, що передбачені ст. 119 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами не доведено.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що господарським судом правомірно визнано безпідставним посилання ПАТ "ПІВДГЗК" щодо відсутності у господарського суду підстав для розгляду позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця", внаслідок відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей щодо припинення державного підприємства "Придніпровська залізниця". Оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2015 року № 200 державне підприємство "Придніпровська залізниця" реорганізоване шляхом злиття з публічним акціонерним товариством "Українська залізниця". При цьому згідно з пунктом 2 Статуту публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 та пункту 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці/ Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Отже публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Переоцінка обставин справи, встановлення інших обставин не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, тому намагання спростувати висновки суду на підставі встановлення інших обставин та їх оцінки не може бути прийнято до уваги, так як виходить за межі касаційного перегляду справи.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 904/976/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко С.В. Бакуліна О.І. Поляк