ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 925/1607/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Удовиченка О.С.,за участю представників:

ТОВ "Сван-1" - Федоренко О.І. (дов. від 04.10.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства "Ресторан "Чайка"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015

у справі №925/1607/14 господарського суду Черкаської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

до Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка",

3-я особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк

"Укргазбанк",

про визнання недійсним договору оренди,

встановив:

У вересні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" про визнання недійсним Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та Закритим акціонерним товариством "Ресторан "Чайка" про передачу в оренду автомобілю марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ. Вважає, що спірний договір було укладено з порушенням ст. 586 ЦК України без згоди заставодержателя - АБ "Укргазбанк" та зі сторони позивача підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку на підставі частин 1, 2 ст.ст. 203 215 ЦК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.04.2015 (суддя Боровик С.С.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (колегія суддів у складі Шипко В.В. - головуючий, Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) рішення господарського суду Черкаської області від 27.04.2015 скасовано. Прийняти нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" задоволено. Визнано недійсним Договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та Закритим акціонерним товариством "Ресторан "Чайка" про передачу в оренду автомобілю марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ. Зобов"язано Закрите акціонерне товариство "Ресторан "Чайка" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" автомобіль марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

В касаційній скарзі ПП "Ресторан "Чайка" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.0.2015 та рішення господарського суду Черкаської області від 27.04.2015 скасувати і передати справу на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 241 ЦК України та ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2010 між ТОВ "Сван-1", який діє на підставі Статуту, з одного боку, в особі генерального директора Мальованого О.О. (Орендодавець), та ЗАТ "Ресторан "Чайка", в особі директора Зарічної Н.І., яка діє на підставі Статуту з іншої сторони, було укладено Договір оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове платне користування транспортний засіб: автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

Пунктом 3.4.2 договору застави № АВДЗ-12/07 від 27.12.2007, укладеного між ВАТ АБ "Укргазбанк" (заставодержатель) та ТОВ "Сван-1" (заставодавець), предметом застави якого є спірний автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску номерний знак СА0009АІ, визначено, що заставодавець має право передати предмет в заставу за письмовою згодою заставодержателя.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди транспортного засобу з підстав порушень чинного законодавства при його укладенні.

Місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи, дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що спірний договір оренди транспортного засобу укладений сторонами в порушення вимог ст. 586 ЦК України без згоди заставодержателя - ВАТ АБ "Укргазбанк". Однак пропущений строк позовної давності, про застосування якого ЗАТ "Ресторан Чайка" подано письмову заяву. А оскільки позивач не вказав підстав для визнання судом поважними причини строку позовної даності суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Апеляційний господарський суд, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України, належним чином дослідивши матеріали справи, встановив, що вищевказаний договір оренди транспортного засобу від імені ТОВ "Сван-1" підписаний генеральним директором Мальованим О.О.

Відповідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скраплюється печаткою.

В п. 7.16 Статуту ТОВ "Сван-1" закріплено, що оперативне управління Товариством здійснюється одноособовим виконавчим органом - Генеральним директором.

Відповідно до п. 7.20 Статуту, Генеральний директор має право без довіреності виконувати всі дії від імені Товариства, в тому числі укладання кредитних договорів та договорів застави.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Мальований Олександр Олександрович був призначений на посаду Генерального директора ТОВ "Сван-1" з 01.12.2010 протоколом №30/11/10 Загальних зборів учасників ТОВ "Сван-1" від 30.11.2010.

Крім того, наявними матеріалами справи підтверджено, що станом на 29.11.2010 генеральним директором відповідно до відомостей з ЄДРПУ був Шатернік Р.В. (копія витягу з ЄДРПУ станом на 29.11.2010 додана до позовної заяви). Однак, даний факт залишився поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воле виявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи немає відомостей про те, що ТОВ "Сван-1" в подальшому схвалив даний правочин, проте суд першої інстанції даний факт взагалі не досліджував і безпідставно відмовив ТОВ "Сван-1" у задоволенні позову в зв'язку зі спливом позовної давності.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариству не було відомо про укладення оспорюваного правочину, так як договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 укладений від імені ТОВ "Сван-1" особою, яка на час укладення правочину не мала ніякого відношення до Товариства та не мала необхідних повноважень на його укладення, в матеріалах справи немає доказів подальшого схвалення товариством спірного Договору.

Крім того, 27.12.2010 учасниками ТОВ "Сван-1" було прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Сван-1" після укладення оспорюваного Договору були знищені або приховувались Мальованим О.О., що також підтверджується Актом перевірки №545/23-2 від 17.08.2011 "Про незабезпечення ТОВ "Сван-1" (ідентифікаційний код 25658686) зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів", складеним ДПІ у м. Черкаси, та поясненнями наступних керівників (голів ліквідаційної комісії) ТОВ "Сван-1".

Тому, в даному випадку відлік строку позовної давності слід пов'язувати не з датою укладення договору, як помилково вказав суд першої інстанції, а з часом, коли ТОВ "Сван-1" дізналося про порушення свого права та про особу, яка його порушила, оскільки вищевказаний договір від імені ТОВ "Сван-1" вчинений особою, яка не мала на те необхідних повноважень і товариству стало відомо про укладення даного правочину лише 12.05.2014 року - в судовому засіданні Черкаського окружного адміністративного суду при розгляді справи № 823/1278/14, після чого ТОВ "Сван-1" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання даного договору недійсним.

Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на той факт, що ще 25.08.2012 арбітражний керуючий Юдицький О.В. як в.о. керівника ТОВ "Сван-1" звернувся до правоохоронних органів з заявою про викрадення транспортних засобів, які належать ТОВ "Сван-1" (копія заяви від 25.08.12 №6497/14-10- 2337 наявна в матеріалах справи) та листом від 10.09.12 №13/6-1094 арбітражного керуючого було повідомлено, що автомобілі, які належать ТОВ "Сван-1", зокрема і спірний автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, оголошено в розшук.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що строк дії договору оренди станом на дату подачі позовної заяви (15.09.2014) ще не закінчився, оскільки договір оренди від 29.11.2010 діє до 31 грудня 2014 року (п. 8.1 договору).

З огляду на викладені обставини і зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову.

У відповідності до ст. 111-7 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, твердження, зазначені в касаційній скарзі, про помилковість висновків апеляційного господарського суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

Додана до касаційної скарги копія додаткової угоди від 23.01.2014 до договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 як доказ наступного схвалення ТОВ "Сван-1" договору оренди колегією суддів до уваги не приймається з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України, відповідно до якої збирати нові докази виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у даній справі відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ресторан "Чайка" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 по справі №925/1607/14 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Удовиченко О.С.