ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2015 року Справа № 911/2334/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В. (доповідач), Білошкап О.В.,розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2015у справі № 911/2334/13 господарського суду Київської областіза заявоюдочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовичадодочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" та дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко"про визнання правочину недійсним
за участю представників сторін: ДП "Фірма "Дайленко" - Коровяковської Т.В.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2015 у справі №911/2334/13 (Суддя - Лутак Т.В.) припинено провадження з розгляду позовної заяви дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича до Дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" та Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" про визнання правочину недійсним в межах справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №911/2334/13 (головуючий суддя: Доманська М.Л., судді Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2015 у справі №911/2334/13 задоволено. Ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2015 у справі № 911/2334/13 скасовано. Справу № 911/2334/13 в частині розгляду позовної заяви дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича передано на розгляд господарського суду Київської області в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2015, пославшись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції ч. 4 ст. 10, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 12, ч. 10 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2013 порушено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Київської області від 05.08.2013 Дочірнє підприємство "Сервісжитлобуд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута Рижикову Інну Анатоліївну.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2013 усунуто Рижикову Інну Анатоліївну шляхом відсторонення від виконання нею обов'язків ліквідатора банкрута та припинено її повноваження ліквідатора у справі №911/2334/13, призначено ліквідатором Дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича.
До господарського суду Київської області звернувся ліквідатор дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" із позовною заявою у справі про банкрутство про визнання недійсним правочину, у якій заявник просить суд визнати недійсним укладений 12.03.2004 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (літ. А) фізкультурно-оздоровчого комплексу, загальною площею 709, 80 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, провулок Рильський, буд. 5 (літ. А) між ДП "Сервісжитлобуд" та ДП "Дайленко" від 18.03.2004, посвідченого 18.03.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем (АДРЕСА_1) та зареєстрований в реєстрі за №1568, за яким нерухоме майно було відчужено Продавцем на користь Покупця за 806 609, 05 грн. Заявник просив, у якості доказу витребувати від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Юрія Вікторовича (АДРЕСА_1) нотаріальну справу щодо договору купівлі-продажу від 18.03.2004, за яким ДП "Сервісжитлобуд" було відчужено до ДП "Дайленко" нежитлове приміщення за адресою м. Київ, провулок Рильський буд. 5 (літ. А), за 806 609, 05 грн., що зареєстрований в реєстрі за №1568; в якості доказу витребувати від державного реєстратора Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (місцезнаходження: вул. Тракторна, 1-А, м. Васильків, Київська обл., 08600) реєстраційну справу на ДП "Сервісжитлобуд"; в якості доказу витребувати від державного реєстратора Реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області реєстраційну справу на ДП "Фірма "Дайниленко".
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2015 позовну заяву Дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича прийнято та призначено до розгляду в межах справи № 911/2334/13.
До господарського суду Київської області від Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" надійшла заява від 16.03.2015 про застосування строків позовної давності.
Крім того, ліквідатором дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" надійшло клопотання №911/2334/13 від 03.08.2015 про призначення і проведення судової експертизи для визначення вартості нерухомого майна на момент укладення договору купівлі-продажу від 18.03.2004.
Припиняючи провадження з розгляду позовної заяви ліквідатора дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд", господарський суд Київської області в ухвалі від 03.09.2015 у даній справі, виходив з того, що заявлений в порядку ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спір підлягає розгляду у господарському суді, проте, поза межами справи про банкрутство дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд".
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2015 у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а заява ліквідатора дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" підлягає розгляду в межах справи №911/2334/13 про банкрутство дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд".
Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду та відхиляючи доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Отже, частина 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, положення частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні.
Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.
Відтак, спір про визнання недійсним на підставі норм загального цивільного законодавства укладеного дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" (який перебуває в процедурі банкрутства) договору купівлі-продажу нежитлових приміщень підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд", а не в окремому позовному провадженні.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про необхідність припинення правомірно порушеного в межах справи про банкрутство провадження за позовною заявою ліквідатора дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" є передчасним та не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що вірно зазначив апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові.
У даному випадку укладений боржником договір оспорюється ліквідатором дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд" у порядку ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підстав його невідповідності загальним нормам цивільного законодавства, тобто має місце спір про право, у зв'язку з чим така заява підлягає розгляду у справі про банкрутство у вигляді відокремленого провадження із застосуванням усіх інструментаріїв позовного провадження, передбачених ГПК України, з урахуванням вимог ст. 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.
Відтак, апеляційний господарський суд, скасувавши ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2015 у даній справі, діяв у межах своїх повноважень, передбачених у ч. 7 ст. 106 ГПК України, коли передав справу на розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на встановлене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, передбачених у ст. ст. 1115-1117 ГПК України, вважає постанову апеляційного господарського суду від 12.10.2015 прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду, викладених у оскаржуваній постанові.
На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року у справі №911/2334/13 залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді Л.В. Жукова
О.В. Білошкап