ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 910/12304/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015у справі№ 910/12304/15 господарського суду міста Києваза позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - Банк) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто" (далі - ТОВ "Афіто") Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1" (далі - ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1") застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управлінняза участю представників сторін:позивача: відповідача: третьої особи:ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2015 (суддя Підченко Ю.О.) зупинено провадження у справі до розгляду справи №757/34635/14-ц.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 (судді: Кропивна Л.В., Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.) ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Афіто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає не задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у даній справі є вимога Банку до ТОВ "Афіто" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, яким розірвано укладений між ними договір іпотеки № 1260-140214/І від 14.02.2014 (далі - Договір іпотеки), звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління. Договір іпотеки укладений в забезпечення виконання кредитного договору № 811-140214 від 14.02.2014 (далі - Кредитний договір), позичальником за яким є ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2015 позовну заяву Банку прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат № 1".

24.06.2015 від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Печерським районним судом міста Києва справи № 757/34635/14-ц. Предметом позову у цій справі є вимога Банку до ОСОБА_7 та ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат № 1" про стягнення заборгованості за Кредитним договором, та зустрічна вимога ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат № 1" до Банку про припинення правовідносин за Кредитним договором.

Зупиняючи провадження у справі суд мотивував своє рішення тим, що вирішення спору про звернення стягнення на предмет іпотеки до майнового поручителя є неможливим до вирішення питання щодо визначення обсягу відповідальності боржників, яке вирішується в порядку цивільного судочинства в рамках справи № 757/34635/14-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Вказані обставини повинні бути істотними для вирішення спору по даній справі. Неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

В силу ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити, зокрема, стислий виклад суті спору та мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

В порушення ст.ст. 79, 86 ГПК України суд першої інстанції в ухвалі про зупинення провадження у справі не зазначив, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи по суті заявлених вимог до вирішення Печерським районним судом міста Києва цивільної справи № 757/34635/14-ц, не вказано обставин, які не можуть бути встановлені ним самостійно та не обґрунтовано, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду вказаної цивільної справи унеможливить розгляд заявлених вимог у даній справі.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Оскільки позивач є кредитором за Кредитним договором та іпотекодержателем за Іпотечним договором, то він має право на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням як шляхом стягнення заборгованості з позичальника, так і шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки.

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

З огляду на викладене, розгляд іншим судом справи про стягнення боргу за Кредитним договором не виключає можливості розгляду даної справи про звернення стягнення на предмет іпотеки в погашення заборгованості за Кредитним договором. Разом з тим, обставини невиконання або неналежного виконання умов Кредитного договору боржниками можуть бути встановлені в межах даної справи.

Враховуючи викладене, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду Печерським районним судом міста Києва справи № 757/34635/14-ц є правомірними.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 у справі № 910/12304/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк