ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 911/2634/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І. (доповідача)за участю представників: позивачаКравець В.О. - представн. дов. від 01.01.2015;відповідача Ступака Н.В. - представн. дов.від 30.09.2015;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2015у справі№ 911/2634/15 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей"проповернення майна та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

23.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулось до господарського суду з позовом про вилучення у Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей" та повернення позивачу 8-ми рядної кукурудзяної жниварки OROS 8 John Deer 9660 STS 2013 року випуску заводський номер 2013013147 вартістю 374500 грн. та про стягнення штрафу в сумі 93625 грн. за порушення строків повернення майна зі зберігання, посилаючись на умови укладеного договору та на статті 173, 174, 193, 232 Господарського кодексу України, статті 509, 526, 936, 938, 949 Цивільного кодексу України.

Відповідач відхилив позовні вимоги, посилаючись на невідповідність договору зберігання вимогам законодавства та відсутність наміру брати на зберігання спірне майно; натомість, спірне майно придбано відповідачем у позивача у власність та його вартість оплачена позивачу належним чином.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2015 (суддя Лилак Т.Д.) позов задоволено повністю; вилучено у відповідача 8-ми рядну кукурудзяну жниварку OROS 8 John Deer 9660 STS 2013 року випуску заводський номер 2013013147 вартістю 374500 грн. та передано її позивачу; з відповідача стягнуто на користь позивача штраф в сумі 93625 грн. та судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (судді: Андрієнко В.В. - головуючий, Шапран В.В., Буравльов С.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове судове рішення, яким у позові відмовлено; з позивача стягнуто на користь відповідача судовий збір за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення та невірне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, а саме: висновки суду апеляційної інстанції щодо складення акта прийому-передачі в межах виконання договору купівлі-продажу та переходу права власності на спірне майно суперечать змісту зазначеного акта та умовам набуття відповідачем права власності на майно за договором купівлі-продажу, не врахував, що умови договору зберігання не визнано судом недійсними і вони є чинними, не надано правову кваліфікацію змісту речового права відповідача на спірне майно, відтак, судом порушено приписи статей 4-7, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України та статей 204, 509, 626-629 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги, як безпідставні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевий господарський суд встановив, що 01.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (поклажодавець) та Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Одісей" (зберігач) уклали договір зберігання, за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання та зобов'язується повернути у схоронності техніку (надалі - майно), асортимент, кількість та вартість якої визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1 до цього Договору). Згідно з пунктом 2.1. Договору майно за цим Договором передається на зберігання до 31.11.2013.

Пунктом 1.2. договору, сторони погодили, що майно буде зберігатися за адресою: 09180, Київська обл., Білоцерківський район, с. Бикова Гребля; у відповідності до пункту 1.3. Договору сторони визначили, що зберігання майна за цим Договором здійснюватиметься зберігачем безоплатно.

Пунктом 3.1.5. договору сторони визначили, що позивач має право у будь-який час вимагати у відповідача повернення переданого йому на зберігання майна, а у відповідності до підпункту 3.2.5. договору зберігач зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення дії договору повернути поклажодавцю майно зі зберігання у порядку, визначеному розділом 5 договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків виконання своїх обов'язків згідно з підпунктом 3.2.5. пункту 3.2. договору зберігання, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1% від вартості майна за кожен день порушення.

За змістом специфікації (додаток № 1 до Договору), поклажодавець передає на зберігання зберігачеві таке майно: 8-ми рядну кукурудзяну жниварку OROS 8 John Deere 9660 STS 2013 року випуску заводський номер 2013013147 вартістю 374500,00 грн.

Договір та специфікацію до нього підписано сторонами та скріплено печатками.

Місцевий господарський суд на підставі акта приймання-передачі за договором 11.09.2013 встановив, що поклажодавець передав, а зберігач прийняв майно, визначене у специфікації, про що свідчать підписи сторін на вказаному акті, натомість, відповідач не повернув позивачу майно, яке було передане на зберігання, у визначений договором строк, тобто, до 04.12.2013, з чого вбачається прострочення виконання зобов'язання відповідачем.

Перевіривши нарахування позивачем штрафу, місцевий господарський суд вказав про вірність наданого розрахунку.

Відтак, задовольняючи позов, місцевий господарський суд вказав про доведеність порушення відповідачем обумовленого договором зобов'язання повернути майно зі зберігання, що спричиняє наслідки, передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, натомість, встановив, що 01.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (продавець) та Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Одісей" (покупець) уклали Договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти й оплатити техніку (далі - товар), асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації (додаток № 1 до цього Договору).

Дослідивши зміст акта приймання-передачі за договором 11.09.2013, суд дійшов висновку, що оскільки у зазначеному вище акті приймання-передачі від 11.09.2013 сторони вказані як "Продавець" та "Покупець", цей акт опосередковує правовідносини, які виникли між ними на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2013 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд вказав, що за змістом рахунку на оплату по замовленню № 2640 від 01.07.2013, платіжних доручень № 114 від 01.07.2013, № 165 від 11.09.2013, № 54 від 23.10.2014 та № 110 від 20.11.2014 з призначенням платежу в оплату рахунку № 2640 від 01.07.2013, Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Одісей" купило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" 8-ми рядну кукурудзяну жниварку OROS 8 John Deere 9660 STS 2013 року випуску заводський номер 2013013147 вартістю 374 500,00 грн., а акт приймання-передачі від 11.09.2015 є доказом передачі 8-ми рядної кукурудзяної жниварки OROS 8 John Deere 9660 STS 2013 року випуску у власність Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей"; доказів виникнення між сторонами правовідносин зі зберігання майна немає.

Судова колегія зазначає, що за змістом статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15 та 16 Цивільного кодексу України підставою для звернення до суду є необхідність захисту порушених (оспорюваних, невизнаних) прав чи охоронюваних законом інтересів.

Суд апеляційної інстанції встановив, а позивач не спростував, що між сторонами спору виникли правовідносини з купівлі-продажу спірного майна, за якими одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) та оплатити за нього певну суму (стаття 655 Цивільного кодексу України). Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві (якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар), чи в момент надання товару в розпорядження покупця (якщо товар має бути переданий покупцеві за місцем знаходження товару), відтак, наведені приписи частини першої статті 664 Цивільного кодексу України пов'язують передачу товару саме з фактичними діями з надання товару покупцеві (що мають бути належним чином підтверджені).

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно стаття 697 Цивільного кодексу України надає можливість встановити договором, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин; у такому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Оформлення сторонами договору купівлі-продажу відносин таким чином, що фактично переданий товар перебуває у покупця до переходу права власності на умовах зберігання не суперечить наведеним вище положенням законодавства.

Судом апеляційної інстанції на підставі належних доказів (акта приймання-передачі, платіжних доручень) вірно встановлено, що позивач (продавець) здійснив дії з фактичного надання товару відповідачу (покупцю) до переходу права власності на товар, а покупець виконав свій обов'язок з оплати товару, що зумовлює перехід до покупця права власності на передане спірне майно. Питання додержання відповідачем строків здійснення оплати не є предметом розгляду у даному спорі, а доказів відмови від договору купівлі-продажу з цих підстав позивач не надав.

Суд касаційної інстанції відзначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що предметом підписаного сторонами спору договору зберігання було інше майно, ніж те, яке було предметом договору купівлі-продажу.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що позивач не довів змісту свого порушеного права, яке підлягало б захисту в межах даного спору, а суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами; висновки апеляційного суду щодо невідповідності рішення суду першої інстанції вимогам чинного законодавства належним чином відображено в постанові суду.

Відтак, прийнята апеляційним судом постанова відповідає вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України та вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Доводи скаржника про невірне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на невірному обмеженні періоду, коли є можлива реалізація дій продавця з фактичної передачі товару за договором купівлі-продажу покупцю та невірного обмеження змісту документів, які підтверджують ці дії; те, що у документі про передачу товару не вказано про передачу його у власність відповідає встановленому апеляційним судом моменту переходу права власності відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі №911/2634/15 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач