ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 922/2540/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Агропромтехнологія"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015у справі№ 922/2540/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємства "Агропромтехнологія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ікс-Сфера"

простягнення 187314,62 грн.за участю представників сторін від позивача:не з'явились,від відповідача:Клячко М.Ю. (довіреність від 25.05.2015 № б/н),

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агропромтехнологія" у квітні 2015 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікс-Сфера" про стягнення 164475,06 грн. основного боргу, 13815,91 грн. інфляційних втрат, 1014 грн. 3 % річних, 8009,65 грн. штрафних санкцій та повернення судових витрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/2540/15 (суддя Жиляєв Є.М.) позов повністю задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікс-Сфера" на користь Приватного підприємства "Агропромтехнологія" 164475,06 грн. основного боргу, 8009,65 грн. пені, 13815,91 грн. інфляційних втрат, 1014,00 грн. 3 % річних, 3746,29 грн. судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства "Агропромтехнологія" на користь Державного бюджету України 1827 грн. судового збору за подання до господарського суду клопотання про забезпечення позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 922/2540/15 (колегії суддів у складі: Хачатрян В.С. - головуючий, Черленяк М.І., Шепітько І.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/2540/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 922/2540/15 Господарського суду Харківської області, Приватне підприємство "Агропромтехнологія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 922/2540/15 Господарського суду Харківської області, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/2540/15 Господарського суду Харківської області залишити в силі.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Приватним підприємством "Агропромтехнологія" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іск-Сфера" (суборендар) 04.10.2013 укладено договір суборенди № 02-04/10-13.

Відповідно до пункту 1 договору, суборендодавець передає суборендарю у користування (суборенду), за плату на певний строк майно для здійснення господарської діяльності, з метою використання останнім для розміщення офісу (призначення приміщення).

Відповідно до пункту 1.1 договору, об'єктом суборенди за договором є частина нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, Московський проспект, 142, загальною площею 2313,45 кв.м, що складається з другого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 12, 14, загальною площею на другому поверсі 459,8 кв.м; шостого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, частка № 11, 12, 14, загальною площею на шостому поверсі 463,8 кв.м; сьомого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 11, 12, 14, загальною площею на сьомому поверсі 474,8 кв.м; восьмого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 11, 12, 14, загальною площею на восьмому поверсі 474,8 кв.м; дев'ятого (технічного) поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 3, 4, площею 341,9 кв.м та балкону, площею 98,35, загальною площею на дев'ятому (технічному) поверсі 440,25 кв.м.

Об'єкт суборенди прийнято відповідачем у користування, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2013.

Відповідно до пункту 3.1 договору, розмір суборендної плати на місяць за суборенду приміщення складає 208210,50 грн., у тому числі ПДВ-20% 34701,75 грн.

Згідно з вимогами пунктів 3.3.1., 3.3.4 договору, суборендна плата за останній місяць суборенди сплачується суборендарем у продовж 5-ти робочих днів з дня підписання договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок суборендодавця.

Згідно з пунктом 4.4.3 договору, суборендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату в порядку та строки передбачені договором.

Відповідно до пункту 6.1 договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.08.2016.

Останнім місяцем суборенди сторонами визначено серпень 2016 року.

На виконання пунктів 3.3.1, 3.3.4 договору, послуги суборенди нежитлового приміщення за останній місяць суборенди (серпень 2016 року) суборендарем сплачені у розмірі 208210,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 341 від 07.10.2013, № 342 від 08.10.2013, № 344 від 09.10.2013, № 345 від 10.10.2013 та № 346 від 11.10.2013.

Пунктом 1 додаткової угоди від 31.10.2013 до договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013 викладено пункт 1.1. у новій редакції, відповідно до умов якого, об'єктом суборенди за договором є частина нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, Московський проспект, 142, загальною площею 2768,45 кв.м, що складається з цокольного поверху, згідно з техпаспортом частина приміщення № 1, загальною площею на цокольному поверсі 455 кв.м; другого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 12, 14, загальною площею на другому поверсі 459,8 кв.м.; шостого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, частка № 11, 12, 14, загальною площею на шостому поверсі 463,8 кв.м; сьомого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 11, 12, 14, загальною площею на сьомому поверсі 474,8 кв.м; восьмого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 11, 12, 14, загальною площею на восьмому поверсі 474,8 кв.м; дев'ятого (технічного) поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 3, 4, площею 341,9 кв.м та балкону, площею 98,35, загальною площею на дев'ятому (технічному) поверсі 440,25 кв.м.

Пунктом 3 додаткової угоди від 31.10.2013 до договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, пункт 3.1. договору викладено у новій редакції, згідно з яким, розмір суборендної плати на місяць за суборенду приміщення за період з 01.11.2013 до 30.11.2013 складає 208210,50 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 34701,75 грн.; за період з 01.12.2013 до кінця строку дії договору (31.08.2016) складає 244610,50 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 40768,42 грн.

Суборендарем здійснено доплату різниці між раніше сплаченою вартістю послуг за останній місяць суборенди (208210,50 грн.) та вартістю, погодженою сторонами у вказаній додатковій угоді (244610,50 грн.), яка склала 36400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 400 від 12.11.2013.

Додатковою угодою від 27.02.2014 до договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, пункт 3.1. викладено у новій редакції, згідно з якою, розмір суборендної плати на місяць за суборенду приміщення за період з 01.11.2013 до 30.11.2013 складає 208210,50 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 34701,75 грн.; за період з 01.12.2013 до 28.02.2014 складає 244610,50 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 40768,42 грн.; за період з 01.03.2014 до кінця строку дії договору (31.08.2016) складає 272295,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 45382,50 грн.

Пунктом 1 додаткової угоди від 01.04.2014 до договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, пункт 1.1. викладено у новій редакції, згідно з яким, об'єктом суборенди за договором є частина нежитлових приміщень, розташованих за адресою м. Харків, Московський проспект, 142, загальною площею 2931,95 кв.м, що складається з цокольного поверху, згідно з техпаспортом частина приміщення № 1, загальною площею на цокольному поверсі 455 кв.м; другого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 12, 14, загальною площею на другому поверсі 459,8 кв.м; п'ятого поверху, згідно з техпаспортом частина приміщення № 10, загальною площею на п'ятому поверсі 163,5 кв.м; шостого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, частка № 11, 12, 14, загальною площею на шостому поверсі 463,8 кв.м; сьомого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 11, 12, 14, загальною площею на сьомому поверсі 474,8 кв.м; восьмого поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 1-7, 10, 11, 12, 14, загальною площею на восьмому поверсі 474,8 кв.м; дев'ятого (технічного) поверху, згідно з техпаспортом приміщення № 3, 4, площею 341,9 кв.м та балкону, площею 98,35 кв.м, загальною площею на дев'ятому поверсі 440,25 кв.м.

Пунктом 3 додаткової угоди від 01.04.2014 до договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, пункт 3.1. викладено у новій редакції, згідно з якою, розмір суборендної плати на місяць за суборенду приміщення у період з 01.11.2013 до 30.11.2013 складає 208210,50 грн., у період з 01.12.2013 до 28.02.2014 - 244610,50 грн., у період з 01.03.2014 до 31.03.2014 - 272295 грн., у період з 01.04.2014 до кінця строку дії договору (31.08.2016) - 288645 грн.

Відповідачем здійснено доплату вартості послуг за останній місяць суборенди у розмірі 16350,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 03.04.2014).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 31.05.2014 до договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, розмір суборендної плати на місяць за суборенду приміщення визначається як сума наведених в додатковій угоді розрахунків.

Згідно з пунктом 3.2.1 договору в редакції вказаної додаткової угоди від 31.05.2014, суборенда плата за користування приміщеннями сплачується щомісячно протягом 10-ти банківських днів поточного місяця шляхом перерахування передплати, яка визначається шляхом розрахунку за формулою, вказаною у додатковій угоді.

Відповідно до пункту 3.2.2 договору в редакції додаткової угоди від 31.05.2014, сторонами погоджено, що 1-го банківського дня кожного місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалась попередня оплата із суборендної плати, визначається остаточний розмір суборендної плати за розрахунковий місяць з урахуванням середньозваженого за місяць офіційного курсу гривні до долару USD, відповідно до умов, визначених пунктом 3.1. договору. Розрахунок остаточного розміру суборендної плати здійснює суборендодавець та узгоджує з суборендарем актом звірки.

Якщо попередня оплата із суборендної плати перевищує суборендну плату за місяць, то надмірно сплачені кошти зараховуються як попередня оплата із суборендної плати за наступний місяць. Якщо попередня оплата із суборендної плати менша за суборендну плату за місяць, то суборендар зобов'язується провести доплату суми такої різниці протягом 3-х банківських днів, наступних за днем надання суборендодавцем остаточного розміру суборендної плати за розрахунковий місяць.

Додаткова угода від 31.05.2014 до договору набрала чинності з 31.05.2014, і з цієї дати діяв новий порядок розрахунку розміру суборендної плати.

Між сторонами 01.10.2014 укладено додаткову угоду до договору суборенди, який є тотожним за змістом додатковій угоді від 31.05.2014 щодо умов та порядку розрахунків, визначенню розмірів орендної плати.

Відповідно до пункту 4.5.3 договору, суборендар має право у односторонньому порядку достроково розірвати цей договір попередивши про це суборендодавця за тридцять календарних днів без повідомлення суборендодавця про причини такого рішення та за умови письмового повідомлення суборендодавця за тридцять календарних днів до дати такого розірвання. Договір вважається розірваним через тридцять календарних днів після отримання суборендодавцем вказаного повідомлення.

Суборендарем направлено на адресу суборендодавця листа за вих. № 02112014 від 24.11.2014 щодо дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, з 01.01.2015.

Розірвання договору оформлено сторонами угодою про розірвання договору від 24.11.2014, відповідно до якої, останнім днем суборенди є 31.12.2014.

Відповідно до пункту 5.8 договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, у випадку розірвання договору у односторонньому порядку, сторони зобов'язані скласти акт звірки платежів за договором та визначити за наявності суму переплати чи недоплати суборендаря зі всіх видів платежів. У випадку наявності переплати, суборендодавець зобов'язаний повернути її на розрахунковий рахунок суборендаря протягом трьох робочих днів з дати підписання акта повернення приміщення чи в інший строк за домовленістю сторін. У випадку наявності недоплати, суборендар повинен сплатити таку суму на розрахунковий рахунок суборендодавця протягом трьох робочих днів з дати підписання акта повернення приміщення чи в інший строк за домовленістю сторін.

Позивачем здійснено розрахунок суборендної плати за грудень 2014 року та направлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 05.01.2015 на суму доплати остаточного розміру суборендної плати у розмірі 164475,06 грн. поштовим відправленням від 05.01.2015 та повторно 12.01.2015, який отримано особисто уповноваженою особою відповідача (суборендаря).

У претензії за вих. № 20/01-15-1 від 20.01.2015 позивач просить відповідача протягом семи днів від дати отримання претензії сплатити на користь позивача заборгованість за користування об'єктом суборенди у грудні 2014 року у розмірі 164475,06 грн. Вказану претензію отримано 21.01.2015 року уповноваженою особою відповідача особисто.

Листом за вих. № 06/02/2015 від 09.02.2015 відповідачем повідомлено позивача, що зобов'язання з оплати послуг суборенди за останній місяць суборенди (грудень 2014 року) суборендарем виконано належним чином, відповідно до умов договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013 до підписання сторонами додаткової угоди від 31.05.2015 до вказаного договору.

Позивачем зазначено, що у відповідача наявна перед ним заборгованість у розмірі 164475,06 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що доводи відповідача ґрунтуються на довільному тлумаченні умов договору, а доводи та розрахунок позивача є правильними.

Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з вимогами статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами встановлено, що у даному спорі сторони за договором суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013 по-різному тлумачать положення вказаного договору щодо визначення останнього місяця суборенди, у розумінні положень пункту 3.3.1, 3.3.4 договору.

Відповідачем зазначено, що на виконання вимог пунктів 3.3.1, 3.3.4 договору, у жовтні 2013 року останнім здійснено оплату у належному розмірі на виконання зобов'язання за останній місяць суборенди, яким відповідач вважає грудень 2014 року, зобов'язання з оплати суборендної плати за грудень 2014 року відповідачем припинено виконанням.

Позивачем зазначено, що відповідно до положень пункту 6.1 договору, строк його дії становив, з дати його підписання до 31.08.2016. Таким чином, під укладання договору останнім місяцем суборенди сторонами визначено серпень 2016 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами в результаті укладення договору суборенди склалися відповідні правовідносини, а у зв'язку з укладенням до договору суборенди додаткових угод, правовідносини між сторонами мають характер не статичний, а динамічний, тобто правовідносини між сторонами постійно змінювалися, зокрема, щодо розміру платежів та порядку їх розрахунку.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що укладення між сторонами угоди про розірвання договору суборенди № 02-04/10-13 від 04.10.2013, зумовило зміну в правовідносинах сторін щодо визначення останнього місяця суборенди. В угоді про розірвання договору суборенди визначено, що останнім днем суборенди є 31.12.2014, тобто останнім місяцем суборенди є грудень 2014 року.

Судами встановлено, що сторони визначились з останнім днем суборенди та останнім місяцем суборенди, у зв'язку з укладенням угоди про розірвання договору суборенди. Відповідачем обов'язок передбачений умовами договору суборенди виконано належним чином, сплачено відповідну суму орендного платежу за останній місяць у належні строки.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 922/2540/15 Господарського суду Харківської підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агропромтехнологія" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 922/2540/15 Господарського суду Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 922/2540/15 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.