ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 904/169/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Алекс-Плюс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р.та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 29.04.2015 р.у справі№ 904/169/15 господарського суду Харківської областіза позовом Приватного підприємства "Алекс-Плюс" (надалі - ПП "Алекс-Плюс")до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (надалі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"); 2) Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (надалі - ПАТ "ОТП Банк")треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (надалі - Приватний нотаріус Бондар І.М.); 2) Старший державний виконавець Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хаблов Валерій Миколайович (надалі - державний виконавець Хаблов В.М.); 3) ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_6.)провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача-1- не з'явилися від відповідача-2- не з'явилися від третьої особи-1- не з'явилися від третьої особи-2- не з'явилися від третьої особи-3- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ПП "Алекс-Плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк", в якій просило суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Бондар І.М. від 29.04.2014 р., зареєстрований в реєстрі за номером 1557 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути судові витрати з відповідачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 р. порушено провадження у справі № 904/169/15 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Бондар І.М., державного виконавця Хаблова В.М. та ОСОБА_6.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 р. справа № 904/169/15 направлена за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р. (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. (головуючий суддя Пушай В.І., судді: Плужник О.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, ПП "Алекс-Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2015 р. (головуючий суддя Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач) відновлено ПП "Алекс-Плюс" строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р., касаційну скаргу ПП "Алекс-Плюс" прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на 08.12.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.12.2007 р. між ПАТ "ОТП Банк" (Банк) та ОСОБА_6 (позичальник) укладено кредитний договір № СМ-SME-702/203/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав у Банку кредит в сумі 180 000 доларів США строком до 22.12.2014 р. зі сплатою процентів у порядку та розмірах, зазначених у договорі.

На забезпечення виконання договірних зобов'язань між Банком (іпотекодержатель) та ПП "Алекс-Плюс" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки № РМ-SME 702/203/2007 від 21.12.2007 р., згідно з п. 6.2. якого іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин, зокрема, як несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми в такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.

Судами з'ясовано, що у зв'язку з ухиленням позичальника та поручителя від сплати заборгованості за кредитним договором, Банк звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до зазначених осіб про стягнення боргу.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2010 р. у справі № 2/4588/10 позовні вимоги Банку було задоволено, стягнуто заборгованість станом на 08.12.2009 р. у розмірі 1 536 803,36 грн., яка складається з наступного:

- заборгованість по кредиту - 174 177,10 доларів США, гривневий еквівалент станом на дату розрахунку заборгованості складав 1 389 933,26 грн.;

- заборгованість по відсотках - 13 975,39 доларів США, гривневий еквівалент станом на дату розрахунку заборгованості складав 111 523,61 грн.;

- пеня за несвоєчасне виконання умов договору - 35 346,10 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29.04.2010 р. між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договори купівлі - продажу кредитного портфелю та відступлення права вимоги, відповідно до умов яких Банк відступив, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

Як встановлено судами, після зміни кредитора у зобов'язанні, позивач продовжував ухилятися від сплати боргу за кредитом, у зв'язку з чим новий кредитор скористався своїм правом на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно позивача.

Так, звертаючись до місцевого господарського суду з відповідним позовом, ПП "Алекс-Плюс" зазначало, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до приватного нотаріуса Бондар І.М., яким 29.04.2014 р. вчинено виконавчий напис № 1557, що стало підставою для відкриття старшим державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хабловим Валерієм Миколайовичем виконавчого провадження ВП № 45266781 від 30.10.2014 р. про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ А-1 загальною площею 110,1 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ПП "Алекс-Плюс" для погашення боргу у розмірі 2 414 429 грн. При цьому, вказував на те, що у виконавчому написі нотаріусом Бондар І.М. зазначена заборгованість позичальника за кредитом більш ніж 177 000 доларів США. На думку позивача, такими діями відповідачів порушені його права, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно підтверджено судами попередніх інстанцій, позивач своєчасно не сплатив заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим новий кредитор скористався своїм правом на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно позивача.

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у передбачений строк звернулося до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, надавши всі необхідні документи, які підтверджують безспірність кредитної заборгованості, а саме: кредитний договір з додатками та змінами до нього, оригінал договору іпотеки, розрахунок заборгованості за кредитним договором, оригінал досудової вимоги про погашення боргу за кредитним договором, оригінал договору про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Бондар І.М., оригінал договору комісії, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", оригінали установчих документів ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Відповідно до ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Так, як уже зазначалося, 29.04.2014 р. приватним нотаріусом Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі № 1557, про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ А-1 загальною площею 110,1 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ПП "Алекс-Плюс" на суму 196 328,15 доларів США (у відповідному гривневому еквіваленті на момент розрахунку заборгованості).

При цьому, як вірно вказано судами, різниця стягнутих сум за рішенням суду та виконавчим написом обґрунтовується тим, що рішенням суду з позивача стягнуто заборгованість за відсотками станом на 08.12.2009 р., а до суми боргу, що зазначена у виконавчому написі увійшла сума бору за відсотками станом на 29.04.2010 р.

Згідно з п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. (надалі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 3.2 глави 16 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

За п. 3.5. глави 16 Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.

У відповідності з п. 2.3. глави 16 Порядку вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунень порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на зазначену в іпотечному договорі адресу.

Судами встановлено, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направило на адресу позивача досудову вимогу, в якій зазначена сума боргу за кредитом, що підтверджується описом вкладення в цінний лист. Ті ж самі суми, які зазначені у вимозі відповідають сумам боргу зазначеним у виконавчому написі.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Зважаючи на викладене, суди дійшли правомірних та обґрунтованих та правомірних висновків про те, що нормами чинного законодавства не передбачено зобов'язання надавати іпотекодержателем нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи, що підтверджують видачу грошових коштів боржнику, а нотаріуса не уповноважено перевіряти факт отримання боржником грошових коштів та встановлення дати, з якої необхідно проводити розрахунок заборгованості.

А отже, виконавчий напис було вчинено нотаріусом із дотриманням вимог Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про іпотеку" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Крім того, місцевий та апеляційний господарські суди підставно вказали на те, що на момент вчинення виконавчого напису позивач жодним чином не ставив під сумнів безспірність вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна", оскільки ним не було направлено жодних заперечень з приводу правомірності чи неправомірності розрахунку боргових зобов'язань, як і не існувало будь-яких оскаржень чинних кредитних договорів чи договору застави у судах.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив прийняте рішення без змін.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Алекс-Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р. у справі № 904/169/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков