ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 910/257/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Екотехнологія-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 рокуу справі№910/257/15-г господарського суду Хмельницької областіза позовомДочірнього підприємства "Екотехнологія-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"провизнання права власності,

за участю представників сторін: від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Кулачук М.В., довіреність №488/14, від 08.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.02.2015 року ( суддя - Дячук Т.В.) у справі №910/257/15-г позов дочірнього підприємства "Екотехнологія-Сервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" м.Хмельницький про визнання права власності на автомобіль марки Volkswagen Caddi Combi 1.6 шасі №WN2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ задоволено.

Визнано за дочірнім підприємством "Екотехнологія-Сервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (м.Київ, вул.Горького, 62, ідентифікаційний код 30467281) право власності на автомобіль марки Volkswagen Caddi Combi 1.6 шасі №WN2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на користь дочірнього підприємства "Екотехнологія-Сервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" 3217,75грн. (три тисячі двісті сімнадцять гривень 75 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Не погодившись із винесеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", як особа, яка не брала участі у справі - звернулось із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою апеляційного суду від 15.04.2015 року у справі № 910/257/15-г ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача .

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року (колегія у складі суду: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя - Олексюк Г.Є., суддя - Сініцина Л.М.) апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.2015 року у справі №910/257/15-г скасовано. Провадження у справі №910/257/15-г припинено.

Не погодившись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року, Дочірнє підприємство "Екотехнологія-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.2015 року у справі №910/257/15-г залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник, посилаючись на приписи ст.ст.10, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 28.03.2014 року № 01-06/606/2013, вважає, що його вимога про визнання права власності є поточною, оскільки виникла після порушення провадження у справі №924/1282/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", і повинна розглядатися в позовному провадженні Господарським судом Хмельницької області. Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що на момент звернення до суду та прийняття рішення у справі, за Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 21.10.2014 року, на спірний транспортний засіб будь-яких обтяжень не існувало.

Також, заявник касаційної скарги вказує на те, що він виконав в повній мірі всі взяті на себе зобов'язання по договору лізингу, який передбачав перехід права власності після сплати всієї суми коштів за транспортний засіб.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника Банку, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.09.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (Лізингодавець) ( далі - ТОВ "Євро Лізинг") та Дочірнім підприємством Екотехнологія-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укотехнологія" (Лізингоодержувач) ( далі - ДП "Екотехнологія-Сервіс") укладений договір фінансового лізингу № 944 (далі - Договір).

Відповідно до додатку 3 до договору „Плани лізингу" зі змінами початкова вартість предмета лізингу складає 115216,63грн., залишкова вартість: 29.636,79грн..

Згідно акту прийому-передачі (Додаток 2 до Договору) відповідачем передано позивачу транспортний засіб, а саме: Volkswagen Caddy Combi 1.6 шасі №WV2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ.

30.07.2013 року між ТОВ "Євро Лізинг" та ДП " Екотехнологія-Сервіс" укладено угоду про достроковий викуп транспортного засобу, що є предметом договору фінансового лізингу № 944 від 09.09.2008року.

На виконання умов Договору №944 від 09.09.2008 року ДП "Екотехнологія-Сервіс" як лізингоодержувач в повному обсязі виконав умови договору щодо сплати лізингових та інших платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, прибутковими касовими ордерами, в тому числі, у виконання угоди про достроковий викуп, сплатив залишкову вартість транспортного засобу в розмірі 58.597,01грн.

На вимогу ДП "Екотехнологія-Сервіс" від 10.02.2014 року про передачу права власності на транспортний засіб Volkswagen Caddy Combi 1.6 шасі №WV2ZZZ2KZ8X150917, державний реєстраційний №АА4123НТ, листом №127 від 03.03.2014 року ТОВ "Євро Лізинг" повідомив про неможливість укладення договору купівлі-продажу, пославшись на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013 року про порушення справи про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг" за №924/1282/13, якою заборонено підприємству приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору фінансового лізингу №944 позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.02.2015 року у справі №910/257/15-г позов ДП "Екотехнологія-Сервіс" ТОВ "Екотехнологія" м.Київ до ТОВ "Євро Лізинг" м.Хмельницький про визнання права власності на автомобіль марки Volkswagen Caddi Combi 1.6 шасі №WN2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ задоволено.

Визнано за ДП "Екотехнологія-Сервіс" ТОВ "Екотехнологія" право власності на автомобіль марки Volkswagen Caddi Combi 1.6 шасі №WN2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з умов договору фінансового лізингу № 944 від 09.09.2008року ( з урахуванням змін та додатків), угоди від 30.07.2013 року про достроковий викуп предмету лізингу, а також, з встановлених в судовому порядку, фактів повного виконання позивачем означених умов.

Під час апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" ( далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

05.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами і обов'язками є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Євро Лізинг" був укладений Кредитний договір №010/08/4062 із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами.

У забезпечення виконання зобов'язань за наведеним кредитним договором, між ТОВ "Євро Лізинг" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008 року .

За умовами цього Договору, в заставу банку було передано рухоме майно, а саме транспортні засоби у кількості 360 одиниць. Одним із заставних автомобілів є транспортний засіб - Volkswagen Caddy Combi 1.6 шасі №WV2ZZZ2KZ8X150917, державний реєстраційний №АА4123НТ,номер свідоцтва про державну реєстрацію ААС394587 . Відповідно до законодавства України, на заставне майно (транспортні засоби) у Державному реєстрі обтяжень на рухоме майно була накладена заборона на його відчуження, що підтверджується витягами з державного реєстру наданими представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 15.04.2015 року.

Також, у забезпечення кредитного договору № 010/08/4062 від 05.09.2008 року, між ТОВ "Євро Лізинг" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір застави майнових прав № 11/1-2557 від 05.09.2008 року із змінами та доповненнями , укладеними додатковим угодами, де ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" є Заставодержателем, а ТОВ "Евро-Лізинг" - Застоводапвцем.

За умовами даного Договору, Заставодавець передає у заставу майнові права на отримання лізингових платежів за договорами лізингу, які зазначені у додатку № 1 до цього договору та в яких Заставодавець виступає Кредитором. Боржниками по відношенню до Заставодавц за договорами лізингу є особи, що зазначені, як Лізингоодержувачі, у додатку № 1 до цього Договору. (п.1.2 та п.1.3 даного договору).

Крім того, апеляційним судом встановлено, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013 року порушено провадження у справі № 924/1282/13 про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено заборону боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 року кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнані у повному обсязі, як такі що забезпечені заставою у повному обсязі відповідно до договору застави транспортних засобів № 11/1-2558 від 05.09.2008 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.2015 року у справі №910/257/15-г скасовано. Провадження у справі №910/257/15-г припинено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі №910/257/15-г , апеляційний суд виходив з того, що , оскільки, у даному випадку, предметом судового розгляду є спір стосовно визнання права власності на транспортний засіб - відчуження ТОВ "Євро Лізинг" заставленого транспортного засобу Volkswagen Caddy Combi 1.6 шасі №WV2ZZZ2KZ8X150917, державний реєстраційний №АА4123НТ, на який ухвалою 28.10.2013 року про порушення провадження у справі № 924/1282/13 про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг" вжито заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборон на відчуження предметів застави, то даний спір стосується питань щодо формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство та повинен розглядатися в межах справи про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Частиною 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (виключна підсудність) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Приписи пункту 7 частини 1 ст. 12 ГПК України, в свою чергу, визначають, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

За приписами ч. 4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон про банкрутство) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК), та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК) (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Колегія суддів звертає увагу на те, що, в даному випадку, спір про визнання права власності на автомобіль марки Volkswagen Caddi Combi 1.6 шасі №WN2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ, є майновим, виник після оплати позивачем залишкової вартості транспортного засобу в розмірі 58597,01грн., у виконання угоди про достроковий викуп, 30.07.2014 року, тобто після порушення провадження у справі № 924/1282/13 про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг" ( ухвала від 28.10.2013 року).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що позов ДП "Екотехнологія-Сервіс" ТОВ "Екотехнологія" до ТОВ "Євро Лізинг" про визнання права власності на автомобіль марки Volkswagen Caddi Combi 1.6 шасі №WN2ZZZ2KZ8X150917, реєстраційний №АА4123НТ, розглянутий господарським судом Хмельницької області, в провадженні якого знаходиться справа № 924/1282/13 про банкрутство ТзОВ "Євро Лізинг", за належною підсудністю, визначеною приписами Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону N 4212-VI від 22.12.2011 року.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі №910/257/15-г, прийнята з порушенням норм ст.ст. 12, 16 ГПК України, ст.10 Закону про банкрутство щодо визначення підсудності даного спору, підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Згідно з приписами п. 3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення. При цьому, апеляційному суду належить звернути увагу на ідентифікуючі ознаки спірного транспортного засобу, визначених у позовній заяві та відповідних договорах (угодах). Встановити наявність обтяжень, щодо спірного об'єкту транспортного засобу на момент звернення та розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 12, 16, 1115, 1117,1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Екотехнологія-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі №910/257/15-г - скасувати.

Справу №910/257/15-г передати до Рівненського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддя: І.Ю. Панова Судді: О.В. Білошкап В.Я. Погребняк