ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 920/553/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України"на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 14.07.2015у справі господарського суду№ 920/553/15 Сумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДержавного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України"простягнення 20 990,97 грн.за участю представників:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.05.2015 у справі № 920/553/15 (суддя Моїсеєнко В.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у даній справі задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Рішення господарського суду Сумської області від 14.05.2015 у справі № 920/553/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 652,23 грн. пені та 130,45 грн. 3% річних скасовано в цій частині прийнято нове рішення, яким позов у вказаній частині задоволено. Стягнуто з Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" (відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в сумі 652,23 грн. та 3% річних в розмірі 130,45 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. за подачу позовної заяви та 913,50 грн. - за розгляд апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області від 14.05.2015 у справі № 920/553/15.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 611 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України, статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Державним вищим навчальним закладом "Українська академія банківської справи Національного банку України" (покупець) укладений договір № 13/2461-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу, відповідно до якого продавець передає покупцю в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 природний газ в обсязі визначеному договором.

Пунктами 4.1, 5.1 вказаного договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Термін поставки газу: з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно.

Відповідно до пункту 10.1 даного договору цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє у частині поставки газу до 31.12.2013 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач поставив протягом січня - грудня 2013 року та січня 2014 року, а відповідач в свою чергу прийняв природний газ в обсязі 410,16 тис. куб. м. на загальну суму 576 257,51 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 28.02.2013 за січень на суму 83 530,90 грн.; від 28.02.2013 за лютий на суму 66 329,31 грн.; від 31.03.2013 за березень на суму 75 213,54 грн.; від 30.04.2013 за квітень на суму 33 777,36 грн.; від 31.05.2013 за травень на суму 15 194,57 грн.; від 30.06.2013 за червень на суму 14 977,25 грн.; від 31.07.2013 за липень на суму 7 006,84 грн.; від 24.01.2014 за серпень 2013 року на суму 1 441,44 грн.; від 24.01.2014 за вересень 2013 року на суму 15 569,02 грн.; від 24.01.2014 за жовтень 2013 року на суму 48 374,94 грн.; від 24.01.2014 за листопад 2013 року на суму 46 094,31 грн.; від 24.01.2014 за грудень 2013 року на суму 84 142,28 грн.; від 31.01.2014 за січень на суму 84 605,75 грн.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 16 527,35 грн., 3% річних на суму 392,62 грн., пені - 2 122,48 грн. та витрат від інфляційних процесів у розмірі 1 948,52 грн. Також позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача понесені ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судові витрати.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав на те, що відповідачем оплачено за природний газ в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером від 06.02.2014.

Апеляційний господарський суд, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 652,23 грн. пені та 3% річних на суму 130,45 грн., в цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 даного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції перерахування коштів в якості оплати вартості отриманого природного газу в січня 2013 року вчинено відповідачем із простроченням термінів, встановлених договором.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду із вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Оскільки дія договору поширюється на відносини, які склались між сторонами з 01.01.2013, розрахунки за переданий газ повинні здійснюватись до 14 числа місяця, а перерахування коштів в якості оплати вартості отриманого природного газу вчинено відповідачем із простроченням термінів, тому нарахування позивачем 3% та пені за період з 14.02.2013 по 04.03.2013 на суму 130,45 грн. є обґрунтованим.

Таким чином судом апеляційної інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та пені.

Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції невірно здійснено розподіл судового збору, оскільки відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 920/553/15 підлягає зміні в частині розподілу судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 920/553/15 змінити в частині розподілу судового збору.

Викласти абзац 4 резолютивної частини постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 920/553/15 в наступній редакції.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" (40030, м. Суми, вул. Петропавловська, буд. 57, код ЄДРПОУ 23635020) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) витрати по сплаті судового збору в сумі 68,15 грн. за подачу позовної заяви та 913,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 920/553/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк