ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 909/964/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Савчук В.Р., дов. б/н від 07.12.2015р.;від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тора-10"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р.у справі господарського суду№909/964/14 Івано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тора-10"до Івано-Франківської міської радипровизнання права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Галицька-Витвицького, м Івано-Франківськ, кадастровий номер -2610100000:01:009:0074 на умовах поновленого договору оренди; визнання недійсним рішення Івано-Франківської міської ради №1265-40 від 24.12.2013р. та п. 1.1. рішення Івано-Франківської міської ради №1455-45 від 19.06.2014р.; зобов'язання Івано-Франківської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тора-10" додаткову угоду до договору оренди землі №372 від 31.08.2010р. про поновлення договору оренди земліВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2015р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р. у справі № 909/964/14, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тора-10", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 13.11.2015р. №03-05/2032 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т.Б. у відрядженні, для розгляду касаційної скарги у справі №909/964/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова Т.Б., Рогач Л.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2015р. задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.11.2015р. №03-05/2160 у зв'язку з поверненням з відрядження судді Дроботової Т.Б., для розгляду касаційної скарги у справі №909/964/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.

Ухвалою від 24.11.2015р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 08.12.2015р. з'явився представник позивача. Відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора-10" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.08.2010р. між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тора-10" (орендар) укладений договір оренди землі №372, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку площею 1,8087га, що знаходиться в м. Івано-Франківську в районі вул. Галицька-Витвицького, для будівництва спортивно-відпочинкового комплексу з підземним паркінгом, багатоповерхових житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та благоустроєм прибережної зони р. Бистриці-Солотвинської в районі вул. Галицька-Витвицького.

Відповідно до п. 8 договору, останній укладений терміном на три роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендододавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 42 договору визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

30.12.2010р. договір зареєстрований у Івано-Франківській регіональній філії Центру ДЗК при Держкомземі України.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, з огляду на умови договору щодо набрання останнім чинності та враховуючи дату державної реєстрації договору вірно визначився, що про намір продовжити дію договору оренди позивач повинен був повідомити орендодавця до 31.10.2013р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач з відповідною заявою звернувся 25.12.2013р., при цьому відхилили посилання позивача, що відповідне звернення відбулось 06.09.2013р., оскільки останній звернувся до Центру надання адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради для одержання послуги - підготовка проектів договорів оренди.

Проте, судова колегія касаційної інстанції вважає такий висновок господарських судів передчасним, оскільки останній зроблений на підставі наявних в матеріалах справи копії супровідної карти від 06.09.2013р. (т. 1, а.с. 27) та копії талону про реєстрацію документа від 25.12.2013р. (т. 1, а.с. 79) без дослідження переліку доданих до них документів.

Також, заявник касаційної скарги наголошує, що ані місцевим господарським судом, ані апеляційною інстанцією не досліджувався зміст листування між позивачем та відповідачем щодо узгодження умов договору, однак в силу приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не має повноважень надати цьому відповідну оцінку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003р. відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не з'ясували в повному обсязі всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки.

Ці питання потребують дослідження та з'ясування в повному обсязі з метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи у відповідності до приписів чинного законодавства та норм процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора-10" - частково задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2015р. у справі №909/964/14 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач