Постанова ВГСУ від 08.10.2015 року у справі №909/131/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 909/131/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Грека Б.М.- головуючого, Бондар С.В., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратуриКлюге Л.М., прокурор відділу ГП України,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКарпатського національного природного паркуна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015у справі№ 909/131/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовом Прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної радидоКарпатського національного природного паркупростягнення шкоди, ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Яремче звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради про стягнення з Карпатського національного природного парку шкоди в сумі 156903 грн, завданої навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2015 (суддя Неверовська Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 (судді: Орищин Г.В. - головуючий, Галушко Н.А., Данко Л.С.), позов задоволено; стягнуто з Карпатського національного природного парку на користь Ворохтянської селищної ради 156903 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, шляхом перерахування одержувачам: 78451,50 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ворохтянської селищної ради; 31380,60 грн до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету; 47070,90 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету 3138,06 грн судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення 156903 грн шкоди відмовити, задовольнити суму фактичної шкоди заподіяної державі в розмірі 2804 грн, тобто таксову вартість деревини. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду від 11.07.2014, Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області під час перевірки по обході №4 виявлено незаконну рубку 27 дерев, ліквідною кубомасою 53,3 м3, чим завдало шкоди державі на суму 156903 грн. За результатами перевірки складено акт.

Перевіркою встановлено, що в обході №4, що закріплений за інспектором з охорони природи ОСОБА_7, у кварталі 11 ділянка 1 обліковано незаконну рубку 12 дерев: 4 сироростучі та 8 сухостійних дерев ліквідною кубомасою 24м3 , сума шкоди становить 48699 грн. У кварталі 14 ділянка 3 виявлено незаконну рубку 15 сироростучих дерев ліквідною кубомасою 29,5 м3, сума шкоди становить 108195 грн.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму території та об'єктів природно-заповідного фонду від 11.07.2014 підписаний посадовими особами Карпатського національного природного парку без заперечень та зауважень і в установленому порядку не оскаржувався.

Розрахунок розміру шкоди обраховано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

Враховуючи викладене, Прокурор м.Яремче звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 156903 грн завданої шкоди з відповідача у зв'язку встановленим порушенням Карпатським національним парком вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

За правилами пунктів 1 і 5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).

Згідно з приписами ст.ст.68 і 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду внаслідок цивільного правопорушення визначені ст.1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

За змістом ст.1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, а вина у вчиненні шкоди його працівником підтверджується, зокрема, ухвалою Яремчанського міського суду від 19.12.2014.

Так, з ухвали Яремчанського міського суду від 19.12.2014 вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що працюючи інспектором з охорони природно-заповідного фонду Ворохтянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, неналежно виконував свої службові обов'язки по охороні лісів на території закріпленого за ним обходу №4, прийнятого під охорону згідно акту прийому-передачі №120 від 17.09.2013, в який входять квартали №8,9,11,14,15 Ворохтянського ПНДВ загальною площею 658га. Будучи службовою особою, тобто особою, яка постійно виконує функції представника влади, обіймає посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, ОСОБА_7, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, грубо порушуючи вимоги посадової інструкції та вимоги ст.ст.19, 64, 86, 89 Лісового кодексу України на території переданих йому під охорону ділянки 1 кварталу 11 та ділянки 3 кварталу 14 у період часу з 17.09.2013 по 09.07.2014, створив передумови та допустив вчинення незаконних рубок 27 дерев (сироростучі і сухостійні) ялини європейської ліквідною кубомасою 53,3 м3, які своєчасно не виявив та не зафіксував, хоча мав реальну можливість і зобов'язаний був це зробити, а також не вживав заходів щодо виявлення лісопорушників, встановлення місця знаходження незаконно зрубаної деревини та відшкодування заподіяних збитків, внаслідок чого державним інтересам згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" спричинено шкоду в розмірі 156903 грн, що більше як у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки.

Вказаною ухвалою Яремчанського міського суду ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст.47 КК України, у зв'язку із передачею на поруки трудовому колективу Карпатського національного природного парку.

Що стосується розрахунку розміру шкоди, суди попередніх інстанцій правомірно застосували приписи ст.65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", за змістом якої розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок, зокрема, незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.

Таким чином, суди погодились з висновком позивача щодо визначення розміру позовних вимог виходячи з розрахунку розміру шкоди, обрахованої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

Вказані висновки попередніх судових інстанцій є такими, що відповідають матеріалам справи та чинному законодавству України.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Заперечення скаржника щодо розрахунку шкоди відхиляється, оскільки не ґрунтується на встановлених обставинах, зводиться до намагання здійснити арифметичний розрахунок на інших підставах без спростування та заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин щодо підстав обчислення розміру шкоди, яка заявлена до стягнення.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України