ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2015 року Справа № 905/294/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаВознюк Є.В. - довіреність від 11.06.2015 рокувідповідачаБогінська Т.М. - довіреність від 05.11.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 29.09.2015 р. Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/294/15 господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" простягнення 59 356 177,06 грн.,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення 59 356 177, 06 грн., з яких: 46 397 500,46 грн. сума основного боргу, 7 461 279, 08 грн. - інфляційні втрати, 4 968 618,62 грн. - пеня та 528 778,90 грн. - 3 % річних, посилаючись на приписи статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, з підстав неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.
У відзиві на позовну заяву Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" просило відмовити у стягненні основного боргу та у випадку стягнення пені зменшити її розмір на 95 % .
Відповідач зазначав, що дебіторська заборгованість споживачів підприємства станом на 01.05.2015 року становить 181 589,8 тис. грн. Підприємство знаходиться в режимі суворої економії.
Крім того, відповідач звертав увагу, що за період з 2012 року по 2014 рік в ККП "Маріупольтепломережа" було скорочено 313 штатних одиниць, при тому що обсяги виробництва теплової енергії залишаються незмінними. Також у 2014 році з метою економії коштів підприємство ввело режим неповного робочого часу та працювало на умовах 4-денного робочого тижня. У 2015 році в неопалювальний сезон підприємство працює при умовах неповного робочого дня.
Також, відповідач зазначав, що станом на 01.09.2014 року у відділах державної виконавчої служби м. Маріуполя на виконанні знаходяться виконавчі документи про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з населення на суму майже 10 млн.грн. та з юридичних осіб на суму 10,9 млн. грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2015 року (суддя Л.В. Ніколаєва) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 46 397 500, 46 грн. основного боргу, 2 484 309, 31 грн. пені, 527 871,55 грн. трьох відсотків річних, 7 383 375, 32 грн. інфляційних втрат, 69 922, 94 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку, про те, що заборгованість відповідача за поставлений природний газ, яка залишається несплаченою складає 46 397 500,46 грн.
Також місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 7 383 375,32 грн. та інфляційних витрат у сумі 69 922,94 грн., у зв'язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором поставки природного газу.
При цьому, посилаючись на приписи статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, судом було зменшено розмір пені на 50 % (2 484 309,30 грн.).
За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Донецький апеляційний господарський суд (судді: Т.Д. Геза, О.В. Кододова, О.І. Склярук), переглянувши рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.09.2015 року залишив його без змін з тих же підстав.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2 484 309,31 грн. пені і в оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити в повному обсязі, а в решті судові рішення у даній справі скаржник просить залишити без змін.
Касаційна скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обґрунтована порушенням судами статей 549- 552 Цивільного кодексу України та статей 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням зокрема, на недоведеність наявності виняткових підстав для зменшення пені, виходячи з інтересів обох сторін, не врахування судами особливих обставин щодо діяльності позивача та наявність негативних наслідків, спричинених останньому від прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором.
У відзиві на касаційну скаргу Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року без змін, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанції, керуючись матеріалами справи, поясненнями та доводами позивача та відповідача, загальними засадами цивільного законодавства, принципами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи майновий стан відповідача та проведення в Донецькій області АТО, а також те, що відповідач є єдиним теплопостачальним підприємством м. Маріуполя, суди вірно дійшли висновку про винятковість обставин та необхідність зменшення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача.
24.11.2015 року від Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2015 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні в режимі відеоконференції представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 27.11.2013 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 545/14-БО-7, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (том 1 а.с.17-22).
Відповідно до пункту 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 33248,3 тис. куб. м.
Згідно пункту 5.2 договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3459 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 17%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 17% - 50 грн. 25 коп., всього з ПДВ - 345 грн. 85 коп.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3823 грн. 78 коп., крім того ПДВ - 17% - 650 грн. 04 коп., всього з ПДВ - 4473 грн. 82 коп.
Відповідно до положень пункту 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
28.01.2014 року між сторонами було укладено та підписано додаткову угоду №1 до договору купівлі - продажу природного газу від 27.11.2013 року №545/14-БО-7, якою, зокрема, було викладено пункт 2.1. договору в наступній редакції: "Продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 23146,1 тис. куб. м" (том 1 а.с.23-24).
Також, між сторонами було укладено та підписано ряд додаткових угод, якими вносились зміни до пункту 5.2 договору купівлі - продажу природного газу від 27.11.2013 року №545/14-БО-7.
Так, пунктом 5.2 договору, в редакції додаткової угоди від 13.06.2014 року №4, передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4724,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою -20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366 грн. 70 коп., крім того ПДВ - 20% - 73 грн. 34 коп., всього з ПДВ - 440 грн. 04 коп.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 5185,18 грн., крім того ПДВ - 20% - 1037,04 грн.., всього з ПДВ - 6 222,22 грн. Дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що фактично склались з 01.06.2014 року (том 1 а.с. 27).
Згідно з пунктом 3.3 договору купівлі - продажу природного газу від 23.11.2013 року №545/14-БО-7, приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до положень пункту 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти приймання - передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" заборгованості, яка виникла за період жовтень - грудень 2014 року у загальному розмірі 59 356 177,06 грн., з яких: 46 397 500,46 грн. сума основного боргу, 7 461 279,08 грн. - інфляційні втрати, 4 968 618, 62. - пені та 528 778,90 грн. - 3 % річних, з підстав неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу природного газу продавець у період жовтень - грудень 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 46 397 500,46 грн., що підтверджується відповідними актами прийому - передачі (том 1 а.с. 36, 37, 38).
Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Проте, як встановлено судами, відповідачем зобов'язання за договором належним чином не виконано повна оплата отриманого природного газу у строки, обумовлені договором не здійснена, внаслідок чого утворилась основана заборгованість, яка становить 46 397 500, 46 грн.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові рішення у даній справі оскаржуються лише в частині зменшення розміру пені.
Як вбачається з матеріалів справи, частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на 50 % на суму 2 484 309,30 грн., виходячи з приписів статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, було встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, яке здійснює постачання теплової енергії населенню, бюджетним установам та організаціям, заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок наявності великої дебіторської заборгованості, що є підставою для зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача на 50 %, а саме з 4 968 618,62 грн. до 2 484 309, 31 грн.
За приписами статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні принципи закріплені у статті 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, встановлених судами під час розгляду справи, колегія суддів вважає правомірним висновок судів щодо зменшення суми пені, заявленої ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до стягнення та відмови в задоволенні у позові в цій частині.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до непогодження скаржника із судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. у справі № 905/294/15 та рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: І. Алєєва
Л. Рогач