ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 903/814/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратуриЗбарих С.М., прокурор відділу ГП України,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Ковельмолоко"на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2015у справі№ 903/814/15 Господарського суду Волинської областіза позовомКовельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської державної лікарні ветеринарної медицинидоПублічного акціонерного товариства "Ковельмолоко"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Ковельської міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) з Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" 37754,38 грн заборгованості за надані ветеринарні послуги.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.09.2015 (суддя Кравчук В.О.) позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 (судді: Петухов М.Г. - головуючий, Гулова А.Г., Маціщук А.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.09.2015 у справі №903/814/15 повернуто заявникові на підставі п.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала апеляційної інстанції обґрунтована тим, що до апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством.

Не погоджуючись з ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2015, Публічне акціонерне товариство "Ковельмолоко" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу у справі скасувати та направити справу в Рівненський апеляційний господарський суд для розгляду апеляційної скарги. Скаржник посилається на порушення апеляційним судом норми матеріального права, а саме, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та порушення норми процесуального права - п.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не скористалися наданими процесуальними правами на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2015 відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 09.09.2015 у справі №903/814/15.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені статтею 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, за змістом пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг у справах, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому, якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору (п.5 Інформаційного листа ВГСУ від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VІІІ)).

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за надані ветеринарні послуги прокурором було подано 14.07.2015.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 01.09.2015) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи, що ціна позову становить 37745,18 грн (з урахуванням заяви від 19.08.2015 про збільшення розміру позовних вимог), а 2% ціни позову становить 754,91 грн, що значно менше 1,5 розміру мінімальних заробітних плат (1218 грн х 1,5 = 1827 грн), то сума судового збору, що підлягала до сплати за подання позовної заяви станом 14.07.2015, становила 1827 грн.

Таким чином, станом на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за подання цієї скарги мав бути сплачений у розмірі 110 відсотків ставки, що становить 2009,70 грн.

Відповідно до квитанції №13398 від 14.09.2015, доданої до апеляційної скарги, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 1339,80 грн, тобто, в меншому розмірі, ніж це встановлено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за яких, подана скаржником апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, серед яких, зокрема, і відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч.1 ст.97 ГПК України).

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 у справі №903/814/15 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил