ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 910/4390/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю: арбітражного керуючого-ліквідатора Кіцула С.Б., представника Київської міської ради - Власенко І.І. та Генеральної прокуратури України - Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу арбітражного керуючого-ліквідатора ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" Кіцула С.Б.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 по справі № 910/4390/13 за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до суду до ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008 та зобов"язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку, площею 31089 кв.м., кадастровий номер 8000000000:79:286:0005, яка розташована за адресою: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 по справі № 910/4390/13 позовні вимоги задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008, що укладений між Київською міською радою та ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів"; зобов'язано ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 31089 кв.м., кадастровий номер 8000000000:79:286:0005, яка розташована за адресою: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі м.Києва, у стані, придатному для її подальшого використання; стягнуто з ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" в дохід державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 1 218 грн.; судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 73 080,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 по справі № 910/4390/13 рішення Господарського суду м.Києва від 29.09.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 постанову апеляційного суду від 22.01.2015 та рішення Господарського суду м.Києва від 29.09.2014 по справі № 910/4390/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав, викладених у постанові.

Під час повторного розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 по справі № 910/4390/13 позов задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008 р., яка розташована вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва; розмір - 31089 м2; , укладений між Київською міською радою та ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку площею 31089 м2, у стані, придатному для її подальшого використання.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі № 910/4390/13 рішення місцевого господарського суду від 25.06.2015 по справі № 910/4390/13 залишено без змін.

В касаційній скарзі ліквідатор ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражний керуючий Кіцул С.Б. просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні ВГСУ 01.12.2015 по даній справі було оголошено перерву до 08.12.2015 до 11-20, на підставі ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні ВГСУ 08.12.2015, у зв"язку із з"явленням в судове засідання інших представників сторін, справа розглядалась спочатку.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення арбітражного керуючого, який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, представників позивача та Генеральної прокуратури України, які заперечували проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повторно розглядаючи дану справу № 910/4390/13, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо розірвання договору оренди землі від 18.09.2008 року, при цьому виходив з того, що ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" (орендар) систематично не виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, і до ведення ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року у справі № 50/311-б мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому з урахуванням умов договору п.п. 8.4, 11.4 , ст. ст. .32, 34 Закону України „Про оренду землі" та ст. 141 Земельного кодексу України, позивач вправі вимагати дострокове розірвання спірного договору від 18.09.2008 року та вимагати відповідача повернути йому орендовану земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій інстанції, заборгованість відповідача по орендній платі за спірну земельну ділянку виникла з 08.05.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 порушено провадження по справі № 50/311-б про банкрутство ВАТ " Київський завод гумових та латексних виробів"/ правонаступником якого є ПАТ" Київський завод гумових та латексних виробів"/.

З позовом про розірвання договору з підстав несплати орендної плати, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради, звернувся до суду у березні 2013 /т.1а.с.1- 9/.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 26.12.2012 по справі № 50/311-б ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнано конкурсним кредитором ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" , в тому числі і по заборгованості по орендній платі, та включено вказані грошові вимоги до третьої черги реєстру вимог кредиторів /а.с.52-99 т.1/.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за спірним договором яка виникла до порушення справи про банкрутство, є конкурсною у розумінні Закону про банкрутство. У зв'язку з чим на таку заборгованість розповсюджує дію введений у справі про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів, а її заявлення та погашення (у т.ч. по орендній платі за землю) відбувається виключно у порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Вищий господарський суд України постановою від 24.03.2015 скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 та рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2014 і направляючи справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва виходив , зокрема, з того, що господарський суд першої інстанції розглянув дану справу без належного врахування вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",а саме , належним чином не перевірив, чи введення мораторію на задоволення вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", сприяло виникненню поточної заборгованості перед орендодавцем та чи впливали ці обставини на можливість здійснити розрахунки за договором оренди, а відтак, чи є це істотним порушенням умов договору оренди, у розумінні ст.651 ЦК України, та чи може слугувати підставою для його розірвання.

А також з того, що як вбачається із матеріалів справи, рішеннями Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27.03.1948 № 610 відведена земельна ділянка під будівництво заводу гумових виробів, від 02.06.1964 № 721 відведена додаткова земельна ділянка Київському заводу гумових виробів під будівництво складів, від 16.12.1969 №2181 додатково відведена земельна ділянка Київському заводу гумових виробів під будівництво спецспоруд та складів. В подальшому, рішенням Київської міської ради від 14.06.2007 № 858/1519 ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", який є правонаступником Київського заводу гумових виробів, передана земельна ділянка у довгострокову оренду на 15 років, загальною площею 3,12га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд заводу по вул. Амурській, 6 у Голосіївському районі м. Києва /а.с.10-11 т.1/.

Відповідно до копії довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві та п.1.4 Статуту відповідача, місцезнаходження ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів"- 03022, м. Київ, Голосіївський район, вул. Амурська, буд.6 /а.с.101-103 т.1/.

Згідно з п.2.1. спірного договору оренди цільове призначення земельної ділянки - експлуатація та обслуговування будівель та споруд заводу.

Як вбачається із матеріалів справи, за адресою м. Київ, вул. Амурська,6 зареєстрований на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності від 02.12.3003 , за ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" майновий комплекс загальною площею 19,748,20 м. кв., що складається із 24 об"єктів нерухомого майна / а.с.124-127т.2/.

Відтак, Вищий господарський суд України зазначив, що задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 31089 кв. м, яка розташована за адресою: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі м. Києва , у стані, придатному для її подальшого використання, суд першої інстанції на зазначені вище обставини уваги не звернув, не перевірив, які саме об'єкти нерухомості розташовані на спірній земельній ділянці та не вирішив, в який саме спосіб ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" повинен виконати рішення суду в зазначеній частині, з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України щодо права власності.

Крім того, Вищим господарським судом було зазначено, що як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Статуту Публічного Акціонерного Товариства " Київський завод гумових та латексних виробів" / нова редакція, державна реєстрація від 17.05.2011 / ПАТ Київський завод гумових та латексних виробів"/ місцезнаходження: Україна,03022, м.Київ, вул.Амурська,6 / є правонаступником ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", яке в свою чергу є правонаступником Державного підприємства "Київський завод гумових та латексних виробів" /а.с.102-103 т.1/, а із матеріалів справи вбачається, що Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду з даним позовом до Відкритого Акціонерного Товариства " Київський завод гумових та латексних виробів"/а.с.5-9т.1/.Розглядаючи справу за позовом до Відкритого Акціонерного Товариства " Київський завод гумових та латексних виробів" та приймаючи судові рішення щодо Публічного Акціонерного Товариства " Київський завод гумових та латексних виробів", ні суд першої, ні апеляційної інстанції не перевірили чи була змінена організаційно правова форма , чи відбулась зміна назви юридичної особи, згідно Закону України " Про акціонерні товариства" та не вирішили питання про необхідність здійснення процесуального правонаступництва, заміни, або зміни назви відповідача у відповідності до ст.ст.24,25 ГПК України.

Відповідно до ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Разом з тим, повторно переглядаючи справу № 910/4390/13 вказівки, які зазначені у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2015 ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом в повному обсязі не виконані .

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 по справі № 910/4390/13 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.09.2008 та зобов'язання ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання, не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, також врахувати вимоги ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо включення майна, що розташоване на спірній земельній ділянці, до ліквідаційної маси боржника , належним чином вирішити питання щодо необхідності призначення по справі судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого-ліквідатора ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" Кіцула С.Б. задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 по справі № 910/4390/13 скасувати.

Справу № 910/4390/13 направити на новий судовий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.