Постанова ВГСУ від 08.10.2015 року у справі №911/1656/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 911/1656/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 05.08.15у справі№911/1656/15 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УТТЕКС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс"простягнення 18 725,74 грн

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.15 для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: Добролюбова Т.В. (доповідач), Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "УТТЕКС" у квітні 2015 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" 18 725,74 грн, з яких: 16 599,73 грн грн. - основного боргу, 163,72 грн - 3% річних та 1962,23 грн інфляційних втрат. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості товару поставленого за видатковою накладною №РН-0000213 від 08.12.14. При цьому, позивач посилався на приписи статей 205, 258, 525, 526, 611, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 217 Господарського кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Рішенням господарського суду Київської області від 09.06.15, ухваленим суддею Саванчук С.О., позовні вимоги задоволено повністю. Суд першої інстанції установив порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості поставленого товару, а відтак визнав наявними підстави для стягнення заборгованості, інфляційних та 3% річних. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 526, 530, 638, 639, 655, 688, 692 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" оскаржило його в апеляційному порядку.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О. - головуючого, Зеленіна В.О., Шевченка Е.О. ухвалою від 05.08.15, апеляційну скаргу товариства повернув без розгляду на підставі пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання без клопотання про відновлення цього строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду від 05.08.15 скасувати, а матеріали справи скерувати для розгляду по суті до апеляційного суду. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує на тому, що вступна та резолютивна частина рішення проголошені 09.06.15, повний текст рішення складений 15.06.15, а копія рішення отримана товариством лише 09.07.15, в той час як з апеляційною скаргою скаржник звернувся 10.07.15, а відтак, на його думку ним не пропущено строку на звернення з апеляційною скаргою. При цьому, скаржник зазначає, що у період з 15.06.15 по 08.07.15 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" Валінчук І.Ю. перебував у відпустці.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "УТТЕКС" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду. Предметом даного судового розгляду є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.08.15 про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" на рішення у справі, через подання скарги з пропуском процесуального строку та без клопотання про його відновлення.

Право апеляційного оскарження стороною рішення господарського суду передбачено приписами статей 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. За приписами частини 1 статті 91 вказаного Кодексу сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Відповідно до приписів частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду упродовж десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відновлення та продовження процесуальних строків унормовано приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Водночас, приписами пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та убачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 09.06.15 судом першої інстанції було оголошено вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Київської області, повний текст рішення підписаний 15.06.15, про що зазначено у рішенні, відтак останній день для звернення з апеляційною скаргою на рішення у даній справі припадає на 25.06.15. Заявник з апеляційною скаргою звернувся 10.07.15, про що свідчить штамп поштового відділення, тобто із пропуском встановленого господарським процесуальним кодексом України процесуального строку. При цьому, скаржником клопотання про поновлення процесуального строку з наведенням поважних причин пропуску такого строку не заявлялось.

Отже, оскільки заявником подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку та за відсутності клопотання про відновлення такого строку, апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не може бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду і довід скаржника, про невчасне отримання ним копії рішення господарського суду Київської області, а саме 09.07.15. Відповідно до приписів статті 87 Господарського процесуального кодексу України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Отже, за змістом статті 87 Господарського процесуального кодексу України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи, які були присутні в судовому засіданні, мають право згідно з частиною другою статті 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень. За обґрунтованим письмовим клопотанням учасника судового процесу, який був присутній в судовому засіданні, суд з урахуванням конкретних обставин справи може надіслати повне судове рішення відповідному учасникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Підставами для цього може бути, зокрема, знаходження (проживання) заявника не за місцем знаходження господарського суду або інші поважні причини, що перешкоджають отриманню копій судового рішення безпосередньо в суді, така ж позиція викладена і в пункті 3.18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З матеріалів справи убачається, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" Валінчук І.Ю та представник товариства Олефіренко О.В. були присутні у судовому засіданні 09.06.15 при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення, а відтак були обізнані про прийняття оскаржуваного рішення. Відсутні в матеріалах справи і докази, які б свідчили про вжиття позивачем заходів для отримання повного тексту рішення в суді першої інстанції, як то передбачено приписами статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 09.06.15 залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер та правомірно повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Сервіс" без розгляду. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. З огляду на те, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства не знайшли підтвердження матеріалами справи, підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -