ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 925/1848/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 925/1848/14 господарського суду Черкаської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "БМ Банк" 1. Приватне підприємство "Сфера-Дизель" 2. Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяна Миколаївна провизнання недійсним договору та додаткових угод; скасування заборони відчуження майнав судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Толюпа В.М., дов. № 5 від 03.08.2015

- відповідача: Порало Т.І., дов. № 05-5/145 від 26.12.2014

- третіх осіб: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Сфера-Дизель" та Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяна Миколаївна про визнання недійсними укладених між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Фірма Міг" договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 № 6/45/190711-1 та додаткових угод від 27.07.2012 № 1 і від 30.08.2011 № 2 до цього договору іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., а також скасування заборони відчуження майна, зазначеного в договорі іпотеки нерухомого майна № 6/45/190711-1 від 19.07.2011, яка накладена 19.07.2011 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., реєстр № 1681-1689.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.05.2015 у справі № 925/1848/14 (суддя Пащенко А.Д.) задоволено заяву ТОВ "Фірма Міг" про забезпечення позову від 21.04.2015, зупинено стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису № 1422 від 19.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. у виконавчому провадженні ВП № 45423948 відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 925/1848/14 (у складі головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Кропивної Л.В.) скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.05.2015 у даній справі, залишено без задоволення заяву ТОВ "Фірма Міг" про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Фірма Міг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 17, 38, 41, 50 Закону України "Про іпотеку", ст. 388 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.05.2015 у справі №925/1848/14.

Від ПАТ "Ерде Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Треті особи не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 08.09.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М., суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі № 925/1848/14.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, що кореспондує зі способами захисту порушених прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними укладених між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Фірма Міг" договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 №6/45/190711-1 та додаткових угод від 27.07.2012 № 1 і від 30.08.2011 № 2 до цього договору іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., а також скасування заборони відчуження майна, зазначеного в договорі іпотеки нерухомого майна №6/45/190711-1 від 19.07.2011, яка накладена 19.07.2011 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., реєстр № 1681-1689.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "Фірма Міг" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1422 від 19.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. у виконавчому провадженні ВП № 45423948 відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, виходив з того, що 20.10.2014 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1422 від 19.09.2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.07.2011 №6/45/190711-1. 14.05.2015 державним виконавцем проведено опис і арешт предмета іпотеки 8 торгових павільйонів, про що складено акти опису і арешту майна. За таких обставин,суд першої інстанції погодився з доводами заявника, що реалізація предмета іпотеки унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову у даній справі.

Підставою для скасування ухвали господарського суду Черкаської області про забезпечення судом апеляційної інстанції стало те, що заявником не було доведено, яким чином здійснення виконавчого провадження унеможливить визнання правочину недійсним, а зупинення виконавчого провадження здатне забезпечити виконання рішення суду про визнання правочину недійсним, оскільки для вжиття заходів до забезпечення позову є обов'язковою наявність зв'язку між заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що в разі продажу в порядку виконавчого провадження торгових павільйонів предмета іпотеки за договором іпотеки від 19.07.2011 № 6/45/190711-1, визнання недійсним якого є предметом спору у даній справі, невжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса унеможливить повернення майна позивачу у випадку задоволення позовних вимог.

Разом з тим, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що недоведення заявником безпосереднього зв'язку між заходами до забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса і предметом позовних вимог у даній справі, а також того, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі, є підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фірма Міг" про забезпечення позову від 21.04.2015 у справі № 925/1848/14.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 925/1848/14.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 925/1848/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук