ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 910/8004/15-г Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"на постановувід 10.09.2015Київського апеляційного господарського судуу справі господарського суду міста Києва № 910/8004/15-гза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"простягнення 50000,00грн, за участю представників: від позивача - від відповідача - не з'явились Курило О.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/8004/15-г (суддя Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.), частково задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 50000,00грн. Стягнено з відповідача на користь позивача 48351,42грн, в решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в сумі 20466,35грн, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: ст. ст. 2, 29, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 14, 514, 993, 1191 Цивільного кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що оскільки звітом про оцінку №594/14 вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, без ПДВ, визначена у розмірі 20466,35грн, стягненню підлягає саме ця сума, а не вартість фактично виплаченої позивачем суми страхового відшкодування безпосередньо потерпілому від ДТП, на підставі рахунку, виставленого останнім.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник позивача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2015.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 18.07.2013 між ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ТОВ "Транс-Сервіс-1" (страхувальник) укладено договір № 188748Га/13лв/сх добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "MAN TGA18.480", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (п.5 договору); при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт (п. 28.10 договору).

23.04.2014 о 13 год. 00 хв. в Миколаївській області, Первомайському районі, н/п Бандурка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "MAN 26.463" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, "МАЗ" державний реєстраційний номер НОМЕР_3, "MAN TGA18.480" державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на автостоянці Бандурського МЕЗ, ОСОБА_5, водій автомобіля "MAN 26.463", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки "МАЗ" державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який стояв попереду, внаслідок чого даний автомобіль самовільно продовжив рух та здійснив наїзд на автомобіль марки "MAN TGA18.480" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв попереду.

Зазначене підтверджується довідкою № 7 від 22.03.2014 відділу ВДАІ УМВС України Первомайського району Миколаївської області та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2014, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 3400,00грн.

Судами встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована в ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4288235, з визначеним лімітом за майнову шкоду в сумі 50000,00грн.

Відповідно до звіту №594/14 про оцінку автомобіля "MAN TGA18.480" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, вартість ремонту автомобіля "MAN TGA18.480" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 63003,28грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAN TGA18.480" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 23810,82грн, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, без ПДВ, становить 20466,35грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №1.001.14.04895 від 05.05.2014 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "MAN TGA18.480" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 63003,28грн.

Згідно із рахунком-фактурою №ТС-0000045 від 09.04.2014, виставленим ТОВ "Транс-Сервіс-1", вартість ремонту автомобіля "MAN TGA18.480", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 58021,70грн з ПДВ (48351,42грн без ПДВ).

28.05.2014 ПрАТ "Страховою компанією "АХА Страхування" на підставі вказаного рахунку №ТС-0000045 від 09.04.2014 складено страховий акт № 1.001.14.04895/VESKO 15737 та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 56871,70грн і платіжним дорученням №110997 від 29.05.2014 зазначена сума виплачена ТОВ "Транс-Сервіс-1".

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до відповідача з претензією від 08.12.2014 № ЛВ5471 та доповненням до неї № ЛВ 5597 від 16.12.2014 про відшкодування суми 56871,70грн.

Втім, вказані вимоги залишились без задоволення відповідачем, у зв'язку з чим ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" 50000,00грн шкоди.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що після виплати страхового відшкодування потерпілій особі до позивача, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріальної шкоди або до страховика цієї особи, у зв'язку з чим, встановивши, що сума страхового відшкодування перерахована безпосередньо потерпілій особі - ТОВ "Транс-Сервіс-1", а також те, що останнім не надано доказів проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу виконавцем таких послуг, який би був платником ПДВ, зазначили про обґрунтованість позову в частині стягнення 48351,42грн, тобто, в розмірі суми, зазначеній ТОВ "Транс-Сервіс-1" у рахунку-фактурі №ТС-0000045 від 09.04.2014 як вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, без врахування ПДВ.

Втім, такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасним, тобто, такими, що стали наслідком порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди на умовах, визначених саме цим законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч. 2 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Саме наведеними нормами матеріального права регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: новий кредитор - ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", виплативши страхове відшкодування потерпілому - ТОВ "Транс-Сервіс-1" за договором добровільного страхування, отримав від останнього як від первісного кредитора право вимоги до страхової компанії ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія", яка застрахувала відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди водія ОСОБА_5

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" відповідно до поліса № АС/4288235 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Втім, вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України "Про страхування" та умовами договору № 188748Га/13лв/сх добровільного страхування, пунктом 28.10 якого ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ТОВ "Транс-Сервіс-1" узгодили не враховувати коефіцієнт фізичного зносу при визначенні суми страхового відшкодування, а загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

На зазначене вище відповідач наголошував, заперечуючи проти позовних вимог, втім, суди попередніх інстанцій його доводів не врахували, не спростувавши і не відхиливши їх.

Таким чином, не врахування господарськими судами наведених вище положень законодавства, не з'ясування дійсного змісту правовідносин між сторонами за справою і не надання оцінки вказаним вище обставинам, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ст. ст. 43, 43, 84 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки відповідно до приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє повноту встановлення та юридичну оцінку обставин справи і не наділена повноваженнями щодо їх встановлення та оцінки доказів, колегія суддів на підставі п. 3 ст. 1119 ГПК України вважає за необхідне скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин, дослідження всіх доказів і надання їм належної правової оцінки з врахуванням викладених вище вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/8004/15-г та рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк