ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 909/1408/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ради профспілок Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. у справі № 909/1408/14 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Ради профспілок Івано-Франківської області, Майнового комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази "Авангард" Ради профспілок Івано-Франківської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Лтд", Реєстраційна служба Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий комплекс та визнання за державою права власності на майновий комплекс,

за участю представників:

Прокуратури: Попенко О.С., посв. № 029012 від 17.09.2014р.,

Позивача: не з'явився,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: не з'явився,

Третіх осіб: не з'явились.

В с т а н о в и в :

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Позивач) до Ради профспілок Івано-Франківської області (далі - Рада профспілок, Відповідач 1), Майнового комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази "Авангард" Ради профспілок Івано-Франківської області (далі - МК Ворохтянської НСБ "Авангард", Відповідач 2), про визнання недійсним свідоцтва серії ССС № 201450 від 06.09.2007р. про право власності на майно МК Ворохтянської НСБ "Авангард", яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, с.м.т. Ворохта, м. Яремче, вул. Данила Галицького, 3, та про визнання за державою в особі ФДМУ права власності на зазначене нерухоме майно МК Ворохтянської НСБ "Авангард" до складу якого входять: А - спортивно-житловий корпус площею 1117,9 м.кв., Б - котельня площею 105,7 м.кв., В - склад-ангар площею 96 м.кв., Г - дерев'яний будинок площею 325 м.кв., Д - станція біологічної очистки площею 33,6 м.кв., З - судійська вишка площею 25,4 м.кв., О - підйомник площею 65,6 м.кв., К - підйомник площею 149,8 м.кв., Л - погріб площею 38,8 м.кв., М - склад площею 47,8 м.кв., Н - трансформаторна площею 50,4 м.кв., П - будинок площею 400 м.кв., трампліни №№ 1-5, вугільна дорога №6, підвісна дорога № 7, огорожа № 8.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2015р. та 03.03.2015р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Лтд" (далі - ТОВ "Захід Лтд, Третя особа 1) та Реєстраційну службу Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області (далі - Реєстраційна служба, Третя особа 2).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2015р. у позові Прокурора, відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду 15.07.2015р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2015р. скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, Ворохтянська навчально-спортивна база "Авангард", розташоване за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с.м.т. Ворохта, вул. Данила Галицького (вул. Леніна), буд. 3, серії ССС № 201450 від 06.09.2007р. та визнано за державою, в особі ФДМУ право власності на МК "Авангард", розташований за адресою: вул. Данила Галицького, 3, сел. Ворохта, місто Яремче, Івано-Франківської області, до складу якого входить: А - спортивно-житловий корпус площею 1117,9 м.кв., Б - котельня площею 105,7 м.кв., В - склад-ангар площею 96,0 м.кв., Г - дерев'яний будинок площею 325, 0 м.кв., Д - станція біологічної очистки площею 33,6 м.кв., З - судійська вишка площею 25,4 м.кв., О - підйомник площею 65,6 м.кв., К - підйомник площею 149, 8 м.кв., Л - погріб площею 38,8 м.кв., М - склад площею 47,8 м.кв., Н - трансформаторна площею 50,4 м.кв., П - будинок площею 400,00 м.кв., трампліни №№ 1-5, вугільна дорога № 6, підвісна дорога № 7, огорожа № 8.

У поданій касаційній скарзі, Рада профспілок, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 35, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення Прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.03.1973р. недобудовану лижну базу в с.м.т. Ворохта Івано-Франківської області за актом прийому-передачі було передано з балансу Добровільного спортивного об'єднання "Авагард" на баланс Відділу капітального будівництва Облпрофради, правонаступником якого є Рада професійних спілок Івано-Франківської області.

При чому, передача вказаного об'єкту профспілок здійснювалась призначеною для цього рішенням Президії Облпрофради від 22.02.1973р. на виконання Постанови Президії Всеукраїнської Центральної Ради профспілок від 26.05.1972р. спеціальною комісією, тоді як саме будівництво такого об'єкту відбувалось за кошти Облпрофради, що підтверджується актом звірки сум фінансування будівництва станом на 01.01.1974р. та відомістю про затрати на капітальний ремонт трампліну.

В наступному, на підставі акту державної комісії від 27.12.1974р. лижну базу в с.м.т. Ворохта Івано-Франківської області було прийнято в експлуатацію і даний об'єкт 31.12.1974р. на підставі розпорядження Облпрофради від 30.12.1974р. було передано з балансу Відділу капітального будівництва Облпрофради на баланс ДСО "Авангард", правонаступником якого була Крайова рада СТП "Україна, а потім - ФСТ "Україна".

При цьому, відповідно до договору-доручення на управління Ворохтянською навчально-спортивною базою "Авангард" від 29.10.1999р. (п. 1.2.), з 1974 року Івано-Франківська крайова організація ради СТП "Україна", а з 1996 року - її правонаступник ФСТ "Україна", користується і володіє майном Ради профспілок в межах, визначених даним договором, тоді як право володіння і користування цим майном залишається за Радою профспілок області.

Крім того, як видно з матеріалів справи, постановою господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2007р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007р. у справі № 6/331 за позовом Ради професійних спілок Івано-Франківської області до Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, треті особи: Ворохтянська селищна рада та Ворохтянська навчально-спортивна база олімпійської підготовки "Авангард", за Радою профспілок було визнано право власності на МК Ворохтянської НСБ "Авангард", зокрема, на об'єкти: спортивно-житловий корпус, котельню, склад-ангар, дерев'яний будинок, станцію біологічної очистки, судійську вишку, підйомник 1, підйомник 2, погріб, склад, трансформаторну, будиночок, трамплін (1-5), вугільну дорогу, підвісну дорогу та огорожу, та зобов'язано Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності Ради профспілок на МК Ворохтянської НСБ "Авангард", зокрема, на вказані об'єкти.

На підставі вказаного судового рішення Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було проведено державну реєстрацію права власності Ради профспілок на МК Ворохтянської НСБ "Авангард" та видано Раді профспілок свідоцтво серії ССС № 201450 від 06.09.2007р. про право власності на комплекс Ворохтянської навчально-спортивної бази "Авангард", який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, с.м.т. Ворохта, м.Яремче, вул. Данила Галицького, 3.

Вимогами Прокурора у даній справі є визнання недійсним свідоцтва серії ССС № 201450 від 06.09.2007р. про право власності на майно МК Ворохтянської НСБ "Авангард", яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, с.м.т. Ворохта, м. Яремче, , вул. Данила Галицького, 3, та про визнання за державою в особі ФДМУ права власності на зазначене нерухоме майно, з посиланням на положення ст.ст. 87 89 ЦК УРСР, ст. 231 ЦК України, ст. 1 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності", ст.ст. 4, 34 Закону УРСР "Про власність" від 07.02.1991р., і на те, що МК Ворохтянської НСБ "Авангард", який був переданий Раді профспілок, належить державі, розпоряджатись яким уповноважений ФДМУ, а тому, порушує її економічні інтереси.

Суд першої інстанції, з посиланням, зокрема, на положення ст. 331 ЦК України, ст.ст. 87 97 99 ЦК УРСР, ЦК України, ст. 20 Закону СРСР "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. 20 Закону УРСР "Про власність" від 07.02.1991р., ст. 35 ГПК України, та встановлені обставини справи про те, що спірний об'єкт - майновий комплекс не входив до майна загальносоюзної громадської організації, а є новоствореним майном, що було побудовано за кошти Облпрофради, правонаступником якої є Рада профспілок Івано-Франківської області, яка не є державною організацією, що, крім представлених матеріалів даної справи та правового аналізу діючих на момент виникнення спірних відносин законодавчих актів підтверджується і фактами, встановленими постановою господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2007р. у справі № 6/331, яка набрала законної сили 17.07.2007р., дійшов висновку про недоведеність та безпідставність даного позову Прокурора, відмовивши у його задоволенні.

Разом з тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення - про задоволення позову Прокурора, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 87 89 ЦК УРСР, ст. 231 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. 20 Закону УРСР "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Постанов Верховної Ради України - "Про захист суверенних прав власності УРСР" від 29.11.1990р. № 506, "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 10.04.1992р. № 2268-ХІІ та "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. № 3943-ХІІ, дійшов висновку про те, що МК Ворохтянської НСБ "Авангард", який був майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, є загальнодержавною власністю і з неї не вибував, у зв'язку з чим, позовні вимоги Прокурора визнав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, у зв'язку з клопотанням МК Ворохтянської НСБ "Авангард" про застосування до даного спору позовної давності, апеляційний господарський суд, з посиланням на ст.ст. 256, 267, 268 та 391 ЦК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, з огляду на те, що в даному випадку мало місце так зване триваюче правопорушення щодо користування та розпорядження спірним майном, яке виключає можливість застосування позовної давності.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Однак, вказаним вимогам судові рішення у даній справі у повній мірі не відповідають, у зв'язку з наступним.

Так, частиною 1 статті 41 Конституції України встановлено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також рівність суб'єктів права власності перед законом (частина четверта статті 13).

Частиною першою ст. 386 ЦК України також встановлено, що Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів судом може бути, зокрема, визнання права.

Водночас, згідно приписів частин 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, частиною першою статті 346 ЦК України визначені підстави для припинення права власності. При чому, частиною другою цієї ж статті Закону передбачено, що право власності може бути припинене і в інших випадках, встановлених законом.

Тобто, правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Так, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 331 ЦК України також передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Водночас, статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Також, згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку, предметом спору у даній справі є вимоги Прокурора про визнання недійсним свідоцтва серії ССС № 201450 від 06.09.2007р. про право власності на МК Ворохтянської НСБ "Авангард", за адресою: Івано-Франківська область, с.м.т. Ворохта, м. Яремче, вул. Данила Галицького, 3, та визнання за державою в особі ФДМУ права власності на це нерухоме майно.

При чому, свої позовні вимоги Прокурор обґрунтовував тільки тим, що МК Ворохтянської НСБ "Авангард", який був переданий Раді профспілок, належить державі, розпоряджатись яким уповноважений ФДМУ, а тому, порушує її економічні інтереси.

Разом з тим, як зазначалось вище, державна реєстрація права власності на МК Ворохтянської НСБ "Авангард" та видача Раді профспілок свідоцтва серії ССС № 201450 від 06.09.2007р. про право власності на майно вказаного комплексу, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, с.м.т. Ворохта, м. Яремче, вул. Данила Галицького, 3, Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації здійснювалась саме на підставі судового рішення - постанови господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2007р., яке набрало законної сили 17.07.2007р., у справі № 6/331 за позовом Ради профспілок до Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, треті особи: Ворохтянська селищна рада та Ворохтянська навчально-спортивна база олімпійської підготовки "Авангард", про визнання права власності на об'єкти МК Ворохтянської НСБ "Авангард" та про зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на ці об'єкти за Радою профспілок.

При цьому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції, який відповідно до положень ст.ст. 99, 101 ГПК України під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення - про задоволення позову, за результатами обговорення усіх обставин справи, в порушення вимог ст.ст. 47 ч. 1, 35, 43 ГПК України, не приділив належної уваги рішенню у вищезгаданій господарській справі № 6/331, у якій стороною спору являлась Рада профспілок, що є, водночас, стороною спору у даній справі, фактам, які були встановлені зазначеним рішенням суду, як і не врахував того, що саме на підставі цього рішення, яке на момент вирішення даного спору є чинним, Рада профспілок і отримала свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, не з'ясувавши також при цьому і можливість та правильність застосування до спірних відносин положень згаданих вище Постанов Верховної Ради України щодо правового статусу майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

При чому, останнім обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору, а саме - стосовно правових підстав, за наявності яких Відповідачем 1 було отримано свідоцтво про право власності на майно МК Ворохтянської НСБ "Авангард" та можливості застосування до спірних відносин положень Постанов Верховної Ради України "Про захист суверенних прав власності УРСР" від 29.11.1990р. № 506, "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 10.04.1992р. № 2268-ХІІ та "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. № 3943-ХІІ, щодо правового статусу майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, в порушення вимог ст.ст. 47 ч. 1, 43 та 82 ГПК України, не приділив належної уваги також і суд першої інстанції, пославшись фактично тільки на факти, встановлені судовим рішенням у справі № 6/331 про те, що спірний об'єкт нерухомості - майновий комплекс не входив до майна загальносоюзної громадської організації, а є новоствореним майном, що було побудовано за кошти Облпрофради, правонаступником якої є Рада профспілок Івано-Франківської області.

При цьому, суди попередніх інстанцій не врахували, як положень вищезгаданих норм матеріального права і, зокрема, встановлених статтями 321, 328, 346, 387 та 392 ЦК України в контексті правильного вирішення даного спору, так і не звернули увагу на те, що у позовній заяві Прокурора, з огляду на обраний ним спосіб захисту порушених цивільних прав та інтересів, фактично не міститься посилань на норми діючого законодавства (крім статей нечинного ЦК УРСР та згаданих вище Постанов Верховної Ради України), на підставі якого було подано до суду даний позов, і яке необхідно застосувати при вирішенні даного спору, що суперечить приписам п. 5 частини 2 ст. 54 ГПК України. Щодо посилання Прокурора у позові на статтю 231 ЦК України, то за змістом поданого ним позову, посилання на дану норму Закону в даному випадку є недоречним.

Неправильним та передчасним, з огляду на обставини справи, є також і висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірний майновий комплекс не вибував із загальнодержавної власності, оскільки такі висновки суперечать доводам самого ж Прокурора та обраному ним способу захисту порушених цивільних прав та інтересів - саме про визнання недійсним свідоцтва про право власності на МК Ворохтянської НСБ "Авангард" та визнання за державою в особі ФДМУ права власності на це нерухоме майно, в той час, як вимог про усунення перешкод в користуванні спірним майном Прокурором, у поданому ним позові, взагалі не заявлялось.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується і з висновками суду апеляційної інстанції стосовно відмови у задоволенні клопотання МК Ворохтянської НСБ "Авангард" про застосування до даного спору позовної давності, з посиланням на ст.ст. 256, 267, 268 та 391 ЦК України і на те, що в даному випадку мало місце так зване триваюче правопорушення щодо користування та розпорядження спірним майном, яке виключає можливість застосування позовної давності, оскільки положення вказаних статей ЦК України не містять визначення поняття триваючого правопорушення, тоді як статтями 260 та 261 цього Кодексу встановлюється виключно порядок обчислення позовної давності та початок перебігу такого строку, які судом апеляційної інстанції під час вирішення вказаного клопотання сторони враховані не були.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню, а справа - її направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Ради профспілок Івано-Франківської області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2015р. у справі № 909/1408/14 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.