ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 922/1133/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКота О.В., Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015у справі № 922/1133/15 господарського суду Харківської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "ФІНБАНК"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Оріон групп",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Теоком",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013", 2) публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників сторін:

від позивача: Тимченко Я.П., дов. від 05.10.2015

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи на стороні позивача: не з'явилися

від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з'явилися

від третьої особи-2 на стороні відповідача: Дожджанюк О.І., дов. від 31.12.2014,

Карасюк О.В., дов. від 25.09.2014

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Фінбанк" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон групп", в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.03.2015, яка була прийнята до розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2015, просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Велторг 2013" перед ПАТ "Фінбанк" по договору овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 в загальній сумі 22 348 163,89 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 14 999 965,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 3 599 943,14 грн, заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.03.2015 по 16.03.2015 - 147 944,86 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 2 315 668,88 грн, 3% річних за користування чужими грошовими коштами - 65 342,31 грн, інфляційні нарахування - 1 284 642,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між ТОВ "Ортія" і ПАТ "Фінбанк" іпотечним договором від 23.01.2014, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. і зареєстрованим у Державному реєстрі за № 2, а саме: на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м. шляхом визнання права власності на майно за ПАТ "Фінбанк".

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням позичальником умов договору овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Велторг 2013", щодо повернення суми кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, він отримав право звернення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27.02.2014, укладеним між ним та ТОВ "Ортія" в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором овердрафту, шляхом визнання права власності на іпотечне майно, яке на даний час належить на праві власності відповідачу у справі - ТОВ "Оріон групп". При цьому, позивач, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" зазначав, що відповідач, набувши право власності на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором, набув статусу іпотекодавця, має всі його права і повинен нести всі його обов'язки за іпотечним договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2015 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Велторг 2013" перед ПАТ "Фінбанк" по договору овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 в загальній сумі 22 348 163,89 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 14 999 965,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 3 599 943,14 грн, заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.03.2015 по 16.03.2015 - 147 944,86 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 2 315 668,88 грн, 3% річних за користування чужими грошовими коштами - 65 342,31 грн, інфляційні нарахування - 1 284 642,00 грн, - звернуто стягнення шляхом визнання права власності за ПАТ "Фінбанк" на предмет іпотеки за укладеним між ТОВ "Ортія" і ПАТ "Фінбанк" іпотечним договором від 23.01.2014, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. і зареєстрованим у Державному реєстрі за № 2, а саме: на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1, літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м. Стягнуто з ТОВ "Велторг 2013" на користь ПАТ "Фінбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080,00 грн.

Місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки факт наявності непогашеної позичальником - ТОВ "Велторг 2013" заборгованості за договором овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 підтверджено матеріалами справи, доказів її погашення не надано, що, за висновком суду, відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ортія" іпотечним договором від 27.02.2014, умови якого, як і вимоги ст. 37 Закону України "Про іпотеку", передбачають право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що запис про іпотеку та обтяження нежитлової будівлі за Іпотечним договором від 27.02.2014 був незаконно виключений з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі підроблених невідомими особами документів, а позивач, як іпотекодержатель, відповідно до чинного законодавства може отримати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у кого б майно, обтяжене іпотекою, не перебувало.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського, ПАТ "ВТБ Банк", яке не брало участь у суді першої інстанції, але вважає, що судом вирішено питання про його права та обов'язки, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 (склад колегії суддів: Бондаренко В.П., - головуючий, Россолов В.В., Тихий П.В.) залучено публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ БАНК" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2 на стороні відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 23.01.2014 між публічним акціонерним товариством "Фінбанк" (кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013" (позичальник, третя особа на стороні відповідача) укладено договір овердрафту № 03/01/14 (далі за текстом - договір овердрафту), відповідно до умов якого кредитор на положеннях та умовах цього договору надав позичальнику право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку № 26009001070084 в ПАТ "Фінбанк" з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним рахунком (овердрафт або кредит) в межах ліміту, передбаченого цим договором, а саме: 5 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків, комісійної винагороди на умовах та в строки, передбачені цим договором.

Строк користування овердрафтом встановлено сторонами до 22.01.2015. (п. 1.2. договору).

Додатковою угодою № 1 від 27.02.2014 до договору овердрафту збільшено ліміт овердрафту до 15 000 000,00 грн та збільшено безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом на умовах цього договору, - до 90 календарних днів.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним договором овердрафту, 23.01.2014 між позивачем, як іпотекодержателем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортія", як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. за реєстровим № 2, (далі за текстом - іпотечний договір), згідно з п. 1.1. якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1 (предмет іпотеки), яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі № 922/296/13-г.

Пунктами 1.2., 1.3. іпотечного договору встановлено, що вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 21 831 900,00 грн, що дорівнює ринковій (експертній) вартості згідно Звіту про оцінку майна СОД ПП "Аргумент".

Згідно з п. 2.4.3. договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення та предмети іпотеки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 16614964 від 23.01.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 4372680 від 23.01.2014 про обтяження нерухомого майна - предмета іпотеки, згідно з яким обтяжувачем стало ПАТ"Фінбанк".

Також у зв'язку з укладенням іпотечного договору приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 4374422 від 23.01.2014 про накладення іпотеки на нежитлову будівлю літ. "А-2" за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 167/1 (іпотекодержатель: ПАТ "Фінбанк"), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 16620745 від 23.01.2014.

З огляду на порушення ТОВ "Верторг 2013" умов договору овердрафту позивач в порядку ст.ст. 37, 38 Закону України "Про іпотеку" 11.08.2015 та 31.07.2014.направив на адресу іпотекодавця - ТОВ "Ортія" письмові повідомлення-вимоги про дострокове погашення заборгованості за договором овердрафту з попередженням про звернення стягнення на предмети іпотеки.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 36118865 від 09.04.2015 право власності на іпотечне майно, що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 167/1, 11.03.2014 перейшло від ТОВ "Ортія" до ТОВ "Оріон групп" та зареєстроване за ТОВ "Оріон групп". Проте, як встановлено судами, ПАТ "Фінбанк" не давало згоди товариству з обмеженою відповідальністю "Ортія" на відчуження вказаної нежитлової будівлі на користь ТОВ "Оріон групп".

11.06.2014 Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції також без згоди позивача було виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку та обтяження нежитлової будівлі (літ. А-2), розташованої за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1. Вказана дія була здійснена на підставі підроблених невідомими особами документів, в яких зазначалося, що кредит боржником (ТОВ "Велторг 2013") погашено в повному обсязі. Але, жодних листів ПАТ "Фінбанк" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції не надсилало. За фактом придбання шляхом обману прав на заставне майно ПАТ "Фінбанк" за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 357 КК України, порушено кримінальне провадження № 42014220000000562 від 22.10.2014.

Посилаючись на невиконання позичальником умов договору овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Велторг 2013", щодо повернення суми кредиту та сплати процентів, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про звернення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.02.2014, укладеним між ним та ТОВ "Ортія" в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором овердрафту, шляхом визнання права власності на іпотечне майно, яке на даний час належить на праві власності відповідачу у справі - ТОВ "Оріон групп".

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "ВТБ Банк" заперечує право позивача на спірне майно - предмет іпотеки, яке виникло у ПАТ "Фінбанк" на підставі Іпотечного договору від 23.01.2014, та вказує на те, що саме ПАТ "ВТБ Банк" є іпотекодержателем такого майна за Іпотечним договором № 115-Z/1 від 26.04.2007, укладеним між ним та ТОВ "Ольга.".

Однак, колегія суддів не бере до уваги такі твердження скаржника, з огляду на наступне.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі № 29/5005/6381/2011 товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга." визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік та призначено ліквідатора.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній на дату прийняття господарським судом постанови про визнання ТОВ"Ольга." банкрутом) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

В процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому законом порядку реалізації майна банкрута, а перебування майна банкрута під арештом перешкоджає ліквідатору виконувати його повноваження у ліквідаційній процедурі, тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 у справі № 29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "Ольга." задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Ольга." № Д3/12/27 від 24.12.2012 з урахуванням заяви про уточнення вимог від 15.05.2013. Скасовано обмеження, обтяження, заборони на відчуження та арешти, які накладені на будь-яке майно ТОВ "Ольга.", скасовано записи про арешти, обтяження та інші обмеження майна боржника - ТОВ "Ольга.", що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, скасовано записи про арешти, обтяження та інші обмеження майна боржника - ТОВ "Ольга.", що містяться в Державному реєстрі іпотек, скасовано записи про арешти, обтяження та інші обмеження майна боржника - ТОВ "Ольга.", що містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 у справі № 29/5005/6381/2011 в зазначеній частині залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 та Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2014.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень" та ст. 4 Закону України "Про іпотеку" іпотека підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. (ч.ч. 1-3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень").

Як встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку ПАТ "ВТБ Банк" на об'єкт нерухомості за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1 літ. "А-2" за іпотечним договором № 115-Z/1 від 26.04.2007 було погашено 27.02.2013.

З огляду на викладене, іпотека, що виникла на підставі іпотечного договору № 115-Z/1 від 26.04.2007, укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Ольга.", припинилась у зв'язку з банкрутством ТОВ "Ольга." та зняттям обтяження з майна банкрута, що відповідає ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", яка не містить вичерпного переліку підстав для припинення іпотеки, а передбачає, що іпотека може припинитися і з інших підстав, передбачених Законом, чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.

Колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника про те, що він є іпотекодержателем спірної нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" при передачі в іпотеку нерухомого майна останнє має належати іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація, що є необхідною умовою предмету іпотеки.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору від 23.01.2014, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ортія", предмет іпотеки - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м Харків, проспект Гагаріна, 167/1, належить іпотекодавцю (ТОВ "Ортія") на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі № 922/296/13-г.

Зазначеним рішенням господарського суду, яке набуло законної сили, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Ортія" право власності на вказане майно, яке було придбане ним на цільовому аукціоні, проведеному 28.12.2012 Товарною біржею "Європейська". Господарським судом у справі № 922/296/13-г було встановлено, що цільовий аукціон з реалізації нерухомого майна, що належало банкруту - ТОВ "Ольга.", в т.ч. і спірного майна - предмета іпотеки у даній справі, відбувся під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Ольга."

З огляду на викладене, ТОВ "Ортія" набуло право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м., та мало право розпоряджатися таким майном, в т.ч. і шляхом передачі майна в іпотеку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В п. 5.1. іпотечного договору від 23.01.2014 сторони передбачили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем та/або боржником зобов'язань за основним зобов'язанням вони не будуть виконані повністю або частково; та/або при несплаті або частковій несплаті в передбачені основним зобов'язанням строки сум комісійної винагороди за надання кредиту/овердрафту та неустойки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій факт наявності непогашеної позичальником - ТОВ "Велторг 2013" заборгованості за договором овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 в загальній сумі 14 999 965,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованість за кредитом в сумі 14 999 965,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в сумі 3 599 943,14 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 01.03.2015 по 16.03.2015 в сумі 147 944,86 грн, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 2 315 668,88 грн, трьох відсотків річних в сумі 65 342,31 грн та інфляційних нарахувань в сумі 284 642,00 грн, підтверджено матеріалами даної справи. Докази оспорення вказаних сум та докази погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Частиною шостою статті 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду відповідним позовом.

(правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного суду України від 11.12.2013 у справі № 6-124цс13 та від 26.12.2011 у справі № 4/1).

В п. 5.2.1. іпотечного договору від 23.01.2014 сторони передбачили, що іпотекодержатель за своїм вибором без будь-якого додаткового погодження з боку іпотекодавця може звернути стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодавцем іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання іпотекодавцем та/або боржником забезпечених іпотекою зобов'язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Врахувавши наведені вище вимоги закону та умови іпотечного договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог у даній справі, оскільки факт невиконання позичальником - ТОВ "Велторг 2013" своїх зобов'язань за договором овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, трьох відсотків та інфляційних нарахувань є доведеним наявними в матеріалах справи доказами, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.02.2014, укладеним між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ортія", а умови Іпотечного договору передбачають право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів, право власності на іпотечне майно, що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 167/1, 11.03.2014, перейшло від ТОВ "Ортія" до ТОВ "Оріон групп" та зареєстроване за ТОВ "Оріон групп".

Таким чином, як вірно зазначено судами, позивач, як іпотекодержатель, відповідно до вимог чинного законодавства може отримати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і у разі переходу права власності на майно, обтяжене іпотекою, від іпотекодавця до іншої особи.

Крім того, судами встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що запис про іпотеку та обтяження нежитлової будівлі за Іпотечним договором від 27.02.2014 був незаконно виключений з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі підроблених невідомими особами документів, по факту чого порушено кримінальне провадження № 42014220000000562 від 22.10.2014.

Врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що у зв'язку з переходом до ТОВ "Оріон групп" права власності на нерухоме майно, обтяжене іпотекою за іпотечним договором від 23.01.2014, ТОВ "Оріон групп" стало новим набувачем прав та обов'язків іпотекодавця за вказаним договором, у зв'язку з чим місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у даній справі, з огляду на їх обґрунтованість та доведеність наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувані публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 922/1133/15 - без змін.

Головуючий О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк