Постанова ВГСУ від 08.12.2015 року у справі №909/308/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 909/308/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.09.2015у справі № 909/308/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Водотеплосервіс"простягнення 704 436, 57 грн., з яких: 263 649, 16 грн. пеня, 292 701, 30 грн. штраф, 82 653, 13 грн. 3% річних, 65 432, 97 грн. інфляційні втрати,

за участю представників:

від позивача: Вознюк Є.В. дов. № 14-167 від 11.06.14;

від позивача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2015 у справі № 909/308/15 (суддя - Кобецька С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 (головуючий суддя - Матущак О.І., судді: Михалюк О.В., Скрипчук О.С.), позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Водотеплосервіс" про стягнення 704 436,57 грн. задоволено частково. Стягнуто з КП "Водотеплосервіс" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 131 824,58 грн. пені, 146 350,65 грн. штрафу, 82 653,13 грн. 3% річних, 65 432,97 грн. інфляційних втрат. Відмовлено в частині стягнення з КП "Водотеплосервіс" 131 824,58 грн. пені, 146 350,65 грн. штрафу.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2015 у справі № 904/4326/15 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 у цій справі в частині відмови у стягненні пені в сумі 131 824,58 грн. та штрафу в сумі 146 350,65 грн.; прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача частини пені в сумі 131 824,58 грн. та штрафу в сумі 146 350,65 грн., у стягненні яких було відмовлено

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 549 - 552 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 08.12.2015 № 03-05/2283 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. та виходом із відпустки судді Грейц К.В., для розгляду касаційної скарги у справі № 909/308/15 Господарського суду Івано-Франківської області, сформувати колегію суддів у наступному складі: головуючий - Грейц К.В., судді -Бакуліна С.В., Поляк О.І. (доповідач).

У призначене судове засідання з'явився представник позивача, представники відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.02.2012 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Водотеплосервіс" (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу № 20-юр-БО відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.3 договору сторони узгодили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 2.2 Додатку №1 до зазначеного договору приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та покупцем з урахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем.

Додатковою угодою № 1 від 27.06.2012 до договору, сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 884,74 грн., крім того, ПДВ 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передало у власність КП "Водотеплосервіс" природний газ, в обсязі 1 213,222 тис. куб.м, на загальну суму 5 159 318,47грн., що підтверджують належним чином оформленими актами приймання-передачі природного газу: спожитого у лютому 2012 року від 29.02.2012, спожитого у березні 2012 року від 31.03.2012, спожитого у квітні 2012 року від 30.04.2012, спожитого у жовтні 2012 року від 30.11.2012, спожитого у листопаді 2012 року від 30.11.2012, спожитого у грудні 2012 року від 31.12.2012.

Як вбачається з виписки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" по операціях з КП "Водотеплосервіс" в період з 01.02.2012 по 31.01.2015, відповідачем в повному обсязі здійснено розрахунок за поставлений природний газ в сумі 5 159 318,47 грн., проте з порушенням строку проведення оплати, обумовленого п. 4.1 договору від 08.02.2012 № 20-юр-БО.

У зв'язку з чим, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до КП "Водотеплосервіс" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені в розмірі 263 649,16 грн., штрафу в розмірі 292 701,30 грн., 3% річних в розмірі 82 653,13 грн., суми на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 65 432,97 грн., всього - 704 436,57грн.

У поданому до суду доповненні до відзиву від 22.04.2015 № 190 відповідач просив частково задовольнити позовні вимоги, зменшивши, зокрема, розмір пені та штрафу на 50%.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідача 131 824,58 грн. пені, 146 350,65 грн. штрафу, 82 653,13 грн. 3% річних, 65 432,97 грн. інфляційних втрат. При цьому, місцевий господарський суд, користуючись передбаченим нормою п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правом, зменшив розмір пені та штрафу, які були нараховані за несвоєчасно проведені відповідачем розрахунки за отриманий природний газ, на 50%.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів оскаржуються позивачем виключно в частині відмови в позові внаслідок зменшення судами розміру пені та штрафу на 50% та вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи таке рішення, не порушили норм чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При вирішенні питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, господарські суди попередніх інстанцій взяли до уваги ступінь вини відповідача у виникненні спору, причини неналежного виконання зобов'язання, факт добровільного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати коштів за поставлений природний газ, матеріальні інтереси обох сторін, важке фінансове становище відповідача, те, що КП "Водотеплосервіс" є єдиним у м. Калуш суб'єктом відносин у сфері водопостачання, теплопостачання та водовідведення, яке має проводити гарантоване першочергове забезпечення питною водою, теплом та відкачуванням господарсько-побутових стоків споживачів (фізичних та юридичних осіб, в т.ч. стратегічно важливих підприємств міста). Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що розмір нарахованих позивачем пені та штрафу є надмірно великим і сплата неустойки буде стосуватися не лише майнових інтересів відповідача, а й інтересів споживачів, зокрема, щодо задоволення суспільних та особистих потреб населення, підприємств, установ та організацій з централізованого водо-, теплопостачання, водовідведення, підігріву води.

Таким чином, враховуючи межі перегляду справи і повноваження касаційної інстанції щодо переоцінки доказів, встановлені ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, а також обсяг прав господарського суду щодо прийняття рішення, передбачений ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій.

Що стосується посилань скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правові позиції, викладені в постановах Вищого господарського суду України від 29.05.2014 у справі № 921/186/13-г, від 08.05.2014 у справі № 921/185/13-г, від 03.06.2014 у справі № 17/5014/2629/2012, від 15.08.2013 у справі № 921/186/13-г, від 25.07.2013 у справі № 904/1610/13-г, від 06.06.2013 у справі № 5023/4891/12, від 25.04.2013 у справі № 5023/5210/12, від 11.04.2013 у справі № 5023/5038/12, від 14.03.2013 у справі № 5010/1076/2012-2/56, від 13.12.2012 у справі № 10/5026/1270/2012, слід зазначити, що вони є передчасними, оскільки зазначеними постановами вказані справи в частині зменшення розміру пені були направлені на новий розгляд до господарських судів першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому вищезазначені постанови не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги при розгляді даної справи.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 у справі № 909/308/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -