ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 907/619/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина окрему ухвалугосподарського суду Закарпатської області від 12.08.2015та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.09.2015у справі № 907/619/15 господарського суду Закарпатської областіза заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Міністерства юстиції України - Орищина І.О.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 08.06.2015 у справі № 907/619/15 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МБК" про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 17.06.2015 та зобовязано арбітражного керуючого Зубик Юлію Зіновіївну (Тлумацьку) надати суду заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.06.2015, зокрема, відкладено підготовче засідання на 15.07.2015; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати до дати судового засідання матеріали виконавчого провадження № 33425923 та пояснення з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.05.12 №2-1170/11 з наведенням підстав вжиття заходів примусового характеру для забезпечення виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.07.2015 у даній справі, зокрема, відкладено підготовче засідання на 27.07.2015, повторно зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати витребувані документи та пояснення.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.07.2015 господарським судом, зокрема, відкладено підготовче засідання на 12.08.2015 та втретє зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати витребувані документи та пояснення.

12.08.2015 господарським судом Закарпатської області винесено окрему ухвалу у справі № 907/619/15, відповідно до якої Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов'язано усунути порушення та недоліки в роботі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та забезпечити виконання вимог ухвал суду щодо надання належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження № 33425923 та пояснення з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання листа Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.05.2012 № 2-1170/11 з наведенням підстав вжиття заходів примусового характеру для забезпечення виконання рішення суду; про вжиті заходи письмово проінформувати господарський суд у визначений чинним законодавством строк.

Окрема ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що станом на 12.08.2015 Відділом Міністерства юстиції України не виконано вимог ухвал суду від 26.06.2015, 15.07.2015 та від 27.07.2015, а саме, до суду не було подано матеріалів виконавчого провадження № 33425923 (оригіналів для огляду та належним чином засвідчених копій для долучення до матеріалів справи тощо), а також пояснень з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання листа Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.05.2012 № 2-1170/11 з наведенням підстав вжиття заходів примусового характеру для забезпечення виконання рішення суду, та не повідомлено суд про поважні причини невиконання вимог ухвал господарського суду, що в свою чергу позбавило господарський суд можливості здійснити у судовому засіданні 12.08.2015 розгляд справи по суті.

На думку суду першої інстанції, вказані дії зі сторони Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України свідчать про порушення законності та недоліки в його діяльності, що, позбавляє суд можливості створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, що розцінюється судом як затягування судового процесу, та суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Господарський суд дійшов висновку, що дана бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушує норми ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4-5, 30 ГПК України та створює перешкоди суду у здійсненні правосуддя.

Враховуючи неодноразове та умисне ухилення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від виконання вимог ухвали суду щодо надання оригіналів та копій матеріалів виконавчого провадження, що призвело до відкладення розгляду справи на іншу дату, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 90 ГПК України, дійшов висновку про наявність обставин для винесення окремої ухвали щодо усунення порушень в діяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції окремою ухвалою від 12.08.2015, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі № 907/619/15 в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовлено, окрему ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 у справі № 907/619/15 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 16.09.2015 погодився із висновками суду першої інстанції про наявність обставин для винесення, згідно вимог ст. 90 ГПК України, окремої ухвали щодо усунення порушень в діяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 16.09.2015 встановила, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.06.2015, зокрема, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати до дати судового засідання матеріали виконавчого провадження № 33425923 та пояснення з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.05.12 №2-1170/11 з наведенням підстав вжиття заходів примусового характеру для забезпечення виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.07.2015 у даній справі, зокрема, повторно зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати витребувані документи та пояснення. Зазначена ухвала надіслана скаржнику 16.07.2015 та отримана ним 20.07.2015, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. 23 матеріалів оскарження окремої ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 у справі № 907/619/15).

У зв'язку з невиконанням законних вимог ухвали суду, ненадання пояснень щодо причин неможливості невиконання вимог суду ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.07.2015 судом втретє зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати витребувані документи та пояснення. Зазначена ухвала надіслана скаржнику 28.07.2015 та отримана ним 31.07.2015, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. 29 матеріалів оскарження окремої ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 у справі № 907/619/15).

Суд апеляційної інстанції також встановив, що скаржником не заперечується факт отримання зазначених ухвал господарського суду Закарпатської області, однак як зазначено останнім в апеляційній скарзі та підтримано уповноваженим представником у судовому засіданні, ухвала суду від 15.07.2015 надійшла до виконавця 31.07.2015 (про що свідчить резолюція начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на контрольно реєстраційній картці № 10572-0-32-15 від 22.07.15.), а ухвала суду від 27.07.2015 надійшла до виконавця 04.08.2015 (про що свідчить резолюція начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на контрольно реєстраційній картці № 11590-0-32-15 від 03.08.15.).

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що станом на час винесення оскаржуваної ухвали від 12.08.2015 скаржником вимоги ухвал суду від 26.06.2015, 15.07.2015 та 27.07.2015 залишились без відповідного реагування, причин неможливості їх невиконання не повідомлено.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що неподання витребуваних документів призвело до неможливості проведення підготовчого судового засідання та неможливості вирішення питання по суті, що в свою чергу призвело до затягування процесуальних строків та неможливість переходу до судових процедур, які застосовуються щодо боржника у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати окрему ухвалу господарським судом Закарпатської області від 12.08.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі № 907/619/15, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-2, 101, 104, 106 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно вимог ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Обов'язковість судових рішень (до яких належать і ухвали суду) визначена п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, як одна з основних засад судочинства.

Частинами 2, 3 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу. Окрема ухвала може бути оскаржена в установленому цим Кодексом порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що окрема ухвала являє собою засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення. Наведене узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.06.2015, зокрема, відкладено підготовче засідання на 15.07.2015; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати до дати судового засідання матеріали виконавчого провадження № 33425923 та пояснення з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.05.12 №2-1170/11 з наведенням підстав вжиття заходів примусового характеру для забезпечення виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.07.2015 у даній справі, зокрема, відкладено підготовче засідання на 27.07.2015, повторно зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати витребувані документи та пояснення.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що зазначена ухвала від 15.07.2015 надіслана скаржнику 16.07.2015 та отримана ним 20.07.2015, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. 23 матеріалів оскарження окремої ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 у справі № 907/619/15).

У зв'язку з невиконанням законних вимог ухвали суду, ненадання пояснень щодо причин неможливості невиконання вимог суду ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.07.2015 судом втретє зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати витребувані документи та пояснення.

Колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановила, що зазначена ухвала від 27.07.2015 надіслана скаржнику 28.07.2015 та отримана ним 31.07.2015, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. 29 матеріалів оскарження окремої ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 у справі № 907/619/15).

Судом першої інстанції в оскаржуваній окремій ухвалі та судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що станом на 12.08.2015 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не виконано вимог ухвал суду від 26.06.2015, 15.07.2015 та від 27.07.2015, а саме, до господарського суду не було подано матеріалів виконавчого провадження № 33425923 (оригіналів для огляду та належним чином засвідчених копій для приєднання до матеріалів справи тощо), а також пояснень з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання листа Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.05.2012 № 2-1170/11 з наведенням підстав вжиття заходів примусового характеру для забезпечення виконання рішення суду.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не повідомлено суд про поважні причини невиконання вимог ухвал господарського суду, що в свою чергу позбавило господарський суд можливості здійснити у судовому засіданні 12.08.2015 розгляд справи по суті.

Господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що дана бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушує норми ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4-5, 30 ГПК України та створює перешкоди суду у здійсненні правосуддя.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку правомірно зазначив, що неподання витребуваних документів призвело до неможливості проведення підготовчого судового засідання та неможливості вирішення питання по суті, що в свою чергу призвело до затягування процесуальних строків та неможливість переходу до судових процедур, які застосовуються щодо боржника у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, суд першої інстанції в даному випадку, керуючись вимогами ст. 90 ГПК України, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, з яких в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, про наявність обставин для винесення окремої ухвали щодо усунення порушень в діяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського України вважає, що правові підстави для скасування окремої ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі № 907/619/15 відсутні.

Керуючись статтями 90, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Окрему ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.08.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі № 907/619/15 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

Л.В. Жукова