ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 910/20423/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,за участю представників: позивачів1) Лябах О.О., представник, 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачаБойко І.Г.,представник,третіх осіб1) Стебло В.В., представник, 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 3) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратурине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної служби України з надзвичайних ситуаційна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.2015у справі№ 910/20423/14 Господарського суду міста Києваза позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Державної служби України з надзвичайних ситуацій, 2)Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій областідоВінницької обласної ради,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:1)Департамент цивільного захисту Вінницької обласної державної адміністрації, 2)Вінницька міська рада, 3)Вінницька обласна державна адміністраціяпровизнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі - ГУ ДНС) про визнання рішення Вінницької обласної ради від 28.03.2007 №247 "Про внесення доповнень до рішення 10 сесії Вінницької обласної Ради народних депутатів 21 скликання від 30 жовтня 1992 року "Про перелік об'єктів комунальної власності обласної Ради народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації, та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності" (далі- рішення №247), в частині внесення до Переліку споруди полігону цивільної оборони по вул. Ушакова, 79 (на сьогоднішній день вул. Ілика,) у м.Вінниця недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 (судді Головатюк Л.Д. - головуючий, Ковтун С.А., Чеберяк П.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Зубець Л.П., Хрипун О.О.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, заявник посилається на те, що станом на день прийняття оспорюваного рішення відповідача передача нерухомого майна з державної до комунальної власності повинна була здійснюватись відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Від третьої особи-1 надійшов лист, в якому Департамент цивільного захисту Вінницької обласної державної адміністрації заперечує проти касаційної скарги і просить у її задоволенні відмовити.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 28.03.2007 Вінницькою обласною Радою прийнято рішення №247 "Про внесення доповнень до рішення 10 сесії Вінницької обласної Ради народних депутатів 21 скликання від 30 жовтня 1992 року "Про перелік об'єктів комунальної власності обласної Ради народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації, та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності", пунктом 1 якого до вказаного Переліку включено споруди полігону цивільної оборони по вул. Ушакова, 79 (на сьогоднішній день вул. Ілика, 9) у м. Вінниця.

На підставі рішення №247 Вінницька міська рада 30.03.2007 прийняла рішення №968 "Про внесення доповнення в розділ 14 додатку до рішення міської ради від 18.10.2002 №107 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 09.06.1995 щодо об'єктів комунальної власності", у пунктах 1, 3 якого вказано про прийняття в комунальну власність територіальної громади міста споруди та будівлі учбового містечка по вул. Ілика, 9 та зобов'язано управління житлового господарства взяти на баланс ці споруди та будівлі.

Прокурор, посилаючись на те, що рішення №247 суперечить вимогам чинного законодавства, прийняте Вінницькою обласною радою із перевищенням повноважень та порушує майнові права позивачів у справі, звернувся з позовом у даній справі про визнання цього рішення недійсним.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що цілісний майновий комплекс полігону цивільної оборони по вул. Ілика, 9 в м. Вінниці є державною власністю, що знаходиться у сфері управління ДСНС України та з 2005 року перебуває на балансі ГУ ДСНС України у Вінницькій області як інженерне містечко, що включає в себе 9 приміщень загальною вартістю 294 тис. грн. та земельну ділянку площею 3,77 га, вартість якої становить не менше 8749 тис. грн. Всупереч приписів статей 2, 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та пунктів 2, 4 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, передача спірного цілісного майнового комплексу оспорюваним рішенням здійснена за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України та без відома Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи як власника майна.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що цілісний майновий комплекс полігону цивільної оборони по вул. Ілика, 9 у м. Вінниця є державною власністю, яка знаходиться у сфері управління ДСНС України. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ні прокурор, ні позивачі не довели, що спірним рішенням Вінницької обласної ради порушено їх права чи охоронювані законом інтереси, як не довели, за висновком судів, і те, що спірне рішення винесене Вінницькою обласною радою з порушенням норм законодавства, чинного у період його прийняття.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на повному з'ясуванні усіх обставин справи, що вбачається з такого.

Указом Президента України від 28.10.1996 № 1005 "Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" утворено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на базі Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Штабу Цивільної оборони України, що ліквідуються. Війська Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони перетворено в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року відповідно до Програми, затвердженої Указом Президента України від 19.12.2003 № 1467.

Відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.07.2005 №83 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у структурних підрозділах МНС України", який прийнятий на виконання Указу Президента України, розформовано військову частину Цивільної оборони України Д0055 і на її базі утворений Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління МНС України в Вінницькій області, правонаступником військової частини Д0055 визначено Управління МНС України в Вінницькій області (на даний час - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області).

Управління МНС України в Вінницькій області на підставі вказаних вище нормативних актів здійснило прийом майна військової частини, в тому числі і спірної території по вул. Ілика.

В підтвердження свої доводів прокурор посилався, зокрема, на акт приймання-передачі будівель, споруд та території військового містечка військової частини Д0055 с. Якушенці до УМНС України в Вінницькій області від 27.12.2005, підписаний комісіями від військової частини та від управління і затвердженого начальником УМНС. Згідно з цим актом командиром в/ч Д0055 полковником Жуком B.C. передано, а начальником аварійно-рятувального Загону спеціального призначення підполковником в/с Грицюком B.C. прийнята разом з будівлями та спорудами земельна ділянка інженерного містечка м. Вінниця, площею 3,77 га.

Відповідно до статей 1, 2, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 №311 затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Порядок передачі державного майна в комунальну власність регулювався, зокрема: Законом України "Про передачу державного та комунального майна" від 03.03.1998, а до його прийняття це питання було врегульоване Постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980 за №285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", яка втратила чинність після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.1996 за №678 "Про порядок передачі державного майна".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п'ятому частини першої статті 2 цього Закону (цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення); акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій викладені вище приписи законодавства в їх сукупності в контексті спірних правовідносин не застосували; статус майна, яке спірним рішенням відповідача включено до переліку об'єктів комунальної власності, не встановили. Відповідно, належним чином суди не перевірили доводи прокурора стосовно того, що спірне майно не вибувало з державної власності, а тому включено до переліку об'єктів комунальної власності з порушенням встановленого порядку.

Посилаючись на витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, яке знаходиться по вул.Ілика, 9 в м.Вінниці, суди не дали правової оцінки тій обставині, що згідно цього витягу спірний цілісний майновий комплекс відноситься за класифікатором державного майна до об'єктів цивільної оборони, а суб'єктом управління є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Таким чином, розглядаючи справу, суди обох інстанцій всупереч вимогам статей 43, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, всебічно, повно і об'єктивно не дослідили всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина 2 статті 1115 ГПК України).

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, ухвалені по справі судові акти підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального й процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, при цьому надавши належну оцінку всім доводам сторін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі №910/20423/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил