Постанова ВГСУ від 08.10.2015 року у справі №910/2640/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 910/2640/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Костенко Т.Ф.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури, позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Мужик Л.І. - дов. від 17.08.15,

касаційну скаргуДержавного підприємства "Донецька залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.07.15у справі№910/2640/14 Господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"до за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" Прокуратури міста Києвапростягнення 56 653 829,60 грн. Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" 31275000 грн. авансового платежу, 185079,60 грн. - 3 % річних, 13031250 грн. пені і 12162500 грн. штрафу за непоставлені у листопаді 2013 року електровози, а також 17838332,82 грн. пені і 16216666,66 грн. штрафу за непоставлені електровози у грудні 2013. Позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу №Д/Т-131551/НЮ від 29.08.13 не передав йому предмет лізингу, а тому він вважав підставним стягнення з відповідача спірних сум авансового платежу, відсотків річних, пені і штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.14 (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.14 (судді: Самсін Р.І., Скрипка І.М., Гончарова С.А.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 31275000 грн. авансового платежу за непоставлені електровози. У решті позову відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині передачі предмету лізингу.

На виконання рішення суду у цій справі Господарським судом міста Києва 27.10.14 був виданий наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" 05.05.15

звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення у цій справі (з урахуванням додаткових обґрунтувань) строком на два роки. В обґрунтування заяви, заявник вказував на неможливість негайного виконання судового рішення у справі з огляду на складний фінансовий стан підприємства та відсутність у нього грошових коштів. Він також вказував на існування великої дебіторської заборгованості, повернення якої дасть можливість виконати дане судове рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.15 (суддя Босий В.П.) заяву ТОВ "Прем'єр Лізинг" про відстрочку виконання рішення у цій справі задоволено частково та надано йому відстрочку виконання судового рішення строком на один рік. Господарський суд виходив з доведеності відповідачем виняткових обставин, за яких можливе відстрочення виконання судового рішення у цій справі та керувався приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.15 (судді: Баранець О.М., Пономаренко Є.Ю., Сітайло Л.Г.) перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати та відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення повністю. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 42, 43 121 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує на недоведеність відповідачем виняткових обставин, за яких можлива відстрочка виконання судового рішення; що невиконання судового рішення відповідачем впливає і на фінансовий стан позивача, чого суди, на його думку, не взяли до уваги.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі з мотивів у них викладених, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Як установлено господарськими судами, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.14, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 31275000 грн. авансового платежу. На виконання цього рішення Господарським судом міста Києва 27.10.14 був виданий наказ. Ухвалою місцевого господарського суду від міста Києва від 03.06.15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.15, було відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.14 строком на один рік. Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність виняткових обставин, що ускладнюють та роблять неможливим вчасне виконання рішення суду у цій справі. При цьому, судами було надано оцінку наведеним відповідачем обставинам та враховано інтереси як позивача, так і відповідача. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. За приписами зазначеної норми, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк. При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Отже, відстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Господарські суди, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, установили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнювалось скрутним фінансовим станом останнього; що у відповідача відсутні у наявності обігові кошти на банківських рахунках, за рахунок яких можливе виконання даного судового рішення; що сума позову є значною; що негайне виконання рішення у справі призведе до збільшення кредиторської заборгованості, та банкрутства боржника, що, в свою чергу, унеможливить виконання судового рішення у цій справі. Водночас судами було враховано і те, що у відповідача наявна дебіторська заборгованість, повернення якої дасть можливість в подальшому виконати судове рішення у даній справі. Зокрема, борг Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" перед відповідачем (ТОВ "Прем'єр Лізинг") становить 179346011,34 грн.; що судовими рішеннями у справах №904/10244/14 і №904/10242/14 Господарського суду Дніпропетровської області (які набрали законної сили) на користь ТОВ "Прем'єр Лізинг" було стягнуто з ТОВ "ТРАНСМАШ" 30162041,60 грн. боргу та з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 5900290,38 грн. боргу; що рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.06.15 у справі №908/1042/15-г з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь ТОВ "Прем'єр Лізінг" було стягнуто 129158078,79 грн. Разом з цим, господарські суди врахували і матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача, що, між іншим, спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. Таким чином, як установили господарські суди, надання відстрочки буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить діяльність товариства відповідача, отримання ним прибутків і надходження коштів на рахунки та можливість погашення боргу у даній справі. З огляду на викладене та зважаючи на те, що судами установлено наявність виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги. Інші доводи скаржника визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,